ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2012 року о/об 14 год. 59 хв. Справа № 0870/4573/12
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Тєтєрєвої К.О., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства «Птахофабрика Прилуцького»
до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення №0000462302 від 23.12.2011.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Птахофабрика Прилуцького» (далі - позивач або ПП «Птахофабрика Прилуцького») до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач або Пологівська МДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000462302 від 23.12.2011.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки, викладені в акті щодо порушень порядку ведення податкового обліку, не відповідають діючому податковому законодавству України та фактичним обставинам, а податкове повідомлення-рішення таким, що суперечить нормам діючого законодавства. В акті перевірки відповідач неправомірно, на думку позивача, встановив безтоварність операцій з ПП «Антік-Агро», ЗАТ «Птахокомбінат Дніпровський», ТОВ «Ресурс-Інвест-2007», ТОВ «ВіталаК», ТОВ «Караван-Крим», ТОВ «ВетФактор», ТОВ «Укрпром-Трейд», ТОВ «Інвек» (ТОВ «Оптсвіт»), ПП «Мидас Плюс», ТОВ «Ареал», ПП «Авангард Плюс» та вважає відсутніми договірні відносини з перевізниками. Позивач зазначає, що для встановлення товарності операцій податковому органу надано всі документи, які передбачені законодавством України, а тому податкове повідомлення - рішення № 0000462302 від 23.12.2011 повинно бути відкликаним, так як воно не відповідає рішенню ДПС у Запорізькій області №358/10/10-420 від 24.02.2012 та при винесенні податкового повідомлення - рішення податковим органом невірно застосовано норми чинного законодавства.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що ПП «Птахофабрика Прилуцького» порушила вимоги податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2011 року. Згідно акту планової перевірки від 02.12.11 № 35/23-33210187 ПП «Птахофабрика Прилуцького» мало взаємовідносини з ПП «Антік-Агро», ЗАТ «Птахокомбінат Дніпровський», ТОВ «Ресурс-Інвест-2007», ТОВ «ВіталаК», ТОВ «Караван-Крим», ТОВ «ВетФактор», ТОВ «Укрпром-Трейд», ТОВ «Інвек» (ТОВ «Оптсвіт»), ПП «Мидас Плюс», ТОВ «Ареал», ПП «Авангард Плюс», за якими неможливо встановити факт реального продажу та передачі товару. Так, до перевірки не були надані підтверджуючі документи щодо транспортування придбаних ТМЦ (жмих соєвий, соя, борошно, токсиніл, мікофікс, пісок сірий, віроцид, макуха, вакцина, реглон, АД з Б 5л., ендоксил, дизельне паливо), що є порушення п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях, та просив суд відмовити у задоволенні позову.
На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 20 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до Свідоцтва Серія А00 №222632 про державну реєстрацію юридичної особи Приватне підприємство «Птахофабрика Прилуцького» зареєстроване 01.10.2004 як юридична особа за адресою: 70534, Запорізька область, Оріхівський район, с. Димитрове, вул. Центральна буд. 49, ідентифікаційний код юридичної особи 33210187.
З 07 листопада 2011 року по 25 листопада 2011 року на підставі направлень від 07 листопада 2011 року №357,358,359, 360 та відповідно до наказу ДТП у Оріхівському районі №791 від 21.11.11 про продовження планової перевірки ПП «Птахофабрика Прилуцького», виданих Державною податковою інспекцією у Оріхівському районі Запорізької області, проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства «Птахофабрика Прилуцького» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2011.
За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки №35/23-33210187 від 02.12.2011. На підставі Акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення № 0000462302 від 23.12.2011, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Птахофабрика Прилуцького» з податку на додану вартість на суму 543924 грн. 00 коп. (з яких 241744 грн. 00 коп. - за основним платежем, 302180 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції).
На підставі п.56.1 ст. 56 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення від 23.12.2011 №0000462302 було оскаржене в адміністративному порядку. Рішенням ДПС Запорізької області №358/10/10-420 від 24.02.2012 про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення-рішення від 23.12.2011 №0000462302 скасоване в частині штрафних санкцій в сумі 10801 грн. 00 коп. Рішенням ДПС України №7676/6/10-2115 від 03.05.2012 про результати розгляду повторної скарги податкове повідомлення - рішення від 23.12.2011 №0000462302 залишене без змін з урахуванням рішення ДПС у Запорізької області №358/10/10-420 від 24.02.2012.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №981 від 21.09.2011 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» державна податкова інспекція у Оріхівському районі Запорізької області реорганізована у Пологівську міжрайонну державну податкову інспекцію.
Судом встановлено, що між ПП «Птахофабрика Прилуцького» та ТОВ «Антік-Агро» укладено договір №28-03 від 15.03.2010 поставки жмиху соєвого. Згідно п.2.4. даного договору «базис поставки: с. Димитрове, Оріхівський район Запорізької області». Згідно п.2.8 договору «документи на товар, які Постачальник передає Покупцю: посвідчення якості виготовлювача на поставлену партію товару, рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна»;
Так, відповідно Акту звірки від 30.12.2011 між ПП «Птахофабрика Прилуцького» та ТОВ «Антік-Агро» останній поставив на склад позивача жмих соєвий на загальну суму 518836 грн. 40 коп., в тому числі сума ПДВ у розмірі 86472 грн. 74 коп. Станом на 29.12.2010 заборгованість між позивачем та ТОВ «Антік-Агро» відсутня.
На підтвердження виконання вказаних операцій з позивачем надані наступні документи: видаткова накладна РН-0000055, податкова накладна № 66 від 16.03.2010 отримано товар - жмих соєвий на загальну суму 116071 грн. 20 коп., з яких 19345 грн. 20 коп. ПДВ; видаткова накладна РН-0000161, податкова накладна № 187 від 13.07.2010 отримано товар - жмих соєвий на загальну суму 94765 грн. 20 коп., з яких 15794 грн. 20 коп. ПДВ; видаткова накладна РН-0000296, податкова накладна № 341 від 29. 11.2010 отримано товар - жмих соєвий на загальну суму 107100 грн. 00 коп., з яких 17850 грн. 00 коп. ПДВ; видаткова накладна РН-0000306, податкова накладна № 353 від 08.12.2010 отримано товар - жмих соєвий на загальну суму 102760 грн. 00 коп., з яких 17126 грн. 67 коп. ПДВ; видаткова накладна РН-0000319, податкова накладна № 365 від 23.12.2010 отримано товар - жмих соєвий на загальну суму 98140 грн. 00 коп., з яких 16356 грн. 67 коп. ПДВ.
Крім того, проведення вказаних господарських операцій підтверджується листом ТОВ «Антік-Агро» №70-06 від 22.06.2012 (т.2 а.с. 75).
Відповідно до п. 1.4 договорів №1439/09.07 від 07.07.2009, №1575/22.07 від 10.07.2009, №1576/22.07 від 21.07.2009 купівлі-продажу сої повножирної екструдированої (для годування птиці), укладеного між ЗАТ «Птахокомбінат Дніпровський» (продавець) та ПП «Птахофабрика Прилуцького» (покупець), моментом виконання обов'язків продавця по передачі товару є моменту вручення товару покупцю, що підтверджується підписом уповноваженої особи покупця на екземплярі належним чином оформленої накладної та/або товарно-транспортної накладної.
