АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/9660/12 Справа № 440/1731/12 Головуючий у 1 й інстанції - Пономаренко І.П. Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2012 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого -Єлізаренко І.А.

суддів -Михайловської С.Ю., Чубукова О.П.,

при секретарі -Качур Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»про внесення змін до наказу,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2012 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля»про внесення змін до наказу.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 13 січня 1986 року він був прийнятий на роботу на шахту Тернівська підземним електрослюсарем по ремонту обладнання 5 розряду з повним робочим днем. За цей час з ним сталося два нещасних випадки: 13 травня 1999 року та 02 лютого 2000 року, у зв»язку з чим було складено акти за формою Н-1. 15 січня 2001 року за висновком МСЕК йому було встановлено 50 % втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності. Після другого нещасного випадку йому було запропоновано написати заяву про переведення електрослюсарем 5 розряду на поверхні, та ця заява була ним написана 02 березня 2000 року, а з 03 березня 2000 року він був переведений електрослюсарем черговим по ремонту обладнання 5 розряду, згідно наказу № 33 від 03 березня 2000 року. Але з цим наказом під підпис він ознайомлений не був. 25 квітня 2012 року він звертавсяся з заявою до відповідача з проханням роз»яснити йому, на підставі якої статті та якої норми права його було переведено на поверхню, та чому в наказі про його переведення не було зазначено, що його переведено за станом здоров»я, хоча у висновку МСЕК 2001 року було зазначено, що йому протипоказана підземна праця. 16 травня 2012 року йому було надано відповідь, що він був переведений за його проханням на підставі його ж заяви. Вважає, що діями відповідача порушено його права, тому просив внести зміни до наказу № 33 від 03 березня 2000 року відповідно до п.1 ст. 32 КЗпП України та зазначити у вищевказаному наказі, що він переведений на іншу роботу у зв»язку зі станом здоровя.

Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, посилаючись на його необґрунтованість, порушення норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи позивач з 13 січня 1986 року працював на шахті «Тернівська»ВО «Павлоградвугілля», правонаступником якого є ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля», електрослюсарем по ремонту обладнання 5-го розряду на поверхні. З 22 вересня 1986 року був переведений підземним електрослюсарем 5-го розряду з повним робочим днем в шахті (а.с.8-9).

13 червня 1999 року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, що підтверджується актом форми Н-1 №45 від 14 червня 1999 року (а.с.14-15).

Крім того, 02 лютого 2000 року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, що також підтверджується актом форми Н-1 № 11 від 03 лютого 2000 року (а.с.12-15).

З матеріалів справи вбачається, що 02 березня 2000 року позивач звертався з заявою до директора шахти «Тернівська», в якій просив перевести його з дільниці КТ на Тех.комплекс електрослюсарем 5-го розряду на поверхні (а.с.34).

Наказом №33-о/к від 03 березня 2000 року позивача було переведено з посади підземного гірничого майстра з повним робочим днем в шахті на посаду електрослюсаря (слюсаря) чергового по ремонту обладнання 5-го розряду на поверхні. Підстава -особиста заява (а.с. 10).

Згідно довідки МСЕК від 10 травня 2000 року позивачу було встановлено третю групу інвалідності безстроково, в якій зазначено причина інвалідності -з дитинства (а.с.16).

Згідно довідки МСЕК від 15 лютого 2001 року позивачеві було встановлено третю групу інвалідності, втрата працездатності 50% (а.с.17).

Судом встановлено, що позивач дійсно не був ознайомлений під підпис з наказом про його переведення №33-о/к від 03 березня 2000 року, однак, позивач 06 червня 2001 року звертався до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення суми одноразової допомоги та, згідно додатку, надавав до суду копію своєї трудової книжки, в якій було здійснено запис щодо його переведення (а.с.39).

Будь-яких доказів на підтвердження того, що позивач написав заяву 02 березня 2000 року про переведення на роботу на поверхні проти його волі чи під тиском з боку відповідача суду надано не було.

Крім того, позивачем до даної справи було надано копію наказу про його переведення від 03 березня 2000 року, який завірено відділом кадрів шахти ще 18 лютого 2009 року та копія цього наказу знаходилася у позивача (а.с.10,11). Тобто, зі вказаних періодів часу позивачу було відомо про існування наказу від 03 березня 2000 року про його переведення на роботу на поверхні.

У відповідності до ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міскрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

З позовною заявою позивач звернувся до суду лише 26 червня 2012 року, за таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд правильно у відповідності до ст. 233 КЗпП України відмовив у задоволенні позовних вимог у зв»язку пропуском тримісячного строку позовної давності.

Доводи апеляційної скарги зводяться до тлумачення чинного законодавства, незгоди з висновками рішення суду і не спростовують їх правильність.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді