КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2012 № 26/709-22/42-30/392-27/56-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Авдеєва П.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Ткаченка Б.О.

за участю представників:

від Генеральної прокуратури України: представник не з'явився,

від Прокуратури Київської області: Ліснича А.А. - представник за довіреністю,

від ТОВ «Авіасервіс»: Кібець С.В. - представник за довіреністю,

від Державної казначейської служби України: представник не з'явився,

від Товарної біржи «Києво-Печерська біржа»: представник не з'явився,

від ТОВ «Приватель»: представник не з'явився,

від Обухівської державної податкової інспекції у Київській області: представник не з'явився,

від Підприємства «Зевс-2004»: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіасервіс»

на рішення Господарського суду м.Києва від 10.04.2012р.

у справі №26/709-22/42-30/392-27/56-2012 (головуючий суддя Дідиченко М.А., судді: Спичак О.М., Ягічева Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіасервіс»

до Держави України в особі: 1.Прокуратури Київської області, 2.Державної казначейської служби України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Війська частина А-1789

третя особа, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: 1.Товарна біржа «Києво-Печерська біржа», 2.Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватель», 3.Обухівська державна податкова інспекція у Київській області, 4.Підприємство «Зевс-2004»

про стягнення 14 203 338,29 грн.

за участю Генеральної прокуратури України.

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2005р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіасервіс» (далі - позивач) звернулося з позовом до Держави України в особі: 1.Прокуратури Київської області (далі - відповідач 1), 2.Державної казначейської служби України (далі - відповідач 2) про стягнення з останніх 14 203 338,29 грн. шкоди, завданої позивачу незаконними рішеннями службових осіб органів Прокуратури Київської області, в тому числі 11 987 807,91 грн. дійсної вартості паливно-мастильних матеріалів, втрачених позивачем внаслідок незаконного відчуження, 201 578,66 грн. сплачених відсотків за користування кредитними коштами і 2 013 951,72 грн. збитків від інфляції та 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на безпідставність вилучення за наслідками незаконних процесуальних дій службової особи відповідача - органу прокуратури - старшого слідчого Сотченко М. належних позивачу на праві власності нафтопродуктів обсягом 3 868 402 л, внаслідок чого позивачу заподіяно майнову шкоду, що підлягає відшкодуванню на підставі ст.ст. 1173 та 1176 Цивільного кодексу України.

Заявою від 13.04.2006 року на підставі ст. 22 ГПК України позовні вимоги було збільшено на 28 254,60 грн. завданої шкоди.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 07.07.2006 року у справі № 26/709 позов задоволено частково. Зобов'язано Державне казначейство України відшкодувати позивачу 8620428,50 грн. шкоди завданої неправомірними діями посадових осіб Прокуратури Київської області, в іншій частині позову - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2006 року у справі № 26/709 рішення Господарського суду м.Києва від 07.07.2006 року у справі № 26/709 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.01.2007 року у справі № 26/709 постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2006 року та рішення Господарського суду м.Києва від 07.07.2006 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м.Києва.

Під час нового розгляду позивачем, на підставі ст. 22 ГПК України, були подані уточнення, відповідно до яких розмір шкоди, завданий позивачу, станом на вересень 2004 року складає 6 934 684,23 грн., з яких 6 806 427,78 грн. - вартість паливно-мастильних матеріалів за цінами придбання без врахування ПДВ та транспортних видатків; 104 710,95 грн. транспортних видатків (залізничний тариф) без урахування ПДВ, сплачених позивачем за доставку паливно-мастильних матеріалів, 23545,50 грн. - видатків за простій вагонів без ПДВ, сплачених позивачем з вини працівників правоохоронних органів.

24.02.2010 року представником позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої до стягнення з Державного бюджету України заявлено 25 002 724,93 грн. відшкодування збитків, завданих в результаті незаконного вилучення паливно-мастильних матеріалів, в розмірі ринкової вартості таких паливно-мастильних матеріалів на час розгляду даної справи, визначеної висновком судової експертизи від 23.09.2009 року № 4839. Судові витрати позивач просив покласти на прокуратуру Київської області.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 30.03.2010 року у справі № 26/709-22/42 в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2010 року у справі №26/709-22/42 рішення Господарського суду м.Києва від 30.03.2010 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2010 року у справі № 26/709-22/42 постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2010 року та рішення Господарського суду м.Києва від 30.03.2010 року скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду м.Києва.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 21.04.2011 року у справі № 26/709-22/42-30/392 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України через Державне казначейство України збитки у сумі 25 002 724, 93 грн. Стягнуто з Прокуратури Київської області державне мито у розмірі 1 700, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118, 00 грн. У позові до Державного казначейства України відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2011 року у справі №26/709-22/42-30/392 рішення Господарського суду м.Києва від 21.04.2011 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2012 року у справі №26/709-22/42-30/392 постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2011 року та рішення Господарського суду м.Києва від 21.04.2011 року скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду м.Києва.

