АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22- 4643 Головуючий у 1-й інстанції: Кляшторний B.C.
2006 p. Суддя-доповідач: Коваленко А.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2006 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Денисенко Т.С.
Суддів: Коваленко А.І.
Каракуші К.В.
При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємця ОСОБА_1
на рішення Шевченківського районного суду М.Запоріжжя від 09 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємця ОСОБА_1, 3-я особа: Запорізьке обласне відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення суми допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з народженням дітей та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА :
У лютому 2005 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ПП ОСОБА_1, 3-я особа: Запорізьке обласне відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення суми допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з народженням дітей та стягнення моральної шкоди.
В позові зазначала, що 01.08.2002 року уклала з відповідачкою безстроковий трудовий договір, який був зареєстрований в Шевченківському центрі зайнятості та працювала у ПП ОСОБА_1 продавцем.
Всупереч вимогам п.12 зазначеного договору та ст.6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням або похованням" ПП ОСОБА_1 не зареєструвала ОСОБА_2 в якості найманого працівника у Фонді соціального страхування як платника страхових внесків, тому при втраті тимчасової непрацездатності, пов'язаної із пологами, остання не отримала передбачену законодавством допомогу.
Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_2 просила суд стягнути з ПП ОСОБА_1 на її користь допомогу по тимчасовій непрацездатності з 11.04.2003 року по 17.04.2003 року; допомогу пов'язану з вагітністю та пологами за період 25.11.2004 року по 30.03.2005 року у сумі 1135 грн. 59 коп.; допомогу при народжені дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 8497 грн.60 коп. на кожну дитину, а загалом 16995 грн.20 коп.; допомогу на дітей до досягнення ними 3-х річного віку по 376 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 01.04.2005 року.
Згодом ОСОБА_2 звернулася до суду з уточненою позовною заявою в якій просила суд зобов'язати ПП ОСОБА_1 доплатити обов'язкові платежі по Фонду. Відновити строки подачі заяви для звернення за належною їй законом допомогою. Стягнути з відповідачки на її користь допомогу пов'язану з вагітністю та пологами за період 25.11.2004 року по 30.03.2005 року у сумі 1135 грн. 59 коп.; допомогу при народжені дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1550 грн. на кожну дитину, а загалом 3100 грн.; допомогу по догляду за дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до досягнення ними 3-х річного віку по 376 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 01.04.2005 року всього 6876 грн.54 коп. А також стягнути з ПП ОСОБА_1 на її користь 5 000 грн. моральної шкоди.
В судовому засіданні ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги і відмовилась від позовних вимог в частині зобов'язання ПП ОСОБА_1 доплатити обов'язкові платежі по Фонду та в частині відновлення строків подачі заяви для звернення за належною їй законом допомогою.
Справа розглядалася неодноразово.
Останнім рішенням Шевченківського районного суду М.Запоріжжя від 09 червня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ПП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 допомогу по вагітності та пологами за період 25.11.2004 року по 30.03.2005 року в сумі 1351 грн. 59 коп., допомогу при народжені дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 1550 грн. на кожну дитину, взагалі в сумі 3100 грн., допомогу по догляду за дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до досягнення ними 3-х річного віку по 104 грн. 19 коп. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 01.04.2005 року всього 6876 грн. 54 коп. та моральну шкоду у розмірі 1000 грн., а всього стягнути 12328 грн. 13 коп.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі на це рішення суду ПП ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта та третьої особи, прокурора, представляючого інтереси позивачки, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія судців вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, згідно з трудовим договором від 01.08.2002 року, який було зареєстровано в Шевченківському центрі зайнятості 05.08.2002 року (НОМЕР_1), працювала продавцем у приватного підприємця ОСОБА_1.
Відповідно до п. 12 безстрокового трудового договору від 01.08.2002 p., укладеному між сторонами та зареєстрованому в Шевченківському центрі зайнятості, а також у відповідності до ст. 6 Закону України „Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням або похованням" від 2001 року, відповідачка повинна була зареєструвати позивачку, як найманого працівника, в якості платника страхових внесків до Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування та сплачувати належні страхові внески, утримуючи їх із заробітної плати позивачки. Проте, всупереч зазначеним вимогам законодавства відповідачка не зареєструвала позивачку, як найманого працівника, в якості платника страхових внесків до Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування та не сплачувала належні страхові внески, а тому Фонд вважає позивачку незастрахованою особою і не виплачує їй соціальну допомогу.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України, матеріальна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ст. 39 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу).
За період з 25.11.2004 р. по 30.03.2005 р. допомога по вагітності та пологах, яку повинна була отримати позивачка, становить 1351,59 грн.
Відповідно до п. 2.1 Постанови Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності „Про бюджет Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на 2005 рік" 17.12.2004 № 171 розмір допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням при народженні дитини з 1 січня по 31 березня 2005 року встановлений у розмірі 1550 гривень.
Таким чином допомога при народженні двох дітей - ОСОБА_3, ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1) становить 3100 грн.
Відповідно до листа Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 11.02.2005 № 01-16-211 „Про розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з лютого 2005 року надається виходячи з розміру 104 гривні 19 копійок на кожну дитину.
Таким чином допомога на двох дітей становить 208,38 грн. на місяць, починаючи з 01.04.2005р. до 01.02.2008р. становить 6876,54 грн.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи і обгрунтовано прийшов до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_2 та стягненню на її користь з відповідачки допомогу по вагітності та пологами за період з 25.11.2004 року по 30.03.2005 року в сумі 1351 грн. 59 коп., допомогу при народжені дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1550 грн. на кожну дитину, взагалі в сумі 3100 грн., допомогу по догляду за дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до досягнення ними 3-х річного віку по 104 грн. 19 коп. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 01.04.2005 року в розмірі 6876 грн. 54 коп.
Також суд обґрунтовано стягнув на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 1000 грн., оскільки судом встановлено, що неправомірною бездіяльністю відповідачки позивачці було завдано моральну шкоду, яка виразилася в душевних стражданнях, пов'язаних з матеріальними труднощами, необхідністю відстоювати свої права в суді.
Доводи представника відповідачки про те, що вини ОСОБА_1 не має в тому, що позивачка не змогла отримати належні виплати являються безпідставними, оскільки факт порушення відповідачкою діючого законодавства підтверджується листами прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя на адресу керівництва Фонду та позивачки, в яких вказано, що приватного підприємця ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 165-1 КпАП України - за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Рішення суду відповідає матеріалам справи та закону. Підстав для його скасування колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст.307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду М.Запоріжжя від 09 червня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.