Отримання товару підтверджується за видатковими та податковими накладними:
- видаткова накладна № 25589/1, податкова накладна № 337 від 03.07.2009 отримано товар - соя повножирна екструдирована (для годування птиці) на загальну суму 31970 грн. 40 коп., з яких 5328 грн. 40 коп. ПДВ;
- видаткова накладна № 26235, податкова накладна № 350/1 від 08.07.2009 отримано товар - соя повножирна екструдирована (для годування птиці) на загальну суму 19099 грн. 20 коп., з яких 3183 грн. 20 коп. ПДВ;
- видаткова накладна № 26648, податкова накладна № 359 від 10.07.2009 отримано товар - соя повножирна екструдирована (для годування птиці) на загальну суму 51692 грн. 40 коп., з яких 8615 грн. 40 коп. ПДВ;
- видаткова накладна № 27830/1, податкова накладна № 370 від 16.07.2009 отримано товар - соя повножирна екструдирована (для годування птиці) на загальну суму 26365 грн. 20 коп., з яких 4394 грн. 20 коп. ПДВ;
- видаткова накладна № 28261, податкова накладна № 381 від 21.07.2009 отримано товар - соя повножирна кструдирована (для годування птиці) на загальну суму 53136 грн. 00 коп., з яких 8856 грн. 00 коп. ПДВ;
- видаткова накладна № 28678, податкова накладна № 389 від 23.07.2009 отримано товар - соя повножирна екструдирована (для годування птиці) на загальну суму 50976 грн. 00 коп., з яких 8496 грн. 00 коп. ПДВ;
-видаткова накладна № 28915, податкова накладна № 394 від 24.07.2009 отримано товар - соя повножирна екструдирована (для годування птиці) на загальну суму 28188 грн. 00 коп., з яких 4698 грн. 00 коп. ПДВ;
- видаткова накладна № 28915, податкова накладна № 394 від 24.07.2009 отримано товар - соя повножирна екструдирована (для годування птиці) на загальну суму 28188 грн. 00 коп., з яких 4698 грн. 00 коп. ПДВ.
Позивачем на підтвердження товарності операцій з ПП «Авангард Плюс» надано видаткову накладну № А-130401 та податкову накладну № 130401 від 13.04.2010, відповідно до яких ПП «Птахофабрика Прилуцького» отримало дизельне паливо у кількості 10000 літрів на загальну суму 60500 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 10083 грн. 33 коп. Та, крім того, отримання дизельного палива об'ємом 10 000 л від ПП «Авангард плюс» підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1304101 від 13.04.2010.
За умовами договору поставки з ПП «Мидас Плюс» №03/4 від 26.09.2011 позивач отримує засоби захисту рослин (реглон супер, раксил ультра, тренд-90) на суму 46400 грн. 00коп., в тому числі ПДВ 7733 грн. 33 коп. Отримання вказаного товару від контрагента підтверджується видатковою накладною №00000092, податковою накладною № 135 від 26.09.2011 на загальну суму 46400 грн. 00 коп., з яких 7733 грн. 33 коп. ПДВ, копії яких наявні в матеріалах справити, та Актом прийому - передачі від 26.09.2011, підписаного ПП «Мидас Плюс» та ПП «Птахофабрика Прилуцького». Відповідно до Акту звірки станом на 31.10.2011 заборгованість між сторонами договору №03/4 від 26.09.2011 - відсутня.
Відповідно до договору поставки, укладеного між ПП «Птахофабрика Прилуцького» та ТОВ «Укрпром-Трейд», №12/05/11 від 12.05.2011 позивач отримує макуху соєву (для годування птиці) на загальну суму 41286 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 6881 грн. 00 коп.
Отримання вказаного товару підтверджується видатковою накладною № РН-312 та податковою накладною № 27 від 11.05.2011.
11.05.2011 позивачем здійснено коригування розрахунку до податкової накладної по зменшенню податкового кредиту по ПДВ на 119 грн. 00 коп.
Відповідно до Акту звірки станом на 31.05.2011 товар позивачем отримано, а заборгованість між сторонами договору поставки №12/05/11 від 12.05.2011 - відсутня.