При новому розгляді справи рішенням Господарського суду м.Києва від 10.04.2012р. у справі №26/709-22/42-30/392-27/56-2012 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду від 10.04.2012р., позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати зазначене рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неповне з'ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи та порушення останнім норм матеріального та процесуального права.

Прокуратурою Київської області надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Генеральна прокуратура України, Державна казначейська служба України, Товарна біржа «Києво-Печерська біржа», ТОВ «Приватель», Обухівська державна податкова інспекція у Київській області та Підприємство «Зевс-2004» не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвал суду). Однак, Генеральна прокуратура України, Державна казначейська служба України, Товарна біржа «Києво-Печерська біржа», ТОВ «Приватель», Обухівська державна податкова інспекція у Київській області та Підприємство «Зевс-2004» наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з'явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності зазначених представників.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 31.12.2003 року між ТОВ "Авіасервіс" та Військовою частиною А-1789 був укладений договір №7/6-Д про надання військовою частиною послуг з приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів.

Протягом липня-вересня 2004 року позивач придбав у власність окремі види нафтопродуктів, що підтверджується фінансово-господарськими документами, копії яких містяться в матеріалах справи (договори купівлі-продажу, накладні, акти прийому-передачі, платіжні доручення про оплату придбаного товару тощо).

Станом на 28.09.2004 року на складі Військової частини А-1789 зберігались належні позивачу нафтопродукти загальною кількістю 3 868 402 літри (2 877 922,4 кг), в тому числі: бензин А-95 кількістю 267 260 л.; бензин А-92 кількістю 434 433 л.; бензин А-76 кількістю 996 782 л.; дизельне пальне кількістю 587 413 л.; МТБЕ кількістю 78 273 л.; N-метиланілін технічний кількістю 42 477 л.; компоненти МПА кількістю 290 582 л.; бензин газовий стабільний кількістю 1 171 212 л. Всього зберігалось нафтопродуктів загальною кількістю 3 868 402 л ( 2827922,4 кг).

Протоколом огляду місця події від 28.09.2004 року та висновком криміналістичної експертизи нафтопродуктів № 6614 від 28.10.2004 року, проведеної у кримінальній справі, підтверджується, що було вилучено бензину А-95 - 109094 л, бензину А-92 - 350664 л, бензину А-76 - 76579 л, дизельного пального - 589382 л, бензину газового стабільного -1036752 л, МБТЕ - 78273 л., N - 42477 л, компонентів моторних палив ароматичних -176560 л. Інші вилучені нафтопродукти згідно цього висновку експертизи по параметрах, описаних у ньому, є неякісними.

11.10.2004 року Заступником прокурора Обухівського району Київської області було порушено кримінальну справу за фактом здійснення службовими особами TOB "Авіасервіс" службового підроблення та за фактом незаконного виготовлення, зберігання, транспортування та збуту підакцизних товарів, що становлять загрозу для здоров'я людей за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 204 Кримінального кодексу України, присвоївши їй № 66-734.

Постановою старшого слідчого прокуратури Обухівського району Київської області від 18.10.2004 року нафтопродукти в кількості 3 868 402 літри, які належали ТОВ "Авіасервіс" та знаходились на орендованому складі у м. Васильків, Київської області були визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінальної справи № 66-734.

Постановою старшого слідчого прокуратури Обухівського району Київської області від 04.11.2004 року речові докази передано на зберігання директору ТОВ "Приватель" Липовку С.М. для організації подальшого збереження речових доказів; постановою старшого слідчого прокуратури Обухівського району Київської області від 09.11.2004 року про визначення вартості незаконно виготовленої продукції, її реалізації та перерахування коштів до бюджету директору ТОВ "Приватель" Липовку С.М. було визначено організувати визначення вартості незаконно виготовлених підакцизних товарів, їх переробку та подальшу реалізацію, перерахувавши кошти від реалізації до бюджету; згідно акту опису та оцінки від 19.11.2004 року нафтопродукти в кількості 3 868 402 літри прийнято на відповідальне зберігання директором ТОВ "Приватель" Липовкою С.М.

