ун. № 2-7556/11

пр. № 2/2608/1879/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Лопатюк Н.Г.

при секретарі - Ковальовій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2; треті особи: ОСОБА_3, Комунальне підприємство «Дирекція з утримання а обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»про визначення порядку користування житловим приміщенням, зобов'язання розділити особовий рахунок та визнання таким, що проживає в квартирі загального користування,

ВСТАНОВИВ :

25 листопада 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2; треті особи: ОСОБА_3, КП «Дирекція з утримання а обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», в якому просив суд визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 надати йому у користування кімнату площею 10,7 кв.м., ? частину коридору, ? частину кухні; ? частину ванної кімнати, ? частину балкону вищевказаної квартири; відповідачу ОСОБА_2 та третій особі ОСОБА_3 залишити в користуванні кімнату площею 17,2 кв..м., а також ? частину коридору, ? частину кухні, ? частину ванної кімнати, ? частину балкону спірної квартири; зобов'язати КП «Дирекція з утримання а обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»розділити особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1; прийняти рішення по оплаті за гаряче та холодне водопостачання, газ, електроенергію, згідно якого позивач має сплачувати 1/3 частину, а відповідач разом з третьою особою 2/3 частини; а також просить визнати його таким, що проживає в квартирі загального користування з 18.07.2002 р.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в період часу з 1987 р. по 18.07.2002 р. він з відповідачкою перебував у зареєстрованому шлюбі. 18 травня 1990 року йому, на сім'ю з чотирьох чоловік, було надано право на зайняття жилого приміщення - ізольованої квартири АДРЕСА_1 що посвідчується ордером на жиле приміщення № 65739. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 створює нестерпні умови для проживання позивача, у зв'язку з чим він змушений звернутись до суду за захистом своїх прав і законних інтересів.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, КП «Дирекція з утримання а обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» направила до суду листа про можливість розгляду справи за відсутності її представника.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності та співставленні, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що спірне житлове приміщення - квартира АДРЕСА_1 складається з двох ізольованих кімнат житловою площею 17,2 кв.м. та 10,8 кв. м., належить до державного житлового фонду, що підтверджується ордером на жиле приміщення № 6579 серії Б, виданим на підставі рішення виконкому Ленінградської районної Ради народних депутатів від 14.05.1990 р. № 230. (а.с. 7-копія ордеру)

Згідно довідки № 318 від 25.06.2010 р., наймачем квартири АДРЕСА_1, є ОСОБА_1, також в ній зареєстровані та проживають його колишня дружина ОСОБА_2 та їх син ОСОБА_3.(а.с. 6-копія довідки)

Відповідно до ст. 64 Житлового кодексу Української РСР, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Позивач в судовому засіданні зазначив, що відповідачка перешкоджає йому проживати в спірній квартирі та пояснив, що з невідомих йому підстав з квартири зник кольоровий телевізор, кухонний набір, самовар, золоті вироби та посуд. Він змушений купувати різний посуд і тримати його в своїй кімнаті. Також відповідач дозволяє, всупереч бажанню позивача, проживати в спірній квартирі подрузі їх сина, що порушує його права як наймача даної квартири, а тому запропонований ним порядок користування квартирою, вважає доцільним та таким, що не буде порушувати ні його прав, ні прав інших наймачів квартири.

Відповідно до ст. 63 ЖК Української РСР предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Статтею 103 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки за згодою наймача, членів його сім'ї і наймодавця, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.

В судовому засіданні відповідачка пояснила, що проти визначення конкретного порядку користування квартирою, а також щодо зміни договору найму житлового приміщення вона заперечує, оскільки запропонований позивачем порядок користування спірною квартирою призведе до порушення житлових умов, як її, так і їх сина.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 12.04.1998 р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього (або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням), може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання одній особі. При поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов. Зміна договору найму жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача не допускається в передбачених ч.3 ст.104 ЖК випадках, незалежно від наявності згоди наймодавця на зміну такого договору, за винятком випадків, коли жиле приміщення наймач одержав не в зв'язку з трудовими відносинами або коли наймодавець втратив право на його виселення.

З викопіювання поверхового плану, вбачається, що квартира АДРЕСА_1 складається з двох ізольованих кімнат житловою площею 17,2 кв.м. та 10,8 кв., коридору -5,8 кв.м., санвузла -2,9 кв.м., кухні -5,8 кв.м., і загальна її площа становить 42,5 кв.м. (а.с. 9-копія викопіювання)

Таким чином, виходячи з загальної площі житлових кімнат квартири, яка складає 28 кв.м., на одного зареєстрованого в квартирі, включаючи і позивача, припадає 9,3 кв.м., тому виділення в користування в спірній квартирі позивачу кімнати жилою площею 10,8 кв.м. порушує житлові права інших двох мешканців квартири, а саме відповідачки та їх повнолітнього сина ОСОБА_3, оскільки у позивача в користуванні буде знаходитись 10,8 кв.м. жилої площі, а двом іншим мешканцям залишиться 17,2 кв.м. жилої площі, що становить по 8,65 кв.м. (17,3 кв.м. : 2 осіб) кожному, та є значно меншою часткою в користуванні ніж у позивача.

Відповідно до п. 52 Постанова Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради Професійних спілок від 11.12.1984 р. № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», при наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі старшими за 9 років, крім подружжя, а також особами, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим вони не можуть проживати в одній кімнаті з членами своєї сім'ї.

Тобто, виділяючи позивачу у користування житлову кімнату 10,8 кв.м., відповідачці та її повнолітньому сину, в користування залишається житлова кімната 17,2 кв.м., що протирічить чинному законодавству, оскільки вони є особами різної статі.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог щодо визначення конкретного порядку користування квартирою.

Зважаючи на те, що суд відмовляє позивачу в задоволенні його позову в частині визначення конкретного порядку користування квартирою, задоволенню також не підлягають позовні вимоги щодо розподілу особового рахунку наймачів квартири, оскільки предметом договору може бути окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат.

Що стосується позовних вимог про прийняти рішення по оплаті за гаряче та холодне водопостачання, газ, електроенергію, згідно якого позивач має сплачувати 1/3 частину, а відповідач разом з третьою особою 2/3 частини; а також про визнання позивача таким, що проживає в квартирі загального користування з 18.07.2002 р., то вони не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та у суду відсутні правові підстави для їх задоволення.

За таких обставин суд, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність відмовити позивачу в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.64,103 ЖК Української РСР, ст.ст. 10, 58, 60, 131, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2; треті особи: ОСОБА_3, Комунальне підприємство «Дирекція з утримання а обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»про визначення порядку користування житловим приміщенням, зобов'язання розділити особовий рахунок та визнання таким, що проживає в квартирі загального користування - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його 0проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: