ун. № 2608/9856/12

пр. № 1/2608/740/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого -судді Косик Л.Г.,

при секретарі Сахно В.С.,

за участю прокурора Безрука О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, працює на посаді водія у рекламному агентстві «Прайм», одружений, зареєстрований в АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, не судимий,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

встановив:

15.11.2011 року приблизно в 22 години, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись між будинком № 3 по бул. Кольцова в м. Києві та будинком № 1-А по бул. Кольцова в м. Києві, побачив раніше йому незнайомого гр. ОСОБА_2, який тримав через плече свою сумку з особистим майном. В цей час ОСОБА_1 вирішив відкрито викрасти чуже майно у ОСОБА_2, а саме: його сумку з особистим майном. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 виставив вперед свою праву руку, закривши прохід гр. ОСОБА_2 Коли гр. ОСОБА_2 зупинився, то ОСОБА_1, схопивши останнього за комірець куртки, і застосовуючи фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, почав зривати з ОСОБА_2 вказану сумку. Скориставшись тим, що гр-нин ОСОБА_2 злякався та не чинив йому опір, ОСОБА_1, продовжуючи далі свої злочинні дії, застосовуючи фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, притиснув останнього до стіни, після чого відкрито викрав чуже майно у ОСОБА_2, зірвавши з його плечей пухову куртку, ціною 600 гривень, з матерчатою сумкою, ціною 50 гривень, в якій знаходились: шкіряний гаманець, ціною 50 гривень, в якому знаходились гроші в сумі 150 гривень та 11 доларів США, що по курсу НБУ складає 7 гривень 99 копійок, на суму 87 гривень 89 копійок; шкіряна сумочка для ключів, ціною 55 гривень, а також речі, які не представляють для потерпілого матеріальної цінності: 2 залікові книжки, студентський квиток, видані на ім'я ОСОБА_2; банківська картка «Бізнес банку»; проїзний квиток; конспекти, а всього майна на загальну суму 992 гривні 89 копійок. З викраденим чужим майном ОСОБА_1 з місця скоєння злочину втік, завдавши ОСОБА_2 матеріальну шкоду.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, свою вину у вчиненому злочині при обставинах, викладених в обвинувальному висновку визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно 15.11.2011 року він разом з ОСОБА_3 вживали спиртні напої в кафе «Фортуна», розташованому по вул. Жолудева, 4 в м. Києві. 15.11.2011 року приблизно о 22 годині 40 хвилин він, проходячи між будинками № 3 по бул. Кольцова в м. Києві та будинком № 1-А по бул. Кольцова в м. Києві, звернув увагу на раніше йому незнайомого ОСОБА_2, у якого на плечі висіла сумка, яку він вирішив собі забрати. Про це ОСОБА_3 він нічого не сказав, і вона побігла на зупинку громадського транспорту. Він виставив вперед свою праву руку, не пропускаючи ОСОБА_2, який злякався його та зупинився. Тоді він схопив ОСОБА_2 за комірець куртки та за рукав його куртки і почав тягнути на себе. Останній почав чинити йому опір та вириватися, але він притиснув його до стіни будівлі і почав з нього знімати сумку. ОСОБА_2 продовжував вириватися і, викрутившись зі своєї куртки, він втік, залишивши в нього в руках свою пухову куртку з сумкою. Після цього він вийшов з пройому та подивився що є в тій сумці, яка належить ОСОБА_2, де побачив якісь документи. Не знайшовши для себе нічого цінного, він викинув вказану куртку з сумкою. Потім він побіг до ОСОБА_3, яка знаходилась на зупинці громадського транспорту «вул.Зодчих», та вони сіли разом в маршрутне таксі №461. Однак через декілька метрів вказане маршрутне таксі було зупинено невідомими йому раніше громадянами, які разом з ОСОБА_2 його затримали та викликали працівників міліції. Коли приїхали працівники міліції, то він все розповів про вчинений злочин і показав місце, де викинув вказані пуховик-куртку, сумку з речами, які належать ОСОБА_2 Після цього його було доставлено в ТВМ-2 Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, розташованого по бул. Кольцова, 22-А в м. Києві. Підсудний повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, просив суворого його не карати.

Покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, і беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудний, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд допитавши підсудного та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, кваліфіковані вірно.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного згідно ст. 66 КК України на думку суду є щире каяття ОСОБА_1

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудного є скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжких злочинів (ч. 2 ст. 186 КК України), обставини вчинення злочину, наслідки від вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який осудний, одружений, має на утриманні вагітну дружину, на даний час працевлаштований, має середню освіту, згідно ст. 89 КК України не судимий, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, у лікаря психіатра на обліку не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрації, за місцем реєстрації характеризується позитивно, а також думку потерпілого та вважає за необхідне призначити підсудному покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 186 КК України.

Разом з тим, враховуючи відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, дані про особу підсудного, позитивну характеристику, обставину, що пом'якшує його покарання, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього можуть бути застосовані вимоги ст. 75 КК України.

Із врахування даних про особу підсудного та обставини, що пом'якшує його покарання, те, що він вчинив умисний корисливий тяжкий злочин та наявність обставини, що обтяжує його покарання, не перешкоджає суду звільнити його від відбування покарання з випробуванням і поклавши певні обов'язки, вважаючи таке покарання необхідним й достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 2 ст. 81 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язку повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, а також періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі: пухову куртку, матерчату сумку, шкіряний гаманець, гроші в сумі 150 гривень та 11 доларів США, шкіряну сумочку для ключів, 2 залікові книжки, студентський квиток, видані на ім'я ОСОБА_2, банківську картку «Бізнес банку», проїзний квиток, конспекти, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_2 -залишити останньому за належністю

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя: Л.Г. Косик