ун. № 1-1364/11

пр. № 1/2608/163/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 року

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого -судді Косик Л.Г.,

при секретарі Гонті О.А.,

за участю прокурорів Паламарчук Я.А., Кравчука С.В.,

захисника -адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну

справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського районну Київської області, громадянина України, українця, освіта середня-спеціальна, одруженого, який не працює, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.08.2010 року за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, покарання не відбуте

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, освіта середня, холостого, офіційно не працює, зареєстрований в АДРЕСА_2 та проживає за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 23.10.2011 року приблизно о 15 год. 30 хв., керуючи автомобілем «Ford Transit»д.н. НОМЕР_1, в якому на передньому пасажирському сидінні в якості пасажира знаходився ОСОБА_3, проїжджаючи по вул. Зодчих в м. Києві, біля будинку № 18 побачили вантажний автомобіль «Mersedes Benz»д.н. НОМЕР_2, який був припаркований на проїжджій частині навпроти вказаного будинку. В цей час ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_2 скоїти крадіжку чужого майна з вказаного автомобіля, який належить ОСОБА_4 На дану пропозицію ОСОБА_2 погодився, вступивши тим самим з ОСОБА_5 в попередню злочинну змову. З метою виконання свого злочинного умислу ОСОБА_2, діючи погоджено з ОСОБА_5, припаркував свій автомобіль «Ford Transit»д.н. НОМЕР_1 попереду вантажного автомобіля «Mersedes Benz»д.н. НОМЕР_2. Після цього, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 приблизно в 15 год. 45 хв. 23.10.2011 року, діючи погоджено з ОСОБА_5, направилися до автомобіля «Mersedes Benz»д.н. НОМЕР_2 і з акумуляторного відсіку таємно викрали дві акумуляторні батареї «Energy Box», ціною по 1100 гривень кожна, а всього майна на загальну суму 2200 грн. Викрадені акумуляторні батареї «Energy Box»ОСОБА_2, діючи погоджено з ОСОБА_5, поклали в багажний відсік автомобіля «Ford Transit»д.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 З викраденим чужим майном ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з місця скоєння злочину втекли, завдавши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та показав суду, що дійсно 23.10.2011 року, приблизно в 15 год. 20 хв., він керуючи належним йому автомобілем «Ford Transit»д.н. НОМЕР_1, рухався з ринку «Дніпро», розташованого по бул. Кольцова в м. Києві до місця свого проживання. В салоні його автомобіля в якості пасажира знаходився його знайомий громадянин ОСОБА_3, якого він знає дуже давно. Проїжджаючи по вул. Зодчих в м. Києві, навпроти будинку № 18, вони побачили вантажний автомобіль «Mersedes Benz», при цьому ОСОБА_3 запропонував викрасти з даного автомобіля акумуляторні батареї та продати їх в подальшому, на що він погодився. Після цього він припаркував свій автомобіль «Ford Transit»д.н. НОМЕР_1, перед вантажним автомобілем «Mersedes Benz», який був припаркований навпроти будинку № 18 по вул. Зодчих, ліві колеса якого знаходилися на проїжджій частині, а праві на зеленій зоні. Автомобіль був припаркований на не охоронюваній стоянці. Приблизно в 15 год. 45 хв., переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, він разом з ОСОБА_5 вийшли з салону автомобіля та підійшли до лівої частини вантажного автомобіля «Мерседес»щоб викрасти акумуляторні батареї. Після цього переконавшись ще раз, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, вони відкрили кришку акумуляторного відділу автомобіля та почергово викрали дві акумуляторні батареї, які поклали до багажного відділення його автомобіля «Форд-Транзит»д.н. НОМЕР_1. Будь-які механізми вантажного автомобіля «Mersedes Benz»вони не пошкодили. Після цього він сів за кермо свого автомобіля «Ford Transit»д.н. НОМЕР_1, а ОСОБА_3 на переднє пасажирське сидіння, однак через декілька секунд до них підійшло працівники міліції, які запитали про обставини їхнього перебування за вказаною адресою, при цьому вони розхвилювалися та зізналися у скоєній крадіжці акумуляторних батарей. В подальшому за його згодою було проведено огляд належного йому автомобіля «Ford Transit»д.н. НОМЕР_1, в багажному відділі якого було виявлено та вилучено дві викрадені ними акумуляторні батареї.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та показав суду, що дійсно 23.10.2011 року, приблизно в 15 год. 35 хв., він знаходився в якості пасажира в автомобілі «Ford Transit»д.н. НОМЕР_1, яким керував його знайомий ОСОБА_2, при цьому вони рухалися з ринку «Дніпро», розташованого по бул. Кольцова в м. Києві, до місця свого проживання, а саме в с. С. Борщагівка, К-Святошинського р-ну Київської обл. Проїжджаючи по вул. Зодчих в м. Києві, навпроти будинку № 18, вони побачили вантажний автомобіль «Mersedes Benz», при цьому він запропонував ОСОБА_2 викрасти з даного автомобіля акумуляторні батареї та продати їх в подальшому. На цю пропозицію ОСОБА_2 погодився. Після цього ОСОБА_2 припаркував свій автомобіль «Ford Transit»д.н. НОМЕР_1 перед вказаним вантажним автомобілем «Mersedes Benz», який був припаркований навпроти будинку № 18 по вул. Зодчих на проїжджій частині. Приблизно в 15 год. 45 хв., переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, він разом з ОСОБА_2 вийшли з салону автомобіля та підійшли до лівої частини автомобіля «Mersedes Benz»щоб викрасти акумуляторні батареї. Після цього переконавшись, ще раз, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, вони відкрили кришку акумуляторного відділу, який був не закритий та почергово викрали дві акумуляторні батареї, які поклали до багажного відділення автомобіля «Ford Transit»д.н. НОМЕР_1. Після цього ОСОБА_2 сів за кермо свого автомобіля «Ford Transit»д.н. НОМЕР_1, а він на переднє пасажирське сидіння, однак через декілька секунд до них підійшло три раніше незнайомих їм чоловіків, які представилися працівниками міліції, пред'явивши свої службові посвідчення. Після цього їх було затримано працівниками міліції. При цьому вони зізналися у скоєній крадіжці акумуляторних батарей. В подальшою за їхньою згодою було проведено огляд автомобіля «Ford Transit»д.н. НОМЕР_1, в багажному відділі якого було виявлено та вилучено дві викрадені ними акумуляторні батареї.

