Справа № 22-7409- 2006 р. Головуючий 1 інстанції Васильєва І.А.
Категорія 19 Доповідач Бабакова Г.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2006 року Апеляційний суд Донецької області
у складі : головуючого Ювченко Л.П. суддів : Бабакової Г.А., Шамрило Л.Г. при секретарі Андрусь В.С.
розглянувши у судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі міста Горлівки на рішення Каліпінського районного суду міста Горлівки від 5 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі міста Горлівки про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням,
ВСТАНОВИВ: Відповідач оскаржує в апеляційному порядку рішення Калінінського районного суду міста Горлівки від 5 червня 2006 року, яким з нього на користь позивача стягнуто у відшкодування моральної шкоди 12000 грн.
Апелянт посилається на те, що , ухвалюючи рішення, суд не врахував, що факт заподіяння позивачеві моральної шкоди не підтверджено доказами, що Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" дію закону про відшкодування моральної шкоди зупинено, що відділенням виконавчої дирекції Фонду позивачеві виплачуються всі необхідні страхові виплати, що позивачем пропущено строк позовної давності. Просить скасувати рішення суду , відмовити у задоволенні позову.
У засіданні апеляційного суду представник відповідача Криволуцька В.Д. наполягала на скарзі. Позивач у судове засідання не з"явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд першої інстанції", ухвалюючи рішення, виходив з того, що позивач довгий час працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах і внаслідок шкідливих умов праці отримав професійні захворювання -хронічний бронхіт та вібраційна хвороба . Висновком МСЕК від 11 червня 2001 року йому вперше встановлено втрату 25% працездатності у зв"язку з вібраційною хворобою , а висновком МСЕК від 4 липня 2002 року йому встановлено втрату 50% працездатності у зв"язку з вібраційною хворобою та хронічним бронхітом. Послідуючими висновками МСЕК підтверджено втрату позивачем 50% працездатності безстроково. Суд дійшов висновку, що внаслідок захворювань та часткової втрати працездатності позивачеві заподіяно моральну шкоду , яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу ушкодження здоров"я , погіршення життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя і що розмір моральної шкоди становить 12000 грн.
Апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, дотримався вимог матеріального і процесуального законодавства.
Зокрема, суд обґрунтовано виходив з того, що позивач довгий час працював па підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах і внаслідок шкідливих умов праці отримав професійні захворювання, у зв"язку з якими висновком МСЕК від 11 червня 2001 року йому вперше встановлено втрату 25% працездатності у зв"язку з вібраційною хворобою , а висновком МСЕК від 4 липня 2002 року йому встановлено втрату 50% працездатності у зв"язку з вібраційною хворобою та хронічним бронхітом. Послідуючими висновками МСЕК підтверджено втрату позивачем 50% працездатності безстроково, що підтверджено актом розслідування професійних захворювань та висновками МСЕК. Суд дійшов правильного висновку , що позивачеві внаслідок професійних захворювань та втрати частково працездатності заподіяна моральна шкода, оскільки він фізично та морально страждає від захворювань ,ускладнене його життя , яке потребує додаткових зусиль для його організації і розмір моральної шкоди становить 12000 грн., що відповідає ст., ст. 21,28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності."
Доводи апеляційної скарги про те , що рішення суду підлягає скасуванню, оскільки дія положення вказаного Закону щодо відшкодування моральної шкоди зупинена Законом України " Про державний бюджет України на 2006 рік ", необгрунтовані , оскільки право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло до 2006 року і зазначений Закон України " Про державний бюджет України на 2006 рік" не скасовує Закон України " Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", яким передбачено відшкодування моральної шкоди у зв'язку з виробничою травмою чи професійним захворюванням. Крім того відшкодування моральної шкоди у зв"язку з професійним захворюванням проводиться з іншого бюджету , а не з того, про який йдеться у Законі України " Про державний бюджет України на 2006рік". Необгрунтовані і доводи про те, що факт спричинення позивачеві моральної шкоди не підтверджено доказами. Цей факт підтверджено актом розслідування професійних захворювань, висновками МСЕК про їх наявність та медичними документами про лікування від вказаних захворювань. Доводи про проведення відділенням Фонду інших страхових виплат не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки відшкодування моральної шкоди передбачено вказаним Законом незалежно від інших страхових виплат. Не ґрунтується на законі і доводи про пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки згідно зі ст.268 ЦК України на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, позовна давність не поширюється.
Керуючись ст., ст. 307, 308 , 314 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі міста Горлівки відхилити.
Рішення Калінінського районного суду міста Горлівки від 5 червня 2006 року залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.