справа № 2-143/08
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2008 року селище Приазовське
Приазовський районний суд Запорізької області
у складі головуючого: судді Живлакової Г.О.,
при секретарі Мартинюк А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приазовського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору міни дійсним, та визнання права власності на земельну ділянку вартістю 5000 гривень;
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому вказує, що 11 лютого 2003 року вона уклала з ОСОБА_3 договір міни 10 тон зерна пшениці на земельну ділянку, розміром 10.93 га, яка належала йому на праві приватної власності і розташована на території Нововасилівської селищної ради Приазовського району. У встановлений в договорі міни строк для посвідчення договору нотаріально вони не змогли цього зробити, із-за того, що ОСОБА_3 захворів та згодом ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Єдиним спадкоємцем є його син ОСОБА_2, тому просить в судовому порядку визнати укладений між ними договір дійсним та визнати за нею право власності на земельну ділянку.
У попередньому судовому засіданні позивачка позов підтримала за вищевказаними обставинами і пояснила, що дійсно 11 лютого 2003 року вона заключила з ОСОБА_3 у простій письмовій формі договір міни 10 тон зерна пшениці на земельну ділянку, розміром 10.93 га, яка належала останньому на праві власності. Вказаний обмін вони здійснили в цей же день і з того часу вона почала користуватися земельною ділянкою. Оскільки вона знала, що для підтвердження свого права власності на земельну ділянку, договір повинен бути посвідчений нотаріусом, стала постійно просити ОСОБА_3 поїхати до нотаріуса, щоб оформити договір нотаріально, однак він категорично відмовлявся їхати до нотаріуса, пояснюючи, що в нього не має на це часу і коштів, потім він захворів, а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після його смерті єдиним спадкоємцем є його син ОСОБА_2 Зараз вона не може оформити землю на себе та розпоряджатися нею, тому просить визнати право власності на вказану земельну ділянку за нею.
Відповідач в попереднє судове засідання не з'явився, надіслав заяву, в якій позов визнає у повному обсязі і не заперечує проти визнання договору міни між його батьком ОСОБА_3 та ОСОБА_1 дійсним та визнанням за останньою права власності на земельну ділянку.
Враховуючи визнання позову відповідачем, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому п. 4 ст. 174 ЦПК України, згідно якої у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки згідно ст. 716 ЦК України, договір міни повинен відповідати умовам договору купівлі-продажу. Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі - продажу земельної ділянки укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. У разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним в силу ч.1 ст.220 ЦК України. Згідно ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджуються письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилися від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 11 лютого 2003 року у простій письмовій формі укладено договір міни 10 тон зерна пшениці на земельну ділянку розміром 10.93 га, яка розташована на території Нововасилівської селищної ради Приазовського району Запорізької області. Відповідно договору від 11.02.2003 року ОСОБА_3 отримав 10 тонн зерна пшениці і розпорядився ним на свій розсуд, однак позивачка реалізувати своє право власності на отримання земельної ділянки не може, оскільки ОСОБА_3 на той час захворів, і згодом ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, а з грудня 2004 року заборонено відчуження землі. Спадкоємцем померлого є його син ОСОБА_2.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що між позивачкою та ОСОБА_3 11.02.2003 року було укладено договір міни земельної ділянки на зерно пшениці у простій письмовій формі, суд вважає за необхідне визнати угоду дійсною, та в силу ст. 2, 13 Закони України «Про власність», ст. 131 ЗК України визнати за позивачем право власності на земельну ділянку розміром 10.93, яка розташована на території Нововасилівської селищної ради Приазовського району Запорізької області.
Керуючись ст. 10, 11, 14, 209,130 ч.4, 174 ч. 4, 212-215 ЦПК України, на підставі ст. 716,657,220 ЦК України ст. 2, 13 Закони України «Про власність», ст.131 ЗК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору міни дійсним, та визнання права власності на земельну ділянку вартістю 5000 гривень задовольнити.
Визнати дійсним договір міни земельної ділянки розміром 10.93 га, яка розташована на території Нововасилівської селищної ради Приазовського району Запорізької області і посвідчена державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП № 056687 виданого 23.01.2002 року за ОСОБА_3 на 10 тон зерна пшениці, укладений 11 лютого 2003 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_3.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку розміром 10.93 га, розташовану на території Нововасилівської селищної ради Приазовського району Запорізької області і посвідчену державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП № 056687 виданого 23.01.2002 року на ім'я ОСОБА_3.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного Запорізької області через Приазовський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення і поданням в 20-ти денний строк апеляційної скарги, з поданням її копії до апеляційного суду Запорізької області.
Суддя Г.О. Живлакова