ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
15.06.06р. | Справа № 9/156 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго", м. Запоріжжя
до Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал",
м. Дніпропетровськ
про стягнення 46638 грн. 31 коп.
Суддя Подобед І.М.
Представники:
Від позивача – Лазарєва О.М. - ю/к, довіреність № 10/7795-27 від30.12.2005р.
Від відповідача – Яріз О.А. - ю/к, довіреність № 88/28-06 від 02.11.05 р.
СУТЬ СПОРУ:
ВАТ „Дніпроенерго” звернулося у квітні 2006 року із позовом до МКВП „Дніпроводоканал”, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошову суму 46638,31 грн. заборгованості, в тому числі: 45399,27 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції за отримані послуги з постачання теплової енергії за період з квітня по червень 2005 року і з жовтня 2005 року по січень 2006 року включно. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов’язань за договором № 53т/04 від 18.07.2004р.
Відповідач позов не визнає посилаючись на часткову оплату заборгованості та недоведеність факту постачання теплової енергії за період з жовтня по січень 2006 року через відсутність двохсторонніх актів про кількість поставленої теплової енергії.
В судовому засіданні 15.06.2006р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -
встановив:
Між Відкритим акціонерним товариством Дніпроенерго” (Позивачем) і Міським комунальним виробничим підприємством “Дніпроводоканал” (Відповідачем) був укладений договір № 53т/04 від 18.07.2004року на постачання теплової енергії у виді гарячої води, згідно до умов якого Позивач зобов’язався постачати Відповідачу теплову енергію, а Відповідач зі своєї сторони зобов’язався здійснювати щомісячну у строк до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим (пункти 1.1, 6.6 договору).
В період з квітня 2005 року по червень 2005 року і з жовтня 2005 року по січень 2006 року включно Позивач поставив Відповідачу теплову енергію на загальну суму 44571,39 грн., що підтверджується виставленими рахунками, рахунками –фактурами і актами про надання послуг, підписаними двома сторонами, але Відповідач у встановлені умовами договору строки оплати за цю теплову енергію не здійснив.
За порушення строків оплати, на підставі п. 7.2.4 договору Позивач додатково до суми основного боргу нарахував Відповідачу пеню у сумі 906,51 грн. за період з 03.12.2005р. по 29.03.2006р., а на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України додатково нарахував 827,88 грн. збитків від інфляції за період з квітня 2005 року по січень 2006 року та 332,53 грн. трьох процентів річних від простроченої суми за період з 03.06.2005р. по 29.03.2006р.
Згідно двохстороннього акту звірки станом 08.06.2006р. (за період з 01.01.2005р. по 31.01.2006р.), видно що сума 20000 грн., яка була сплачена Відповідачем у жовтні 2005 року, була врахована Позивачем на погашення заборгованості, що виникла до 01.04.2005р.
Інших доказів погашення заборгованості Відповідач на час розгляду справи суду не надав.
З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію , пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно до приписів ст. 530 ч.1 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 629 та ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами, а у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до положень ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, зокрема, шляхом застосування пені за прострочення виконання грошових зобов’язань.
Окрім того, згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.
Відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов’язання перед позивачем з оплати поставленої на його замовлення теплової енергії, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача суми 44571,39 грн. основного боргу (за період з 01.04.2005р. по 30.06.2005р., з 01.10.2005р. по 31.01.2006р.), 906,51 грн. пені, 827,88 грн. збитків від інфляції, 332,53 грн. три проценти річних –є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 9 ч.2, ч. 2 пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 4, ч. 2 пункту 4 розділу ІХ Прикінцеві положення Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Міського комунального виробничого підприємства „Дніпроводоканал” на користь Відкритого акціонерного товариства „Дніпроенерго” суму 44571 грн. 39 коп. основного боргу, 906 грн. 51 коп. пені, 827 грн. 88 коп. збитків від інфляції, 332 грн. 53 коп. три проценти річних, 466 грн. 38 коп. витрат на держмито,
118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя | І.М. Подобед |
Рішення підписано19.06.06Р
|
|
|