УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2007р.                                                                                  м.  Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді                                                          Іванів О.Й.,

суддів:                                                                            Шайди С. М. ,  Томенчука Б.М. ,

з участю:    прокурора                                                  Гуцуляка В.К,

представника потерпілої                                             ОСОБА_1 ,

захисника                                                                     ОСОБА_2,

засудженого                                                                  ОСОБА_3,

розглянувши 18 жовтня 2007р. у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора,  який приймав участь у розгляді справи,  на вирок Рожнятівського районного суду від 18 червня 2007 року,  -

встановила:

Вказаним вироком ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  мешканець с.  Липовиця,  Рожнятівського району,  Івано-Франківської області,  українець,  з середньою освітою,  не одружений,  менеджер ПП „Західно Української Виробничо-фінансової Компанії",  раніше не судимий,  громадянин України,  - засуджений  за   ст.    286  ч.2  КК  України  на  чотири  роки  позбавлення  волі  з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік шість місяців.

Відповідно до  ст.  75 КК України засудженого звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.

Згідно  ст.  76 КК України на засудженого ОСОБА_3 покладено певні обов'язки.

Запобіжний захід засудженому залишено попередній - підписку про невиїзд. Постановлено стягнути із ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області 244 гривні за проведення експертиз.

Постановлено стягнути із ОСОБА_3  на користь потерпілої ОСОБА_4  25000 гривень заподіяної моральної шкоди та 1000 гривень за надання правової допомоги.

Справа №11-342/2007р.                                     Головуючий 1-ої інстанції Бейко A.M.

Категорія  ст.  286 ч.2 КК України                     Доповідач Іванів О.Й.

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним у тому,  що 23 грудня 2006 року біля 2 години ночі,  керуючи автомобілем „Ауді-80",  р.н. НОМЕР_1,  будучи в стані алкогольного сп'яніння,  рухаючись центральною вулицею с.  Луги в напрямку с. Спас Рожнятівського району,  порушив вимоги п.п. 2.3 „б",  2.9 „а",  12.1,  12.2,  12.4 Правил дорожнього руху,  перевищив дозволену швидкість руху автомобіля,  з'їхав з проїзної частини дороги на праве ґрунтове узбіччя,  заїхав у кювет,  де машина перекинулась. Внаслідок даної ДТП і отриманих тяжких тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_5,  який знаходився на задньому пасажирському сидінні,  помер.

В апеляції прокурор,  який приймав участь у розгляді справи судом,  постановлений вирок вважає незаконним внаслідок м'якості призначеного засудженому покарання,  просить вирок скасувати,  постановити новий вирок,  яким обрати ОСОБА_3 покарання без застосування  ст.  75 КК України.

В засіданні апеляційної інстанції засуджений ОСОБА_3 заперечив доводи апеляції прокурора,  пояснив,  що щиро кається у вчиненому,  повністю відшкодував потерпілій матеріальну і частково - моральну шкоду,  просить вирок суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді,  прокурора Гуцуляка В.К.,  який підтримав подану апеляцію і просить її задовольнити,  пояснення представника потерпілої ОСОБА_1 ,  який вирішення даної апеляції повністю покладає на розсуд суду,  пояснення засудженого ОСОБА_3 та його захисника,  які просять вирок суду як законний і обґрунтований залишити без змін,  а апеляцію прокурора без задоволення,  перевіривши матеріали справи,  обговоривши доводи апеляції,  колегія судців вважає,  що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду щодо доведеності вини і правильності кваліфікації дій засудженого ОСОБА_3 за  ст.  286 ч.2 КК України відповідають фактичним обставинам справи,  в апеляції не оспорюються,  тому відповідно до вимог ч.1  ст.  365 КПК України,  не перевіряються.

Призначаючи засудженому покарання,  суд першої інстанції дотримав вимоги  ст.  65 КК України,  врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу винного,  обставини,  що пом'якшують та обтяжують покарання.

Зокрема,  судом враховано те,  що ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягався,  щиро розкаявся у вчиненому,  активно сприяв розкриттю злочину,  повністю відшкодував заподіяну потерпілій матеріальну шкоду та частково - моральну.

Також судом враховано і думку потерпілої ОСОБА_4  щодо непризначення засудженому суворого покарання.

З огляду на особу винного,  обставини справи та обставини,  що пом'якшують покарання,  які істотно знижують ступінь небезпечності винної особи для суспільства,  суд прийшов до правильного висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання,  але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього судом обов'язків.

Окрім того,  прокурор,  який підтримував обвинувачення під час розгляду справи в суді першої інстанції,  висловлюючи свою думку у судових дебатах щодо призначення покарання засудженому,  сам вніс пропозицію про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на підставі  ст.  75 КК України.

За наведених обставин доводи апеляції прокурора про м'якість призначеного засудженому покарання є необгрунтованими,  тому колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Керуючись  ст.   ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів,  -

ухвалила:

Вирок Рожнятівського районного суду від 18 червня 2007 року відносно засудженого ОСОБА_3 залишити без змін,  а апеляцію прокурора,  який приймав участь у розгляді справи,  залишити без задоволення.