Відповідно до акту прийому-передачі від 04.11.2004 року та акту опису нафтопродукти в кількості 3868402 літри було прийнято від представника в/ч А-1789 на відповідальне зберігання директором ТОВ "Приватель" Липовкою С.М.

У відповідності до звіту про експертну оцінку рідини та суміші нафтопродуктів у кількості 3 868 402 л., наявного в матеріалах справи, ринкова вартість об'єкту оцінки становить 1 947 740, 00 грн.

Відповідно до договору поставки нафтопродуктів № 13/3 від 08.11.2004 року, укладеного між ТОВ "Приватель" та Підприємством "Зевс 2004", та відповідно до акту приймання-передачі від 12.11.2004 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватель" було поставлено Підприємству "Зевс 2004" суміші нафтопродуктів з ознаками токсичності загальною кількістю 2877922,40 кг (3868402,00 літрів) загальною вартістю 1934201,00 грн.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 18.05.2005 року у справі № 5-36-05 за скаргою директора ТОВ "Авіасервіс" та його представника на постанови органів прокуратури про порушення кримінальної справи, та про визначення вартості незаконно виготовлених підакцизних товарів, їх переробку та подальшу реалізацію, та перерахування коштів до бюджету, постанову заступника прокурора Обухівського району Київської області від 11.10.2004 року та слідчого прокуратури Обухівського району від 09.11.2004 року було скасовано. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 13.07.2005 року вказану постанову суду було залишено без змін.

Верховний Суд України листом № 5-29п06 від 18.04.2006 повернув без розгляду клопотання Заступника Генерального прокурора України про перегляд в порядку виключного провадження постанови Обухівського районного суду Київської області від 18.05.2005 та ухвали Апеляційного суду Київської області від 13.07.2005 у справі щодо Щербатка В.В.

Постановою прокурора Київської області від 07.09.2005 року кримінальну справу № 66-734, порушену за фактами вчинення службовими особами TOB "Авіасервіс" злочинів, передбачених ч. 3 ст. 204 та ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 239 Кримінального кодексу України, закрито за відсутністю складу злочину. Пунктом 2 зазначеної постанови було передбачено, що у зв'язку з реалізацією у ході досудового слідства вилучених у TOB "Авіасервіс" паливно-мастильних матеріалів і їх фактичною відсутністю питання про повернення власникам речових доказів вирішити в порядку цивільного судочинства.

Постанову прокурора Київської області від 07.09.2005 року було скасовано постановою старшого прокурора відділу управління нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури Генеральної прокуратури України від 18.10.2005 року.

Постановою прокурора Київської області від 27.10.2005 року кримінальну справу № 66-734, порушену за фактами вчинення службовими особами TOB "Авіасервіс" злочинів, передбачених ч. 3 ст. 204 та ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 239 Кримінального кодексу України, закрито за відсутністю складу злочину. Пунктом 2 зазначеної постанови передбачено, що у зв'язку з реалізацією у ході досудового слідства вилучених у TOB "Авіасервіс" паливно-мастильних матеріалів і їх фактичною відсутністю питання про повернення власникам речових доказів вирішити в порядку цивільного судочинства.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 24.11.2005 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06.04.06., скаргу Щербатка В.В. на постанову прокурора Київської області від 27.10.2005 року про закриття кримінальної справи залишено без задоволення.

Постановою прокурора відділу управління нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури Генеральної прокуратури України від 22.12.2005 року постанову прокурора Київської області від 27.10.2005 року про закриття кримінальної справи № 66-734, порушеної за фактами вчинення службовими особами TOB "Авіасервіс" службового підроблення та незаконного виготовлення, зберігання, транспортування і збуту підакцизних товарів, що становлять загрозу для здоров'я людей та за фактом забруднення землі території складу паливно-мастильних матеріалів Військової частини А-1789 злочинів, передбачених ст. 204. ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 239 Кримінального кодексу України, скасовано.

Постановою прокурора відділу управління нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури Генеральної прокуратури України від 26.12.2005 року порушено кримінальну справу стосовно службових осіб TOB "Авіасервіс" директора Щербатка В.В., головного бухгалтера Поліщука О.Г., директора нафтобази Андрушка Ф.В. за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України за фактом внесення службовими особами до видаткових та податкових накладних завідомо неправдивих відомостей, складання і видачу завідомо неправдивих документів та за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 204 Кримінального кодексу України.

