Справа №2-1241
2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2007 року Рівненський районний
суд Рівненської області в особі:
судді Красовського О. при секретарі Хрусюк Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
встановив:
Позивачка просить суд винести рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання трьох неповнолітніх дітей, в розмірі по 500 грн. на кожну дитину, щомісячно. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, хоча має змогу це зробити, оскільки має дохід від виконання одноразових робіт. Відповідач умисно не працевлаштовується офіційно, щоб позивачка не мала змоги утримати з нього аліменти. Просить задоволити позов.
Відповідач позов не визнав і пояснив, що він не працевлаштований, тому не має змоги сплачувати аліменти. В той же час не заперечує, що має доходи від виконання разових робіт.
Суд вважає, що позов підлягає до задоволення, частково.
Відповідно до статті 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Стаття 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Суд враховує положення статтей 182 та 184 СК України.
Як встановлено в судовому засіданні, сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають дітей. У зв'язку з тим, що батько дитини, відповідач по справі, не надає матеріальної допомоги, позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів. Таким чином, позовні вимоги підлягають до задоволення, частково, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, визначеного законодавством України,
на час розгляду справи судом, враховуючи, що обов'язок з утримання дітей покладений на обох батьків.
Відповідно до статті 88 ЦПК України, з відповідача повинні бути стягнуті судові витрати.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України; ст.ст. 181, 182, 184 СК України, суд, -
вирішив:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, 1971 р.н., уродженця смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області, мешканця АДРЕСА_1, не працюючого, на користь:
• ОСОБА_1, 1978 р.н., мешканки АДРЕСА_2 аліменти на утримання дітей:
дочки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1; дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2; сина - ОСОБА_ІНФОРМАЦІЯ_3,
в розмірі по 297 грн. 50 коп. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 23.08.07 p., і до повноліття кожної з дитини;
· держави 51 грн. 00 коп. судових витрат по оплаті судового збору;
· ГУ ДКУ в Рівненській області, р/р 31219259700295, МФО 833017, код ЗКПО 22586549, УДК в Рівненській області, код платежу 22050000, призначення платежу -„інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Рівненським районним судом Рівненської області", сума - 30 грн. 00 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення, якщо його не буде оскаржено в апеляційному порядку. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Рішення може бути також оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк рішення набуває законної сили після закінчення цього строку. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але не подано в подальшому апеляційну скаргу в 20-денний строк, то рішення набирає законну силу.