Щодо взаємовідносин з ТОВ «Ресурс-Інвест-2007», то письмового правочину сторони не укладали, водночас отримання товару (борошна вапнякового) підтверджується видатковими та видатковими накладними: видаткова накладна № ІН-0000642, податкова накладна № 108 від 31.07.2009 отримано товар - борошно вапнякове ДСТ 26826-86 сорт та навантаження борошна с/в на загальну суму 4237 грн. 99 коп., в тому числі ПДВ 706 грн. 33 коп.; видаткова накладна № ІН-0196, податкова накладна № 1082 від 01.09.2009 отримано товар - борошно вапнякове ДСТ 26826-86 сорт та навантаження борошна с/в на загальну суму 4237 грн. 86 коп., в тому числі ПДВ 707 грн. 31 коп.; видаткова накладна № ІН-0268, податкова накладна № 1100 від 30.09.2009 отримано товар - борошно вапнякове ДСТ 26826-86 сорт та навантаження борошна с/в на загальну суму 4147 грн. 97 коп., в тому числі ПДВ 691 грн. 33 коп.; видаткова накладна № ІН-0316, податкова накладна № 1103 від 30.10.2009 отримано товар - борошно вапнякове ДСТ 26826-86 сорт та навантаження борошна с/в на загальну суму 4443 грн. 33 коп., в тому числі ПДВ 740 грн. 55 коп.; видаткова накладна № ІН-0365, податкова накладна № 1127 від 30.11.2009 отримано товар - борошно вапнякове ДСТ 26826-86 сорт та навантаження борошна с/в на загальну суму 4263 грн. 54 коп., в тому числі ПДВ 710 грн. 59 коп.; видаткова накладна № ІН-0396, податкова накладна № 1142 від 17.12.2009 отримано товар - борошно вапнякове ДСТ 26826-86 сорт та навантаження борошна с/в на загальну суму 4496 грн. 84 коп., в тому числі ПДВ 749 грн. 14 коп.; видаткова накладна № ІН-0000002, податкова накладна № 2 від 11.01.2010 отримано товар - борошно вапнякове ДСТ 26826-86 сорт та навантаження борошна с/в на загальну суму 4687 грн. 61 коп., в тому числі ПДВ 781 грн. 27 коп.; видаткова накладна № ІН-0396, податкова накладна № 1142 від 17.12.2009 отримано товар - борошно вапнякове ДСТ 26826-86 сорт та навантаження борошна с/в на загальну суму 4496 грн. 84 коп., в тому числі ПДВ 749 грн. 14 коп.
ПП «Птахофабрика Прилуцького», без укладання письмового договору, придбавало у ТОВ «ВіталаК» кормові добавки (мікофікс селект в кількості, токсиніл юніке), що підтверджується видатковими та податковими накладними:
-видаткова накладна № ІН-0000270, податкова накладна № 275 від 07.10.2010 отримано товар - кормові добавки мікофікс селект, токсиніл юніке на загальну суму 4725 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 787 грн. 50 коп.
-видаткова накладна № ІН-0000282, податкова накладна № 287 від 20.10.2010 отримано товар - кормові добавки мікофікс селект, токсиніл юніке на загальну суму 5800 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 966 грн. 67 коп.
Актом звірки встановлено, що ТОВ «ВіталаК» поставлено, а ПП «Птахофабрика Прилуцького» отримано товар - кормові добавки мікофікс селект, токсиніл юніке на загальну суму 10525 грн. 00 коп., в тому числі 1754 грн. 17 коп.
ПП «Птахофабрика Прилуцького», без укладання письмового договору, придбавало у ТОВ «Інвек» вакцину Nobilis в кількості 45 тисяч доз, що підтверджується:
- видатковою накладною № ТОВ-1437 від 28.03.2011, податковою накладною №147 від 28.03.2011, товар отримано на загальну суму 6 802 грн. 92 коп. в тому числі ПДВ 1 113 грн. 82 коп.
ПП «Птахофабрика Прилуцького», без укладання письмового договору, придбавало у ТОВ «Караван-Крим пісок сірий (для годування птиці), що підтверджується:
- рахунком фактури № б/н від 18.03.2010 та податковою накладною №415 від 18.03.2010 отримано товар - пісок сірий (для годування птиці) на загальну суму 1865 грн. 00 коп. в тому числі ПДВ 310 грн. 70 коп.
- рахунком фактури № 3530 від 10.11.2009 та податковою накладною №3531 від 10.11.2010 отримано товар - пісок сірий (для годування птиці) на загальну суму 1695 грн. 00 коп. в тому числі ПДВ 282 грн. 50 коп.
ПП «Птахофабрика Прилуцького», без укладання письмового договору, придбавало у ТОВ «Ареал» лікувальні препарати (АДзЕ 5л - 2шт, енроксил 10% 1л - 3 флакони), що підтверджується:
-видатковою накладною № 1908-14-1, податковою накладною № 229 від 19.08.2011відповідно до яких отримано товар - лікувальні препарати АДзЕ 5л - 2шт, енроксил 10% 1л - 1 флакон на загальну суму 1019 грн. 99 коп. в тому числі ПДВ 170 грн. 00 коп.
