Справа № 22ц-1245/2008р.                Головуючий у 1 інстанції - Деркач О.Г.

    Категорія - цивільна                                     Доповідач -  Хромець Н.С.

                                                               У Х В А Л А

     і м е н е м       У к р а ї н и

  24 липня 2008 року                                                                        місто  Чернігів

                   А п е л я ц і й н и й   с у д   Чернігівської  області  у  складі:

                                  головуючого - судді Хромець Н.С.

                                 суддів  -  Євстафіїва О.К., Лакізи Г.П.

                                 при  секретарі - Зіньковець О.О.          

                                  з участю - позивачки, відповідачів

          розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  приміщенні  апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння,

  В С Т А Н О В И В :

           Рішенням Коропського районного суду від 22 травня 2008 року ОСОБА_6 відмовлено у позові до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

           В апеляційній скарзі позивачка просить рішення  місцевого суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апелянт вважає, що рішення ухвалене судом з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, позивачка посилається на те, що між відповідачем ОСОБА_2 та її дочкою ОСОБА_4 і онуком ОСОБА_5 був здійснений за попередньою домовленістю, але без оформлення в установленому законом порядку, обмін легкового автомобіля марки ВАЗ на незавершене будівництво житлового будинку та будівельні матеріали до нього, але при цьому ОСОБА_2 не був власником обміняного ним автомобіля і не мав права його відчужувати, а ОСОБА_5 не був власником обмінюваного ним незавершеного будівництва. Крім того, позивачка, як власник будівельних матеріалів не давала згоди на такий обмін, в зв”язку з чим відповідно до ст. 215 ЦК України такий правочин є недійсним. Апелянт також посилається на порушення ст. 131 ЦПК України, оскільки судом порушено принцип змагальності сторін.

         Відповідачі заперечували проти апеляційної скарги, посилаючись на те, що обмін відбувся зі згоди позивачки і за її безпосередньої участі.

         Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

         Відмовляючи у позові, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач ОСОБА_2 є добросовісним набувачем будівельних матеріалів та столярних виробів, власником яких була ОСОБА_6, і позивачем не доведено, що перелічене нею в позовній заяві майно, знаходиться у незаконному володінні відповідачів.

        Такий висновок суду грунтується на досліджених у судовому засіданні належних і допустимих доказах.

         Так, відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.  Згідно з ч.1 ст. 388 ЦК України, майно, придбане за відплатним договором  в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно : 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

       За матеріалами справи достовірно встановлено, що за згоди самої позивачки відповідачам було передано майно, а саме 8 віконних блоків, 6 дверних блоків, 1000 штук силікатної цегли.

      Отже, враховуючи положення ч.1 ст. 388 ЦК України, апеляційний суд приходить до висновку про те, що відсутнє право власника на витребування майна від добросовісного набувача, яким є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки майно вибуло із її володіння за її бажанням, а тому відсутній факт незаконного володіння майном і судом першої інстанції вірно відмовлено ОСОБА_6 у задоволенні її вимог про витребування майна із чужого незаконного володіння.       

      Доводи апелянта про те, що правочин, вчинений між  онуком позивачки та відповідачем ОСОБА_2, про обмін автомобіля на незавершене будівництво є недійсним, оскільки здійснений без її волевиявлення на те, не можуть бути підставою для визнання незаконним і необгрунтованим рішення суду першої інстанції з огляду на те, що позивачем вимоги про визнання недійсним такого правочину взагалі не заявлялись, у позовній заяві йдеться лише про витребування майна із чужого незаконного володіння. Крім того, по справі встановлено, що   обмін будівельних матеріалів і столярних виробів на автомобіль    відбувся зі згоди позивачки, а об'єкт незавершеного будівництва залишився у власності позивачки, про що вона сама пояснила у судовому засіданні.

         Таким чином, доводи позивача не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для скасування його рішення.

         Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

       Апеляційну  скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Коропського районного суду від 22 травня 2008 року залишити без змін.   

       Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.

       Головуючий:                                                   Судді: