Справа № 22-934/08 Голов. в 1 інст- Ведяніна Т.О.
Категорія-51 Доповідач-Василевич В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 липня 2008 року м.Рівне
Колегія суддів судової плати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді-Василевича В.С.
Суддів: Шимківа С.С., Ковальчук Н.М.
при секретарі Чалій Н.О.
з участю представників відділу освіти Сарненської
районної державної адміністрації Камзьол Т.А., Ду-
дарик А.І., позивачки ОСОБА_1.та її пред-
ставника ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації на рішення Сарненського районного суду від 5 травня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1до відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Сарненського районного суду від 5 травня 2008 року задоволено частково позов ОСОБА_1до відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Поновлено позивачку на посаді економіста відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації.
Стягнуто з відповідача на користь позивачки 1246 грн. 44 коп. заро-
бітку за час вимушеного прогулу та 400 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В поданій на вказане рішення апеляційній скарзі відділ освіти Сарненської районної державної адміністрації доводить про незаконність рішення через невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Судом не враховані роз”яснення, що містяться в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 листопада 1992 року “Про практику розгляду судами трудових спорів” та положень ч.6 ст.39 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” якими передбачено, що у випадку, коли в рішенні профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору немає обгрунтування відмови, роботодавець вправі звільнити працівника без згоди профспілкового комітету.
По наведених підставах просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з”явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.
Як видно з матеріалів справи, позивачка працювала з 1 грудня 2005 року у відповідача на посаді економіста.
Наказом №310 від 4 вересня 2007 року за допущені в роботі порушення, що були виявлені в ході проведеної контрольно-ревізійним управлінням в Рівненській області перевірки, їй було оголошено догану (а.с.-13).
В перевищення наданих їй повноважень вона в листопаді 2007 року підписала розроблені нею штатні розклади. У зв”язку з цим наказом №22-к від 20 лютого 2008 року її з роботи звільнено по п.3 ст.40 КЗпП України, тобто за систематичне невиконання без поважних причин обов”язків, покладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Проте звільнення було проведено без згоди профспілкового комітету.
Розглянувши подання начальника відділу на звільнення позивачки, профспілковий комітет в наданні такої згоди відмовив (а.с.-60).
Відповідно до ч.1 ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав,передбачених пунктами 1,2-5,7 ст.40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Оскільки такої згоди не було, то суд дійшов правильного висновку про недотримання відповідачем установленого законом порядку звільнення працівника.
Посилання відповідача на відсутність в рішенні профспілкового комітету обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору не можуть бути прийняті до уваги, оскільки з протоколу засідання комітету видно, що прийняттю рішення передувало обговорення подання позивача на звільнення позивачки.
Головний бухгалтер ОСОБА_3., безпосередній керівник ОСОБА_1. в цілому позитивно охарактеризувала ставлення позивачки до виконання обов”язків.
Обставини, за яких позивачка, не маючи на те повноважень, підписала низку штатних розписів, хоча і не виключають її відповідальності, але підлягають урахуванню при визначенні тяжкості проступку. Про заподіяння діями позивачки шкоди не йдеться.
Враховуючи, що звільнення працівника з роботи є крайнім заходом впливу, приймаючи до уваги обставини вчинення проступку, відсутність згоди профспілкового органу на звільнення судова колегія вважає, що слід погодитись з висновком суду про підставність вимог позивачки.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації відхилити.
Рішення Сарненського районного суду від 5 травня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду країни протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.
Головуючий суддя- Василевич В.С.
Судді: Шимків С.С.
Ковальчук Н.М.