-видатковою накладною № 3003-14-3, податковою накладною № 358 від 30.03.2011 відповідно до яких отримано товар - лікувальні препарати АДзЕ 5л - 2шт, енроксил 10% 1л - 1 флакони на загальну суму 1019 грн. 99 коп. в тому числі ПДВ 170 грн. 00 коп.
-видатковою накладною № 0706-14-2, податковою накладною № 61 від 07.06.2011 відповідно до яких отримано товар - лікувальні препарати АДзЕ 5л - 2шт, енроксил 10% 1л - 1 флакони на загальну суму 544 грн. 32 коп. в тому числі ПДВ 90 грн. 72 коп.
Актом звірки встановлено, що ТОВ «Ареал» поставлено, а ПП «Птахофабрика Прилуцького» отримано товар - лікувальні препарати (АДзЕ 5л - 2шт, енроксил 10% 1л - 3 флакони) на загальну суму 2135 грн. 58 коп. в тому числі ПДВ 355 грн. 98 коп.- заборгованість по сплаті відсутня.
ПП «Птахофабрика Прилуцького», без укладання письмового договору, придбавало у ТОВ «Екокорм-Прод» дезінфікуючий засіб (віроцид концентрований 10л), що підтверджується:
- видатковою накладною № 104 від 14.02.2011 та податковою накладною №103 від 10.02.2011 відповідно до яких отримано товар - дезінфікуючий засіб (віроцид концентрований 10л) на загальну суму 1927 грн. 80 коп. в тому числі ПДВ 321 грн. 30 коп.
Актом звірки від 28.02.2011 встановлено, що ТОВ «Екокорм-Прод» поставлено, а ПП «Птахофабрика Прилуцького» отримано товар - дезінфікуючий засіб (віроцид концентрований 10л) на загальну суму 1927 грн. 80 коп. в тому числі ПДВ 321 грн. 30 коп. - заборгованість по сплаті за отриманий товар відсутня.
Правильність складання податкових накладних представником відповідача в судовому засіданні не заперечувалася.
Крім того, в матеріалах справи наявні накладні внутрішньогосподарського призначення (т.2 а.с. 76-87, 134, 145-160) з яких вбачається, що товар, отриманий від контрагентів позивача, був переміщений на склади, кормоцех та використаний у власній господарській діяльності.
Відповідно до приписів п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Пунктом 201.14 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Як зазначено у ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Згідно з п.1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Відповідно до п.2.1 Положення №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Як зазначено у п.2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Як зазначено у п.1.1 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів», затверджених 10.01.2007 наказом Міністерства фінансів України №2 (далі - Методичні рекомендації №2), методичні рекомендації можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім банків та бюджетних установ).
Відповідно п.3.1 Методичних рекомендацій №2 надходження запасів на підприємство оформлюється відповідними документами, типові форми яких затверджуються Державним комітетом статистики України та іншими центральними органами виконавчої влади. Якщо для оформлення господарської операції типові форми первинних документів відсутні, то підприємство складає такі первинні документи, які б містили обов'язкові реквізити, передбачені законодавством та іншими нормативно-правовими актами.
Щодо тверджень представника відповідача, які також відображені в акті перевірки, про те, що під час перевірки позивачем не були надані підтверджуючі документи на транспортування придбаних ТМЦ (жми соєвий, соя, борошно, токсиніл, мікофікс, пісок сірий, віроцил, макуха, вакцина, реглон, АД з Б 5л, ендоксил, дизельне паливо), а відтак позивачем не надано всіх документів, які дають право на податковий кредит, суд відзначає наступне.
Підпунктом 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до ст. 187.1 цього ж Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ вважається дата здійснення першої з подій:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.
Згідно з п.201.10 ст.201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 201.4 ст.201 ПКУ встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст.201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу
Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.
Як свідчать матеріали справи на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій зазначені постачальники у встановленому порядку були зареєстровані уповноваженими органами як суб'єкти господарювання, взяті податковим органом на облік як платники податків, в тому числі ПДВ, а ПП «Птахофабрика Прилуцького» мало належним чином оформлені податкові накладні, одержаними від таких постачальників та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарчих відносин між підприємствами.
Перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків, що свідчить про їх неналежність як первинного документу, або порушення порядку їх видачі.
Згідно преамбули Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказ Міністерства транспорту України 14.10.97 №363 ці правила визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.
Згідно пояснень свідка - ОСОБА_2, заступника директора ПП «Птахофабрика Прилуцького» отримання товару позивачем від контрагентів відбувалося наступним чином.
Щодо ТОВ «Антік-Агро» та ТОВ «Укрпром Трейд», які постачали позивачу макуху соєву, ЗАТ «Птахокомбінат Прилуцького», яке постачало позивачу сою повножирну екструдировану, ТОВ «Ресурс-Інвест-2007» яке постачало позивачу борошно вапнякове, ТОВ «Караван - Крим» - мармурова крихта, всі ці компоненти входять до раціону птиць, на підприємство позивача прибували вантажні машини контрагентів, водій або представник підприємства зважував товар, вага перевіряється заступником директора, директор підприємства підписував документи, а товар відвантажувався на склад.
Що стосується ПП «Авангард-Плюс» - на підприємство прибував бензовоз з ємностями 10 кубометрів дизельного палива, що використовується для роботи дизель-генератора, який підтримує температуру в приміщенні на рівні 36С на обігрів курчат.
Щодо ПП «Мидас Плюс», у якого позивач отримував препарати для рослин, та ТОВ «Екокорм-Прод», в якого позивач отримував дезінфікуючі засоби - вказаний товар привозився контрагентами позивача безпосередньо на підприємство.
Товар від ТОВ «ВіталаК», ТОВ «Інвек», ТОВ «Ареал» позивач отримував за допомогою компаній «Нічний експрес» або «Делівері», чи отримувався безпосередньо директором підприємства чи ветеринарним лікарем.
Згідно статуту підприємства видами підприємницької діяльності ПП «Птахофабрика Прилуцького» є, зокрема, розведення птиці, переробка домашньої птиці та кролів, промислова переробка овочів, переробка та консервування овочів, вирощування зернових, технічних та інших культур, не віднесених до інших класів, тощо.
Також з матеріалів справи вбачається, що на балансі підприємства знаходяться основні засоби, що розміщені на території 5 промзони - дизельна, літера «З» загальна площа 45,7кв.м.; на території 2 промзони - дизельна, літера «Л» загальна площа 41,6кв.м.; на території зони вирощування молодняка - кормоцех - літера «З, з» загальна площа 332,2 кв.м., вагова - літера «И», загальна площа 15,8 кв.м.; склад - літера «Л, л», загальна площа 755,6 кв.м., що підтверджується договорами купівлі-продажу, витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно, наявними в матеріалах справи (т.2 а.с. 162-173).
З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що товари, отримані позивачем від контрагентів, використовувалися у власній господарській діяльності.
Крім того, суд відзначає, що в спірних правовідносинах позивач не є ані перевізником, ані вантажовідправником чи вантажоодержувачем в розумінні Правил №363, а тому позивач не зобов'язаний мати товарно-транспортні накладні, як доказ отримання товару.
У пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України зазначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пп.«а» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
У ст.186 Податкового кодексу України визначається «місце постачання товару», згідно якого місцем постачання товарів є: фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.
Як зазначено у пп.«а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Як зазначено у п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Згідно з п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
У п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України зазначено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Враховуючи фактичні матеріали справи, суд не вбачає порушень наведених норм Податкового кодексу України з боку ПП «Птахофабрика Прилуцького» при взаємовідносинах з ПП «Антік-Агро», ЗАТ«Птахокомбінат Дніпровський», ТОВ «Ресурс-Інвест-2007», ТОВ «ВіталаК», ТОВ «Караван-Крим», ТОВ «ВетФактор», ТОВ «Укрпром-Трейд» , ТОВ «Інвек» , ПП «Мидас Плюс», ТОВ «Ареал», ПП «Авангард Плюс» та формуванні податкового кредиту по господарським операціям з цими контрагентами.
Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі.
Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України загальною підставою недійсності правочину є недотримання в момент укладення правочину вимог частин 1-3, 5 і 6 ст.203 ЦК України (яка встановлює умови дійсності правочинів).
