УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„03" жовтня 2007 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Пнівчук О.В.,
суддів: Горблянського Я.Д., Соколовського В.М. ,
секретаря Сем"янчук С. Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Снятинського районного суду від 25 липня 2007 року, -
встановила:
Рішенням Снятинського районного суду від 25липня 2007 року відмовлено в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, зобов'язання відновлення межових знаків, демонтування огорожі та пересадження зелених насаджень.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 1515 грн. оплачених за проведення судової земельно-технічної експертизи.
На дане рішення представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на необґрунтованість висновків рішення суду та порушення судом норм процесуального права.
Судом не взято до уваги матеріали приватизації земельної ділянки та висновок судової земельно-технічної експертизи від 25.07.2006 року, які є доказом того, що мало місце самовільне захоплення земельної ділянки.
З наведених підстав апелянт просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Представник апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в засіданні апеляційного суду вимоги апеляційної скарги підтримав.
Відповідач ОСОБА_3 заперечив по суті апеляційної скарги та пояснив суду, що межі земельної ділянки не змінено.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивачем не представлено суду доказів того, що відповідачі ОСОБА_2 захопили в нього належну йому на праві власності земельну ділянку.
Так, із матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 Р. захопив частину земельної ділянки належної ОСОБА_1 в 2003 році та знищив межові знаки. Однак, позивач не зазначив яка саме земельна ділянка захоплена, її розміри та не представив жодних
Справа №22-ц-1130/2007р. Головуючий у І інстанції Потятинник Ю.Р.
Категорія 33 Доповідач Пнівчук О.В.
доказів щодо знищення межових знаків.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 26.06.2007 року вбачається, що межа між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на протязі 43, 39 м проходить по огорожі, що розділяє двори домоволодінь 6,38 м по огорожі двору домоволодіння ОСОБА_2, решту 51, 97 м по ріллі.
За результатами огляду слідів демонтованої огорожі не виявлено.
Як позивачу, так і відповідачці ОСОБА_2 земельні ділянки надані у власність відповідно до Державних актів про право власності на землю.
Земельні ділянки як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 довші за відведені, а по ширині - вужчі відведених.
Зменшення площі фактичного землекористування ділянки ОСОБА_1 сталося через зменшення її ширини.
Збільшення ж площі земельної ділянки ОСОБА_2 сталося за рахунок збільшення її довжини, тобто не за рахунок земельної ділянки позивача.
Будь-яких заперечень на спростування висновків судової земельно-технічної експертизи ОСОБА_1 суду не представив.
За таких обставин, доводи апелянта щодо необґрунтованості висновків рішення суду першої інстанції не заслуговують на увагу.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити. Рішення Снятинського районного суду від 25.07.2007 року залишити без зміни. Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.