ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
03.10.12 р. Справа № 5006/46/22/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Публічного акціонерного товариства "по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз"
про стягнення 395 812,09 грн.
за участю представників:
від позивача Халіна А.О. - представник за довіреністю
від відповідача Шаров В.В. - представник за довіреністю
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" пені за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 196 204,09 грн., 3% річних у розмірі 37 886,38 грн., інфляційних втрат в сумі 161 721,62 грн.
Позовні вимоги мотивовані простроченням з боку відповідача оплати поставленого позивачем природного газу за Договором № 14/288/11 купівлі-продажу природного газу від 31.01.2011, що є підставою для стягнення з відповідача нарахованих сум пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що станом на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованості у відповідача за Договором № 14/288/11 купівлі-продажу природного газу від 31.01.2011 не має. Розрахунки з позивачем здійснено відповідачем виходячи із звичаїв ділового обороту, який склався між сторонами, та дат підписання додаткових угод до договору, якими встановлюється ціна на переданий товар. Оскільки додаткові угоди до договору підписувались позивачем із запізненням, відповідач не мав можливості виконати свої зобов'язання з оплати отриманого природного газу своєчасно. Також відповідач вважає, що відповідно до умов додаткової угоди № 4 позивач повинен був зар?аховувати кошти отримані від відповідача за іншими правочинами в рахунок погашення заб?оргованості за Договором № 14/288/11.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.06.2012 у справі №5006/46/22/2012 призначено судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Інституту економіко-правових досліджень НАН України.
01.08.2012 матеріали справи з експертним висновком були повернуті до господарського суду Донецької області.
У зв'язку зі звільненням судді Савченко С.В., справу № 5006/46/22/2012 передано для здійснення повторного автоматичного розподілу.
За результатом проведення повторного автоматичного розподілу дану справу передано на розгляд судді Сажневій М.В.
20.09.2012 до господарського суду Донецької області від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких відповідач зазначив, що вважає висновок експертної установи обґрунтованим, повним і таким, що відповідає суті правовідносин, які склались між сторонами.
Представник позивача в наданих в судовому засіданні 03.10.2012 письмових поясненнях вказує, що висновок експертної установи не розкриває суті спору та не має відношення до спірного питання, а документи, проаналізовані у висновку експерта, не мають відношення до предмету спору.
Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області
В С Т А Н О В И В:
31.01.2011 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець, позивач) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", яке перейменовано в Публічне акціонерне товариство "по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", (покупець, відповідач) укладено договір № 14/288/11 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір).
Згідно умов вказаного Договору постачальник зобов'язався у 2011 році поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 2.1 цього Договору.
Газ, що поставляється за цим договором, використовується покупцем виключно для власних потреб об'єктів, які знаходяться на балансі покупця. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.
Відповідно до п. 11.1 Договору даний Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 січня 2011 року і діє в частині поставки газу до 31.12.2011 включно, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.
Обсяг природного газу, що належить до поставки у 2011 році, погоджено сторонами у п. 2.1 Договору.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що ціна за 1 000 куб.м природного газу становить 2 282,00 грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%, ПДВ - 20 %, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 98,30 грн., крім того ПДВ - 20 %. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 2 425,94 грн., крім того ПДВ - 20%, а всього з ПДВ - 2 911,13 грн.
В подальшому сторонами укладалися додаткові угоди № 1 від 01.02.2011, № 2 від 02.02.2011, № 3 від 05.04.2011, № 4 від 27.07.2011, № 5 від 31.08.2011, № 6 від 30.09.2011, №7 від 11.10.2011 до Договору № 14/288/11, якими вносилися зміни до розділу 5 Договору щодо ціни газу.
Згідно з п. 3.5 Договору кількість газу, поставленого покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються продавцем і покупцем. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати продавцю підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акту приймання-передачі газу, в яких зазначається фактичний обсяг переданого газу, його фактична ціна та вартість. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.
Відповідно до актів приймання-передачі природного газу за Договором, підписаних уповноваженими постачальника та покупця, скріплених їх печатками, позивач передав, а відповідач прийняв природній газ:
- у січні 2011 року в обсязі 483,747 тис.куб.м на суму 1 408 168,38 грн. (акт від 31.01.2011);
- у лютому 2011 року в обсязі 463,127 тис.куб.м на суму 1 348 079,77 грн. (акт від 28.02.2011);
- у березні 2011 року в обсязі 362,650 тис.куб.м на суму 1 055 636,67 грн. (акт від 31.03.2011);
- у квітні 2011 року в обсязі 146,180 тис.куб.м на суму 472 549,95 грн. (акт від 30.04.2011);
- у травні 2011 року в обсязі 8,555 тис.куб.м на суму 27 669,79 грн. (акт від 31.05.2011);
- у червні 2011 року в обсязі 7,036 тис.куб.м на суму 22 760,40 грн. (акт від 30.06.2011);
- у липні 2011 року в обсязі 5,202 тис.куб.м на суму 19 891,45 грн. (акт від 31.07.2011);
- у серпні 2011 року в обсязі 4,350 тис.куб.м на суму 14 399,71 грн. (акт від 31.08.2011);
- у вересні 2011 року в обсязі 7,838 тис.куб.м на суму 25 136,62 грн. (акт від 30.09.2011);
- у жовтні 2011 року в обсязі 173,590 тис.куб.м. на суму 637 307,04 грн. (акти від 31.10.2011);
- у листопаді 2011 року в обсязі 371,184 тис.куб.м на суму 1 327 056,15 грн. (акт від 30.11.2011);
- у грудні 2011 року в обсязі 410,216 тис.куб.м на суму 1 466 383,52 грн. (акт від 31.12.2011),
а всього на суму 7 825 039,45 грн.