Спеціальні підстави (статті 218-235 ЦК України) конкретизують застосування загальних умов, встановлюючи особливості порядку визнання правочину недійсним.
В п.18 постанови № 9 від 06.11.2009 Пленум Верховного Суду України зазначив: перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
Окрім цього Пленум зазначив також, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Судові рішення, якими правочини були би визнані недійсними, матеріали справи не містять. Водночас, акти перевірки контрагентів позивача не можуть бути належним доказом відсутності господарських операцій між підприємствами.
В разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено.
Таким чином, несплата податків однією із сторін правочину чи шляхом їх приховування не є підставою для висновку про нікчемність правочину.
Таким чином, вірність та обґрунтованість формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товару з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. Податковою не доведено, що придбання послуг та товарів не пов'язано з господарською діяльністю позивача.
Згідно ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку і податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Пред'явлені до перевірки та надані у судовому засіданні документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операції і, відповідно, право позивача на включення до податкового кредиту та до складу своїх валових витрат вартості придбаних товарів, що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності.
Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.
При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.
З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, не є підставою для позбавлення платника податку права формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.
Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, установлених законом. Виключення сум з податкового кредиту та зменшення бюджетного відшкодування не - застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однієї зі сторін договору або постачальниками по ланцюгу поставок, оскільки за таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину.
Платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державою від іншого платника податків, який ці норми порушує
Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку (Лист Вищого адміністративного суду №742/11/13-11 від 02.06.2011). Так, в матеріалах справи наявний лист Філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Запоріжжі» від 08.06.2012 №31/9-499 про перерахування грошових коштів ЗАТ «Птахокомбінат Дніпровський» в сумі 209 127,20грн., ТОВ «Антік-Агро» в сумі 518 836,40грн., ПП «Авангард Плюс» в сумі 60 500,00грн., ТОВ «ВіталаК» в сумі 10 525,00грн., ТОВ «Екокорм-Прод» в сумі 1 927,80грн., ТОВ «Укрпром-Трейд» в сумі 42 000грн., ТОВ «Інвек» в сумі 6 802,92грн., ПП «Мидас Плюс» в сумі 46 400грн., ТОВ «Ареал» в сумі 2 135,85грн., платіжне доручення №308 від 02.09.2009 про перерахування ЗАТ «Птахокомбінат Дніпровський» коштів в сумі 10 000грн., платіжне доручення №352 від 18.09.2009 про перерахування ЗАТ «Птахокомбінат Дніпровський» в 42 300грн., копії квитанцій до прибуткових касових ордерів №918, 969, 995, 1012, 1075, 1049, 1097 від ТОВ «Ресурс-Інвест-2007» по сплаті на загальну суму 30 513,14грн., які підтверджують сплату позивачем коштів за отриманий товар.
Також, позивачем до матеріалів справи додано товарно-транспортні накладні від 16.03.2010 року №625920 та №11 від 08.12.2010, подорожні листи №28 від 30.03.2011, №21 від 28.03.2011, №12 від 19.08.2011, №4 від 07.06.2011, які підтверджують перевезення та отримання позивачем жмиху соєвого та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки ВАЗ 21099 власником якого є ПП «Птахофабрика Прилуцького», що підтверджує твердження позивача про можливість самостійного отримання певних товарів від контрагентів без необхідності замовлення послуг по перевезенням та підписанням товарно-транспортних накладних.
Також, суд відзначає, що згідно Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявних в матеріалах справи, ТОВ «Антік-Агро» підтвердженого відомості про юридичну особу, ПП «Мидас плюс» - не перебуває в процесі припинення, ТОВ «Укрпром-трейд» підтвердженого відомості про юридичну особу, не перебуває в процесі припинення, ПП «Авангард Плюс» - внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи за місцезнаходження.
Вказані обставини спростовують твердження відповідача про те, що ТОВ «Укрпром-Трейд» припинено, а ПП «Мидас Плюс» - відсутнє за місцезнаходженням.
Відповідно до п.11.2 ст.11 Податкового кодексу України, спеціальний податковий режим - це система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб'єктів.
