ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОДАННЯ БЕЗ РУХУ

04 травня 2012 року Справа № 0870/3989/12

м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., ознайомившись у м. Запоріжжі з матеріалами поданням

Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

до Державного підприємства «Підприємство Дружилюбівського виправного центру Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№1)»

про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшло подання Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області (далі - заявник, Вільнянська МДПІ) до Державного підприємства «Підприємство Дружилюбівського виправного центру Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№1)» про стягнення коштів у сумі податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1804 грн. 00 коп.

Відповідно до частини другої статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, передбачені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Водночас у частині, що не врегульована статтею 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги до подання визначаються загальними нормами, зокрема статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частинами 1 та 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вимоги до позовної заяви, а саме, у позовній заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; 4) зміст позовних вимог згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків, заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду тощо; 6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Як вбачається з подання та доданих до нього документів, останнє оформлене з порушенням приписів статей 106 та 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, суд звертає увагу заявника, що провадження у справах, порушених за поданнями податкових органів, є окремим видом судового провадження, що має особливості, дотриманням яких вимагається приписами ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою статті 183-3 КАС України подання подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

З огляду на викладене, заявник має надати докази, що підтверджують факт та час виникнення обставин, які зумовили звернення з поданням.

Так, відповідно до частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом внесення подання податкового органу може бути ініційовано розгляд в адміністративному суді питання про стягнення коштів за податковим боргом.

Стягнення коштів за податковим боргом, в свою чергу, є одним із видів процедур стягнення податкового боргу, що встановлені Податковим кодексом України.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

При цьому відповідно до пункту 59.1 Податкового кодексу України порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення.

У свою чергу, відповідно до пункту 58.3 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом у порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України може бути внесено протягом двадцяти чотирьох годин з моменту спливу 60 днів, наступних за днем надіслання платникові податків податкової вимоги.

Для встановлення зазначеного факту та підтвердження обставин, що зумовлюють внесення відповідного подання, необхідним є з'ясування дня надіслання податкової вимоги платникові податків.

Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України подання податкового органу повинно містити, зокрема, підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами. Таким чином, з урахуванням приписів пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, згідно з яким стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги, податковий орган зобов'язаний долучити до подання про стягнення коштів за податковим боргом докази надіслання податкової вимоги платникові податків, що є необхідним для правильного розрахунку строку в 60 днів, який повинен минути з дня надіслання відповідного подання.

З подання та доданих до нього матеріалів вбачаєтсья, що перша податкова вимога форми «Ю1» за №1/159 від 08.05.2003 на суму 3457 грн. 42 коп. була отримана відповідачем 12 травня 2003 року, друга податкова вимога форми «Ю2» №2/204 від 18.06.2003 на суму 1292 грн. 74 коп. була надіслана боржнику 02 липня 2003 року.

Вказані податкові вимоги були надіслані відповідачу на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинний на час надіслання податкових вимог.

Разом з тим, в обґрунтування наявності податкового боргу та встановлення обставин, що зумовили звернення до суду, заявником зазначено, що Державним підприємством «Підприємство Дружилюбівського виправного центру Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№1)» 20 квітня 2012 року було подано податкову декларацію по податку на додану вартість за березень 2012 року за №9020746033, якою самостійно визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 1 804,00 грн. Враховуючи те, що станом на 30 квітня 2012 року вказана сума зобов'язань сплачена відповідачем не була, у останнього виник податковий борг.

При цьому заявником не враховано, що за правилами статті 183-3 КАС України строк у 24 години, протягом яких до суду повинно бути внесено подання про стягнення коштів за податковим боргом, починає перебіг з нуля годин дня, наступного за тим, у який сплинули 60 днів із дня надіслання податкової вимоги.

Відповідно в разі використання поштового способу інформування платника податків про наявність у нього податкового боргу право на внесення подання про стягнення податкового боргу виникає у податкового органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня відправлення платнику податків податкової вимоги рекомендованим листом із повідомленням про вручення, незалежно від дати фактичного отримання цієї податкової вимоги платником податків, вказаної в повідомленні про вручення.

Таким чином, правило п. 95.2 Податкового кодексу України щодо того, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги, не свідчить про те, що податковий орган має право звертатися до суду з поданням у будь-який час після спливу 60-ти днів, наступних за днем надіслання такої вимоги.

