Справа № 22-786/08                                                                                Голов. в 1 інст.- Поровський В.А.

Категорія-47                                                                                             Доповідач-Василевич В.С.

                                              Р І Ш Е Н Н Я

                                    І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

   15 липня  2008 року                                                                м.Рівне

  Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

                           Головуючого судді- Василевича В.С.

                           Суддів: Ковальчук Н.М., Шимківа С.С.

                           при секретарі Чалій Н.О.

                           з участю позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Володимирецького районного суду від 6 травня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів,-

 л

                                         в с т а н о в и л а :

    Рішенням Володимирецького районного суду від 6 травня 2008 року задоволено позов ОСОБА_1до ОСОБА_2. про стягнення аліментів.

     Стягнуто з відповідача на користь позивачки на утримання  трьох неповнолітніх  дітей аліменти в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину до досягнення ними повноліття.

     В апеляційній скарзі позивачка доводить про незаконність та необгрунтованість рішення через неправильне застосування норм матеріального права.

      Відповідач працює, отримує заробітну плату, тому відповідно до ст.183 СК України суд повинен був стягнути аліменти в частці від заробітку.

     По наведених підставах просить рішення скасувати та ухвалити нове про стягнення з відповідача аліменти на трьох дітей в розмірі ½ частини заробітку.

     В судовому засіданні позивачка апеляційну скаргу підтримала.

     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, дослідивши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги і скасування рішення.

     Як видно з матеріалів справи, сторони перебувають у зареєстровано-

му шлюбі, мають від цього шлюбу трьох малолітніх дітей.

     Відповідач участі в утриманні дітей не приймає. 

     Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов”язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідач позов визнав і суд вимоги задовольнив. Проте постановляючи рішення, суд не врахував, що відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

     Позивачка просила про стягнення аліментів у розмірі не менше 30% прожиткового мінімуму на кожного з дітей, хоча цей розмір має визначатись за правилами названої статті, тобто у частці від доходу платника аліментів або у твердій сумі.

     За таких обставин суду належало було у відповідності до ч.4 ст.10 ЦПК України, якою на суд покладається обов”язок сприяти всебічному і повному з”ясуванню обставин справи уточнити вимоги позивачки. Проте цього зроблено не було, внаслідок чого при вирішенні спору неправильно застосовано норми матеріального права.

      Частина 2 ст.182 СК України містить положення про те,що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Ч.3 ст.184 цього ж Кодексу встановлено, якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого ст.184 цього Кодексу, то дитині призначається державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 

     З наведеного слідує, що суд повинен був спочатку визначити розмір аліментів згідно з правилами ч.3 ст.181, ст.183, ст.184 СК України і лише після цього вказувати про їх мінімальний  розмір. В зв”язку з цим рішення, як ухвалене з порушенням норм матеріального права підлягає скасуванню з ухваленням нового.

    При цьому колегія суддів виходить з того,що позивачка в засіданні апеляційного суду просить про стягнення аліментів у частці від доходу.

   Позивач працює, має постійний заробіток (а.с.-27), тому вимоги її підлягають задоволенню.

    На підставі наведеного, керуючись ст.180, ст.182, ст.183  Сімейного кодексу України,  ст.307,  ст.309, ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів,-

                                           в и р і ш и л а :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити

    Рішення Володимирецького районного суду від 6 травня 2008 року скасувати.

    Позов ОСОБА_1задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, сина ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_2року народження та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 року   в розмірі ½ заробітку (доходів), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

    Рішення  апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.

                      Головуючий суддя                                  Василевич В.С.

                      Судді:                                                       Ковальчук Н.М.

                                                                                         Шимків С.С.