Підсудні повністю визнали свою вину та щиро розкаялись у вчиненому, просили суворо їх не карати.

Враховуючи те, що підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованого їм органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку і беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудні, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд допитавши підсудних та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особи підсудних, прийшов до висновку, що вина підсудних у вчиненні інкримінованого їм злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України як таємна крадіжка чужого майна, вчинена за попередньою змовою групою осіб та повторно, кваліфіковані вірно.

Дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 КК України як таємна крадіжка чужого майна, вчинена за попередньою змовою групою осіб, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочинів середньої тяжкості (ч. 2 ст. 185 КК України), обставини вчинення злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який осудний, одружений, має на утриманні малолітню дитину, працездатний, офіційно не працював, на обліку як безробітний не перебував, інвалідом не являється, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання, до адміністративної відповідальності не притягувався, але раніше судимий за вчинення аналогічного злочину проти власності, вчинив злочин в період іспитового строку, через 1 рік 2 місяці після винесення вироку, що свідчить про стійку злочинну направленість підсудного та його не бажання стати на шлях виправлення; обставину, що пом'якшує покарання, - щире каяття та відсутність обставин, що обтяжують покарання. Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 185 КК України із врахуванням вимог ст. 71 КК України.

При призначенні ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочинів середньої тяжкості (ч. 2 ст. 185 КК України), обставини вчинення злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який осудний, холостий, працездатний, інвалідом не являється, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку у лікаря-психіатра не перебуває; офіційно на даний час не працює, має постійне місце реєстрації та проживання за яким характеризується посередньо; обставину, що пом'якшує покарання, - щире каяття та відсутність обставин, що обтяжують покарання. Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 185 КК України.

Разом з тим, враховуючи дані про особу підсудного, зокрема, те, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, його молодий вік, обставину, що пом'якшує його покарання, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного судом покарання із випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 2 ст. 81 КПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України,

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 4 (чотири) місяці.

На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.08.2010 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 обчислювати з 24 січня 2012 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 залишити без змін - утримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, призначивши йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язку повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, а також періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без змін у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі: дві акумуляторні батареї «Energy Box», які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_4 -залишити останньому за належністю.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим ОСОБА_2 -в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя: Л.Г. Косик