Також, постановою слідчого в особливо важливих справах прокуратури Київської області від 30.05.2005 року було порушено кримінальну справу за фактом реалізації TOB "Приватель" речових доказів по кримінальній справі № 66-734 - паливно-мастильних матеріалів TOB "Авіасервіс", за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу України (кримінальна справа № 47-673).

Слідчим в ОВС слідчого відділу прокуратури Черкаської області 19.02.2007 року винесено постанову про закриття кримінальної справи, порушеної стосовно службових осіб ТОВ "Авіасервіс" директора Щербатка В.В., головного бухгалтера Поліщука О.Г., директора нафтобази Андрушка Ф.В. за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України за фактом внесення службовими особами до видаткових та податкових накладних завідомо неправдивих відомостей, складання і видачу завідомо неправдивих документів та за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 204 Кримінального кодексу України, та стосовно службових осіб ТОВ "Приватель" за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України, за відсутністю в їх діях складу злочину.

Зазначена вище постанова про закриття кримінальної справи № 47-673 була скасована заступником прокурора Черкаської області постановою від 23.02.2007 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, постановою заступника прокурора Черкаської області від 17.01.2011 року було скасовано постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Черкаської області від 22.10.2010 року про закриття кримінальної справи № 47-673 відносно службових осіб ТОВ "Приватель" та ТОВ "Авіасервіс".

Під час розгляду справи Прокуратура Київської області в своїх поясненнях та відзиві повідомила, що Прокуратурою Черкаської області проводиться досудове слідство у кримінальній справі № 66-734, порушеній за ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 204 Кримінального кодексу України за фактом внесення службовими особами ТОВ "Авіасервіс" до видаткових і податкових накладних завідомо неправдивих відомостей та незаконного виготовлення, зберігання та збуту підакцизних товарів, а також у кримінальній справі № 47-673, порушеній за ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ТОВ "Приватель" при реалізації речових доказів. Зазначені кримінальні справи об'єднані в одне провадження і об'єднаній справі присвоєно загальний № 47-673. На даний час досудове слідство у справі триває. Збираються дані, допитуються свідки, проводяться оперативно-розшукові заходи направлені на встановлення об'єктивної істини у справі.

Таким чином, на день розгляду справи відсутні докази закінчення слідства по кримінальній справі № 47-673, порушеної за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ТОВ "Приватель" при реалізації речових доказів, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України та стосовно службових осіб ТОВ "Авіасервіс" за фактом внесення службовими особами вказаного підприємства до видаткових та податкових накладних завідомо неправдивих відомостей, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України та за фактом незаконного виготовлення, зберігання та збуту підакцизних товарів, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 204 Кримінального кодексу України.

Також з письмових пояснень ДПІ в Обухівському районі Київської області від 19.03.2012 року (том 8 а.с.65-67) та зібраних по справі доказів, вбачається, що протягом 2004 -2006 років до Державного бюджету від ТОВ "Приватель" надійшло коштів за передане майно, згідно акту опису та оцінки від 19.11.2004 року № 15, у загальній сумі 1 403 792,60 грн. Залишок не перерахованих коштів до Державного бюджету станом на 25.09.2006 року становив 530 408,00 грн. На даний час триває стягнення зазначеної суми заборгованості через органи державної виконавчої служби на підставі рішення Господарського суду Київської області від 31.10.2006 року та ухвали від 24.07.2007 року.

Крім того, в матеріалах справи наявна постанова слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Прокуратури Черкаської області від 11.04.2006 року (а.с. 96 т. "Додаток 1"), якою було накладено арешт на суміш паливно-мастильних матеріалів в кількості 458 362 літ. ТОВ "Авіасервіс", що зберігається на складі в/ч А-1789 м. Васильків.

Проте, з доданого до справи листа Військової частини А1789 № 533 від 18.06.2007 року, акту прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей від 04.11.2004 року та акту передачі майна ТОВ "Авіасервіс" на зберігання директору ТОВ "Приватель" від 08.11.2004 року вбачається вивезення залученою прокуратурою особою (ТОВ "Приватель") всього належного ТОВ "Авіасервіс" майна з Військової частини А-1789 та його відсутність на складі військової частини станом на 18.06.2007 року. Дані обставини на день розгляду справи належними доказами не спростовані.

