Справа № 22-7105- 2006 р. Головуючий 1 інстанції ЮР"ЄВА Т.І.
Категорія 33 Доповідач Бабакова Г.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2006 року Апеляційний суд Донецької області
у складі: головуючого Ювченко Л.П. суддів : Бабакової Г.А., Шамрило Л.Г. при секретарі Андрусь В.С.
розглянувши у судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду міста Донецька від 25 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою і за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою,
ВСТАНОВИВ:
Відповідач ОСОБА_1 оскаржує в апеляційному порядку рішення Кіровського районного суду міста Донецька від 25 травня 2006 року, яким задоволено вказаний позов ОСОБА_2. та зустрічний позов ОСОБА_1.
Апелянт посилається на те, що суд безпідставно зобов"язав його звільнити сарай-М та убрати каркас автомобіля з двору загального користування, не врахував, що він займає частину вказаного сараю, що сарай і двір рішенням суду від 8 жовтня 1993 року залишені у спільному користуванні і тому він має право ними користуватись. Просить скасувати рішення і відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2. про звільнення ним сараю та двору загального користування.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3. наполягали на скарзі, ОСОБА_2. просила рішення суду залишити без зміни.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив із того, що згідно рішенню Кіровського районного суду міста Донецька від 8 жовтня 1993 року та реєстрації БТІ сторони є співвласниками будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_2. належить 51,5/100 його частини, а ОСОБА_1- 48,5/100. Вказаним рішення суду будинок розділено між ними в натурі. Частина будівель, в тому числі будинок Н-1 та сарай М, залишено в їх загальному користуванні.
Щодо земельної ділянки, суд виходив із того, що рішенням виконкому Кіровської Районної Ради міста Донецька від 14 жовтня 1992 року об"єднано земельні ділянки по АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 в одну земельну ділянку площею 800 кв. метрів і привласнено поштову адресу домоволодіння НОМЕР_1, а фактично сторони користуються 1887, 4 кв. метрів.
Задовольняючи позов ОСОБА_2. та зобов'язуючи відповідача частково звільнити сарай М від дров, надати позивачці ключі від будинку Н-1, звільнити двір від металобрухту та каркасу автомобіля, суд виходив із того, що відповідач повністю зайняв сарай - М загального користування, чим перешкоджає позивачці в користуванні ним, замкнув будинок Н-1 загального користування, чим також перешкоджає позивачці в користуванні. Крім того відповідач розмістив у дворі загального користування металобрухт та каркас автомашини "Волга", чим перешкоджає позивачці в користуванні двором.
Задовольняючи позов ОСОБА_1. та встановлюючи порядок користування земельною ділянкою і передаючи у користування ОСОБА_1 762 кв. метрів , а ОСОБА_2. 810 кв. метрів та залишаючи у загальному користуванні сторін 315, 4 кв. метрів , суд виходив із розміру частин будинку, які належать сторонам, та керувався висновком технічної експертизи про встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.
Як правильно встановив суд , згідно правоустановчому документу, а саме згідно рішенню виконкому від 14 жовтня 1992 року , за спірним домоволодінням закріплено земельну ділянку площею 800 кв. метрів. На решту земельної ділянки правоустановчих документів судом не встановлено. Згідно висновку технічної експертизи фактична площа земельної ділянки , якою користуються сторони ,складає 1572 кв. метрів. Суд, встановлюючи порядок користування земельною ділянкою і передаючи у користування ОСОБА_1 762 кв. метрів, ОСОБА_2. 810 кв. метрів та у їх загальне користування 315, 4 кв. метрів фактично виходив з того, що загальна площа земельної ділянки, якою користуються сторони, складає 1887, 4 кв. метрів, хоча це не відповідає висновку технічної експертизи.
Розглядаючи справу та передаючи у користування сторін частину земельної ділянки, яка не виділена їм у встановленому законом порядку, суд не з"ясував, яким органом повинно вирішуватись питання про надання земельної ділянки у користування, тобто міською радою чи управлінням земельних ресурсів міста Донецька, розглянув справу у відсутність цього органу при відсутності відомостей про його належне повідомлення.
Згідно ст.311 ЦПК України якщо суд розглянув справу у відсутність будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд. З матеріалів даної справи видно, що суд притягнув до участі у справі управління земельних ресурсів міста Донецька , але не повідомив його належним чином про розгляд справи, розглянув її у його відсутність, вирішив питання про передачу частини земельної ділянки у користування сторін, яка не надана їм у встановленому законом порядку. Тому рішення суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
Керуючись ст. 311 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду міста Донецька від 25травня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.