Спеціальний податковий режим може передбачати особливий порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від сплати окремих податків та зборів (п.11.3 ст.11 Податкового кодексу України).
За приписами п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Як зазначено у п.3 «Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках», затвердженого 12.01.2011 постановою Кабінету Міністрів України №11, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство веде реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 Кодексу, подає її разом з копіями записів у зазначених реєстрах за відповідний період в електронному вигляді до органу державної податкової служби. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені статтею 203 Кодексу для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету. Сільськогосподарське підприємство подає за місцем своєї реєстрації не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, органові державної податкової служби копії платіжних доручень про фактично зараховані на спеціальний рахунок суми податку на додану вартість за кожний звітний (податковий) період.
Згідно з п.209.3 ст.209 Податкового кодексу України якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Факт виконання операцій засвідчується рядом первинних документів, які не викликають сумніву. Реальність господарських операцій встановлена через дослідження у сукупності всіх первинних документів.
Відповідно до п. 30.8 статті 30 ПК України контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі. Податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до пп. «а» п. 1.15.209 ст. 209 Податкового кодексу України товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.
У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.
У разі зміни напряму використання товарів/робіт, основних фондів платник податку проводить коригування податкового кредиту виходячи з вартості придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних фондів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання.
Судом встановлено, що коригування в листопаді 2011 року податкового кредиту до декларації за жовтень 2009 року по постачальнику ДП «Ельк» ТОВ «Дружба» в сумі 77 641 грн. 00 коп. пов'язане з використанням у жовтні 2011 року придбаних у вересні 2009 року товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується Актом на списання засобів захисту рослин від 31.10.2011 відповідно до якого Фастак в об'ємі 30 літрів і Моспілан в кількості 6 кілограмів списані на збиток (Фастак випав в осад, а Маспілан злежався).
Так, відповідно до Акту про переведення засобів захисту рослин до складу товарів від 31.11.2011 зазначено, що засоби захисту рослин відповідно до видаткової накладної № РН-0000036 від 01.09.2009, а саме: «Гранстар Про» у кількості 17 кг.; «Тренд 90 %» у кількості 140 кг.; «Райсил Ультра» у кількості 20 літрів; «Соняшник Ла Пампа № 093» у кількості 71 м.; «Соняшник «Гринго №0117» у кількості 95 м.; «Соняшник РR 63А40» у кількості 53 м.; «Харнес» у кількості 1540 літрів.; «Моспілан» у кількості 24 кг.; «Би-58» у кількості 200 літрів, переведені з рахунку виробничих запасів до складу товарів на реалізацію.
Згідно п. 209.15.1 Податкового кодексу України у разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів;
У разі зміни напряму використання товарів/робіт, основних фондів платник податку проводить коригування податкового кредиту виходячи з вартості придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних фондів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання.
Відповідно до даних Акту перевірки (аркуш 12 Акту) період включення до складу податкового кредиту спеціальних декларацій по списку контрагентів відповідає періоду виписку податкових накладних.
Таким чином, коригування в листопаді 2011 року податкового кредиту до декларації за жовтень 2009 року в сумі 77 641,00 грн. є розподілом податкового кредиту у відповідності до положень п.209.15.1 ПК України, а не неправильним визначенням суми податкової пільги по коду пільги 14010450 по ПДВ звіту про суми податкових пільг за 2009 року, як зробив висновок контролюючий орган, а відтак і порушенням п.209.2 ст. 209 ПК України, що виключає, в свою чергу, застосування наслідків такого порушення, які передбачені п. 123.2 ст. 123 ПК України.
Твердження представника відповідача про те, що уточнюючий розрахунок був наданий позивачем після початку перевірки спростовується матеріалами справи.
З вказаних підстав, суд вважає податкове повідомлення рішення №0000462302 від 23.12.2011 протиправним та таким, що винесено з порушенням чинного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві докази позивача є обґрунтованими, та, відповідно, такими, що підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 69-71, 158-163,167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Приватного підприємства «Птахофабрика Прилуцького» задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оріхівському районі Запорізької області №0000462302 від 23 грудня 2011 року на суму 543 924,00 грн.
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя /підпис/ Я.В. Горобцова