Таким чином, ТОВ "Приватель", згідно акту опису та оцінки від 19.11.2004 року № 15, було передано майно на загальну суму 1 934 201,00 грн.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Нормами статті 1176 Цивільного кодексу України врегульовані відносини з відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

Так, відповідно до ч.6 та ч.7 ст. 1176 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Згідно із ст. 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зазнала або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підставою для притягнення особи до цивільної відповідальності у вигляді відшкодування збитків є склад цивільного правопорушення, який включає в себе: протиправну поведінку (дію чи бездіяльність особи); шкоду, завданої такою поведінкою; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення виключає відповідальність особи у вигляді відшкодування шкоди.

При цьому, ст. 80 КПК України передбачено, що речові докази зберігаються до набрання вироком законної сили або до закінчення строку оскарження постанови чи ухвали про закриття справи.

Речові докази, які можуть швидко зіпсуватися і які не можуть бути повернуті володільцєві, негайно здаються відповідним державним або кооперативним організаціям для реалізації. Коли потім виникне необхідність у поверненні речових доказів, то організації, які їх одержали, повертають взамін такі самі речі або сплачують їх вартість по державних цінах, що існують в момент повернення ( ч. 4 ст. 80 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України питання про речові докази вирішується вироком, ухвалою чи постановою суду або постановою органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи.

Як вбачається з матеріалів справи, постанови слідчого прокуратури Обухівського району від 18.10.2004 року та від 04.11.2004 року про приєднання належних позивачу паливно-мастильних матеріалів в якості речових доказів по кримінальній справі та їх подальшу передачу директору ТОВ "Приватель" Липовку С.М. на відповідальне зберігання не були оскаржені у встановленому законом порядку, з огляду на що вони є чинними. При цьому, санкція частини 3 статті 204 КК України, інкримінованої посадовим особам ТОВ "Авіасервіс", передбачає вилучення та знищення виготовлених підакцизних товарів (паливно-мастильних матеріалів - речових доказів).

Таким чином, оскільки вищенаведені постанови не скасовані, як незаконні, тому твердження позивача про протиправність або вчинення іншої незаконної дії або бездіяльності чи прийняття незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури на даний час є безпідставним.

Крім того, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог щодо розміру завданих збитків посилається на висновок експерта № 4839 від 23.09.2009 року.

Відповідно до ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається з висновку № 4839 судово-товарознавчої експертизи від 23.09.2009 року, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, загальна ринкова вартість за оптовими цінами паливно-мастильних матеріалів, які зазначені в позовній заяві ТОВ "Авіасервіс" складає 25 002 724,93 грн. Проте, при визначенні вартості паливно-мастильних матеріалів судовим експертом не були враховані якість, кількість та хімічний склад нафтопродуктів, вилучених у позивача.

Під час розгляду справи Прокуратура Київської області в своїх поясненнях та відзиві повідомила, що висновки експертів №1543 від 02.03.2005р. та №4839 від 23.09.2009р. складались виключно на підставі документів, наданих позивачем, без врахування дійсної якості, кількості та хімічного складу речовини, що підтверджується матеріалами допиту експертів.

Крім того, Прокуратура Київської області зазначила, що стосовно службових осіб ТОВ «Авіасервіс» і порушена кримінальна справа за фактом службового підроблення документів, які свідчать про якість, кількість, хімічний склад вказаних речовин.

Таким чином, висновок № 4839 судово-товарознавчої експертизи від 23.09.2009 року, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, не може бути визнаний судом як безперечний доказ, що підтверджує розмір збитків, завданих позивачу.

Враховуючи те, що на час вирішення даного спору триває слідство по кримінальній справі № 47-673, порушеній за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ТОВ "Приватель" при реалізації речових доказів, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу України, та стосовно службових осіб ТОВ "Авіасервіс" за фактом внесення службовими особами вказаного підприємства до видаткових та податкових накладних завідомо неправдивих відомостей, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України та за фактом незаконного виготовлення, зберігання та збуту підакцизних товарів, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 204 Кримінального кодексу України, а також те, що вчинення відповідачами цивільного правопорушення щодо майна позивача не підтверджено належними засобами доказування, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.

Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судом першої інстанції дотримані вимоги ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіасервіс» на рішення Господарського суду м.Києва від 10.04.2012 року залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду м.Києва від 10.04.2012 року у справі №26/709-22/42-30/392-27/56-2012 залишити без змін.

3.Матеріали справи №26/709-22/42-30/392-27/56-2012 повернути до Господарського суду м.Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Авдеєв П.В.

Судді Яковлєв М.Л.

Ткаченко Б.О.