ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                        Невдашенко Л.П. – головуючий,

Михайлюка М.В.,

Дунаєвської Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів "Донбасшляхбуд" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15 серпня 2006 року у справі № 25/217 Господарського суду Донецької області за позовом Приватного підприємства "Біном", м. Луганськ, до Відкритого акціонерного товариства "Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів "Донбасшляхбуд", м. Луганськ, про стягнення 2 341 грн.,

за участю представників:

позивача –не з'явилися;

відповідача –Литвиненко О.М. (дов. від 02.01.2006р. № 10-886);

В С Т А Н О В И В:

У березні 2006 року позивач –ПП "Біном", звернувся до господарського суду з позовом до відповідача –ВАТ "Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів "Донбасшляхбуд" про стягнення 2 341 грн.

Вказував, що рішенням третейського суду від 31 березня 2003 року по справі № 5-5/4 задоволені його вимоги про стягнення з ВАТ "Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів "Донбасшляхбуд" 5000грн. збитків 250грн. судових витрат на загальну суму 5 250грн.

Зазначав, що на виконання рішення третейського суду господарським судом Луганської області був виданий наказ про стягнення з відповідача 5 250грн.

В з’язку з тим, що відповідач виконав вимоги наказу суду лише 14.03.2006р., просив стягнути з відповідача нараховані на стягнуту суму 5 250грн. інфляційні в розмірі 1 869грн. та річні в розмірі 472грн., а всього –2 341грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 22 червня 2006 року (суддя: Бойко І.А.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що збитки та судові витрати, які були стягнуті з відповідача не є боргом та не виступають грошовим зобов'язанням у розумінні ст. 625 ЦК України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15 серпня 2006 року (колегія суддів: Скакун О.А. –головуючий, Колядко Т.М., Мирошниченко С.В.) рішення суду скасовано, позов задоволено повністю.

Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача суму в розмірі 2 341грн. з яких: 1 869грн. інфляційних та 472грн. –річних.

Постанова мотивована тим, що на суму збитків на вимогу позивача можуть нараховуватися інфляційні та річні.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційної інстанції як таку, що прийнята з порушенням судом норм матеріального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга  підлягає задоволенню,  з наступних підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Постанова апеляційного господарського суду не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Так, судами встановлено, що спірні правовідносини  виникли з наказу суду на виконання рішення третейського суду, за яким на суму стягнення  5 250грн. позивачем нараховано інфляційні в розмірі 1 869грн. та річні в розмірі 472грн., а всього –2 341грн.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, рішенням третейського суду від 31 січня 2003 року з ВАТ "Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів "Донбасшляхбуд" стягнуто на користь ПП "Біном" збитки в сумі 5000грн. та судові витрати –250грн.

27 грудня 2004 року Господарським судом Луганської області винесено ухвалу про видачу наказу на виконання рішення третейського суду від 31 січня 2003 року.

14 березня 2006 року відповідачем сплачено заборгованість в сумі 5 775,00грн. згідно наказу суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Вказана грошова сума визначена позивачем як збитки, понесені в результаті порушення виконання зобов’язання відповідачем, а тому підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

В силу ч. 2 ст. 22 ЦК України під збитками розуміють витрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, заявлена позивачем вимога про стягнення грошової суми у розмірі 2 341грн. не підпадає під визначення ст. 22 ЦК України, а тому не може розглядатися як завдані йому відповідачем збитки.

По своїй юридичній природі збитки не є боргом та не відносяться до грошового зобов'язання за яке передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.

За таких обставин Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим судом обставинам та вимогам закону.

Суд апеляційної інстанції надаючи оцінку правовій природі грошового зобов'язання дійшов помилкового висновку про те, що на суму збитків можуть бути нараховані інфляційні та річні та невірно застосував до даних правовідносин ч. 2 ст. 625 ЦК України, тому постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.  1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів "Донбасшляхбуд"  задовольнити.

2. Постанову апеляційного господарського суду Донецької області від 15 серпня 2006 року у справі № 25/217 скасувати.

3. Рішення господарського суду Донецької області від 22 червня 2006 року у справі № 25/217 залишити без змін.

Головуючий:                                                                      Невдашенко Л.П.

Судді:                                                                                   Михайлюк М. В.

                                                                                             Дунаєвська Н.Г.