Справа № 22-7252- 2006 р. Головуючий 1 інстанції Дубовік Р.Є.
Категорія 19 Доповідач Бабакова Г.А.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2006 року Апеляційний суд Донецької області
у складі: головуючого Ювченко Л.П. суддів : Бабакової Г.А., Шамрило Л.Г. при секретарі Андрусь B.C.
розглянувши у судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі міста Горлівки на рішення Микитівського районного суду міста Горлівки від 5 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі міста Горлівки про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням,
ВСТАНОВИВ: Відповідач оскаржує в апеляційному порядку рішення Микитівського районного суду міста Горлівки від 5 червня 2006 року , яким з нього на користь позивача стягнуто у відшкодування моральної шкоди 25000 грн.
Апелянт посилається на те, що , ухвалюючи рішення, суд не врахував, що факт заподіяння позивачеві моральної шкоди не підтверджено висновком МСЕК, Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" дію закону про відшкодування моральної шкоди зупинено, позивачеві сплачуються всі страхові виплати, позивачем пропущено строк для звернення до суду. Просить скасувати рішення суду, відмовити у задоволенні позову.
У засідання апеляційного суду представник відповідача Падлюк М.М. наполягав на скарзі, позивач просив рішення суду залишити без зміни.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з того, що позивач довгий час працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах і внаслідок шкідливих умов праці отримав професійні захворювання -вібраційна хвороба та хронічний бронхіт. Висновком МСЕК від 29 листопада 2001 року йому вперше встановлено втрату 40% працездатності у зв"язку з вібраційною хворобою а висновком МСЕК від 21 лютого 2003 року йому встановлено втрату 40% працездатності у зв"язку з вібраційною хворобою і 20% у зв"язку з хронічним радикулітом, а всього 60%. Суд дійшов висновку, що внаслідок захворювань та часткової втрати працездатності позивачеві заподіяно моральну шкоду , яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу ушкодження здоров"я, погіршення життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя і що розмір моральної шкоди становить 25000 грн.
Апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, дотримався вимог матеріального і процесуального законодавства.
Зокрема, суд обґрунтовано виходив з того, що позивач з 1992 року по 2001 рік працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах і внаслідок шкідливих умов праці отримав професійні захворювання -вібраційну хворобу і хронічний бронхіт. Висновком МСЕК від 29 листопада 2001 року у зв"язку з вібраційною хворобою йому вперше встановлено втрату 40% працездатності, а висновком МСЕК від 21 лютого 2003 року йому встановлено втрату 60 % працездатності, а саме 40% у зв"язку з вібраційною хворобою і 20% у зв"язку з хронічним бронхітом. В наступному ступінь втрати працездатності залишилась незмінною. Суд дійшов правильного висновку , що позивачеві внаслідок професійних захворювань та втрати частково працездатності заподіяна моральна шкода, оскільки він фізично та морально страждає від захворювань ,ускладнене його життя , яке потребує додаткових зусиль для його організації. Але висновок суду про розмір моральної шкоди в сумі 25000 грн. не відповідає встановленим обставинам . Суд не навів відповідних мотивів визначення саме такого розміру відшкодування, не врахував, що глибина фізичних та моральних страждань позивача, які встановлені судом, свідчать про заподіяння позивачеві моральної шкоди у розмірі 18000 грн. Тому рішення в цій частині підлягає зміни, з відповідача на користь позивача слід стягнути 18000 грн., що відповідає ст., ст. 21,28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності."
Доводи апеляційної скарги про те , що рішення суду підлягає скасуванню, оскільки дія положення вказаного Закону щодо відшкодування моральної шкоди зупинена Законом України " Про державний бюджет України на 2006 рік ", необгрунтовані , оскільки право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло до 2006 року і зазначений Закон України " Про державний бюджет України на 2006 рік" не скасовує Закон України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", яким передбачено відшкодування моральної шкоди у зв'язку з виробничою травмою чи професійним захворюванням. Крім того відшкодування моральної шкоди у зв"язку з професійним захворюванням проводиться з іншого бюджету , а не з того, про який йдеться у Законі України " Про державний бюджет України на 2006рік". Необгрунтовані і доводи про те, що факт спричинення позивачеві моральної шкоди не підтверджено доказами. Цей факт підтверджено актами розслідування професійних захворювань, висновками МСЕК про наявність професійних захворювань та медичними документами про лікування від них. Доводи скарги про необхідність встановлення факту спричинення моральної шкоди медичним висновком необгрунтовані, оскільки факт спричинення моральної шкоди встановлено безпосередньо судом на підставі вказаних доказів. Щодо пропуску трьохмісячного строку для звернення до суду, то в даному випадку моральна шкода відшкодовується на підставі вказаного Закону і норм ЦК України ,а не за нормами трудового законодавства і згідно зі ст. 268 ЦК України позовна давність на вимоги про відшкодування шкоди у зв"язку з каліцтвом не поширюється.
Керуючись ст., ст. 307, 309 , 314 ЦПК України, апеляційний суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі міста Горлівки задовольнити частково.
Рішення Микитівського районного суду міста Горлівки від 5 червня 2006 року змінити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Микитівському районі міста Горлівки на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 18000 (вісімнадцять тисяч) грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.