Отже, надіслання податковим органом податкової вимоги форми «Ю2» №2/204 від 18.06.2003 на суму 1292 грн. 74 коп. 02 липня 2003 року не може слугувати доказом дотримання податковим органом вимог порядку погашення податкового боргу платника податків, передбаченого Главою 9 Податкового кодексу України в сукупності з правилами статті 183-3 КАС України.

Разом з тим, суд враховує те, що оскільки статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено інше, податковий орган не позбавлений права збільшувати розмір вимог за внесеним ним поданням, а також об'єднувати в одному поданні декілька пов'язаних між собою вимог, тобто реалізовувати права, передбачені статтями 51 та 116 Кодексу адміністративного судочинства України. Однак, єдиною необхідною умовою цього є належність відповідних вимог до тих, що підлягають розгляду в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також суд враховує, що збільшення вимог у разі внесення подання про стягнення коштів за податковим боргом має місце в тому разі, коли збільшується сума заявленого до стягнення боргу, що виник у той самий податковий період із тих самих підстав (наприклад, за тією самою податковою декларацією чи на підставі того самого податкового повідомлення-рішення).

Разом з тим, заявником не надано доказів того, що податковий борг, який є предметом стягнення у даному поданні, виник у той самий період із тих самих підстав, як і податковий борг вказаний у податковій вимозі форми «Ю2» №2/204 від 18.06.2003.

Якщо ж податковим органом заявлені вимоги про стягнення коштів за податковим боргом, який виник із різних підстав (у різних податкових періодах, на підставі різних процедур узгодження тощо), у цьому разі має місце об'єднання однорідних позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 116 Кодексу адміністративного судочинства України суд може своєю ухвалою об'єднати в одне провадження кілька однорідних позовних вимог за позовами одного й того ж позивача до того ж відповідача чи до різних відповідачів або за позовними заявами різних позивачів до одного й того самого відповідача, а також роз'єднати одну чи декілька поєднані в одне провадження позовні вимоги у самостійні провадження, якщо їхній спільний розгляд ускладнює чи сповільнює вирішення справи.

Отже, декілька однорідних вимог можуть бути об'єднані в одному поданні і розглянуті судом в одному провадженні в тому разі, якщо це не призводить до сповільнення вирішення справи. Необхідною умовою при цьому є дотримання заявником вимог статей 95-99 ПК України в сукупності з правилами ст. 183-3 КАС України, що в даному випадку виконано не було.

Крім того, суд звертає увагу на те, що ч. 3 ст. 33 КАС України встановлено, зокрема, що судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до ст. 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

Враховуючи викладене, суд звертає увагу на вимоги частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Дотримання зазначених вимог положень Кодексу адміністративного судочинства України є передумовою забезпечення дотримання принципу змагальності сторін, закріпленого в ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає право кожного на справедливий суд.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Вказані обставини, оскільки Вільнянською МДПІ Запорізької області не виконано належним чином вимог ч. 1 ст. 106 КАС України, а саме не надано актуального витягу (довідки) з ЄДРПОУ станом на час звернення до адміністративного суду, унеможливлюють забезпечення належного повідомлення відповідача про розгляд подання.

Викладені обставини перешкоджають суду у вирішенні питання щодо можливості відкриття провадження у справі.

Частина 3 ст.183-3 КАС України передбачає, що у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Виходячи з наведеного, подання слід залишити без руху на підставі ст. 1833, 108 КАС України та надати заявнику строку до 16.30 годин 04.05.2012 року для усунення недоліків подання шляхом надання безпосередньо до канцелярії суду подання та документів не доданих до нього, оформлених у встановленому порядку і з урахуванням викладених в ухвалі недоліків, доказів надіслання копії уточненого подання та доданих до нього документів особі, до якої застосовуються заходи зі стягнення коштів за податковим боргом.

Звернути увагу заявника (щодо виконання вимог ухвали суду шляхом направлення матеріалів поштою), що на обчислення строків, установлених ст. 1833 КАС України не поширюються правила статті 103 цього Кодексу (ч. 10. ст. 1833 КАС України).

Керуючись ст. ст. 106, 108, 1833, 160, 165 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Подання Вільнянської міжрайонної податкової інспекції Запорізької області залишити без руху.

Надати заявнику строк до 04 травня 2012 року 16:30

для усунення недоліків подання.

Попередити заявника, що невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.

Невідкладно повідомити заявника про залишення подання без руху.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя /підпис/ Я.В. Горобцова