Таким чином, виконання позивачем договірних зобов'язань підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу.
Згідно з п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
В платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер Договору, дату його підписання та призначення платежу, без зазначення періоду за який здійснюється оплата (п. 6.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 4).
Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 Цивільного кодексу України.
До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму..
Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.06.2012 у справі №5006/46/22/2012 призначено судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Інституту економіко-правових досліджень НАН України.
Експертним висновком у справі № 5006/46/22/2012, складеним заступником директора Інституту економіко-правових досліджень НАН України Устименко В.А. та старшим науковим співробітником Інституту економіко-правових досліджень НАН України Джумагельдієвою Г.Д., встановлено, що зазначений в позові розмір заборгованості Публічного акціонерного товариства "по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" перед Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" по договору на поставку природного газу № 14/288/11 від 31.01.2011 документально не підтверджується; непідтвердження факту заборгованості відповідача перед позивачем по договору на поставку природного газу № 14/288/11 від 31.01.2011 обумовило неможливість визначення моменту її виникнення, а також проведення аналізу динаміки, зумовленої інфляційними процесами, нарахуванням 3% річних та пені.
Як зазначено у п. 18 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати:
- чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи;
- чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі;
- компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень;
- повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним;
- узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи;
- обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
У разі необхідності господарський суд може зобов'язати судового експерта з'явитися в судове засідання на виклик суду, дати додаткові роз'яснення щодо поданого ним висновку, поставити йому усні питання, а також зобов'язати його відповісти на усні питання сторін у справі.
Ухвалами господарського суду Донецької області від 06.08.2012 та від 28.08.2012 викликано в судові засідання також експертів Інституту економіко-правових досліджень Національної академії наук України Устименко В.А. та Джумагельдієву Г.Д., якими проведено судову бухгалтерську експертизу у справі № 5006/46/22/2012.
В судовому засіданні 11.09.2012 експерти Інституту економіко-правових досліджень НАН України Устименко В.А. та Джумагєльдієва Г.Д. усно надали пояснення щодо складеного експертного висновку, зазначивши, що експертний висновок складався на підставі наявних матеріалів справи та, що всі обставини викладені у висновку. Також експерти зазначили, що Інститут економіко-правових досліджень НАН України є науковою установою.
З експертного висновку вбачається, що для встановлення розміру заборгованості відповідача за Договором № 14/288/11 від 31.01.2011 експертами з аналізу всього складу правовідносин по газозабезпеченню, а також опосередковуючих їх договорів (купівлі-продажу природного газу для поставки його різним категоріям споживачів, покриття (компенсації) обсягів негативного розбалансування, покриття виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат, забезпечення власних потреб, надання послуг по транспортуванню природного газу розподільчими газопроводами та ін.) здійснено висновок про складний поліструктурний характер правовідносин між позивачем та відповідачем за договором купівлі-продажу природного газу № 14/288/11 від 31.01.2011.
Однак, в межах спору у даній справі не розглядається комплекс відносин по газозабезпеченню, а предметом спору у даній справі є стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення відповідачем строків оплати отриманого природного газу за Договором № 14/288/11 купівлі-продажу природного газу від 31.01.2011.
Експертами Інституту економіко-правових досліджень НАН України Устименко В.А. та Джумагєльдієвою Г.Д. вимоги ухвали суду від 28.08.2012 щодо надання письмових пояснень відносно того, на підставі яких первинних документів складено експертний висновок, за яким договором експертами встановлювалась прострочена заборгованість, за який період експертами встановлювався розмір заборгованості за договором № 14/288/11 від 31.01.2011 не виконано.
Висновок експертів про неможливість виокремлення даних про кошти, які були перераховані відповідачем на погашення заборгованості саме за договором № 14/288/11 через відсутність окремого обліку з виконання таких операцій спростовується матеріалами справи, а саме: реєстром оплат за період з 01.01.2011 по 31.01.2012 по договору № 14/288/11 від 31.10.2011, наданим відповідачем, та банківськими виписками, з яких вбачається, відповідач у відповідності до п. 6.2 Договору зазначав в платіжних дорученнях номер Договору, дату його підписання та призначення платежу.
Тому згідно з ч. 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта в цій частині оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
При розгляді даної справи підлягають встановленню та дослідженню правові підстави заявлених позовних вимог.
У відповідності до ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, згідно з п. 6.1 Договору відповідач зобов'язаний оплатити отриманий газ в термін до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Визначені у п. 6.1 Договору строки проведення розрахунків при виконанні Договору відповідачем порушувались, що підтверджується наданими до справи позивачем належним чином засвідченими копіями банківських виписок та наданим відповідачем реєстром оплат по Договору № 14/288/11 від 31.01.2011, а саме, відповідачем було здійснено оплату отриманого природного газу за Договором № 14/288/11 від 31.01.2011 наступними платежами:
24.06.2011 сплачено 4 312 104,56 грн.;
14.07.2011 сплачено 22 760,40 грн.;
01.09.2011 сплачено 19 891,45 грн.;
05.10.2011 сплачено 14 399,71 грн.;
27.10.2011 сплачено 1 327 056,15 грн.;
29.11.2011 сплачено 637 306,91 грн.
27.01.2012 сплачено 1 466 383,52 грн.
З наданих банківських виписок вбачається, що відповідач у відповідності до п. 6.2 Договору зазначав в платіжних дорученнях номер Договору, дату його підписання та призначення платежу.
Вказаними банківськими виписками та реєстром оплат по Договору № 14/288/11 від 31.01.2011 підтверджується допущення відповідачем прострочення у проведенні оплати в періодах:
з 15.02.2011 по 23.06.2011 по сумі 1 408 168,38 грн.;
з 15.03.2011 по 23.06.2011 по сумі 1 348 079,77 грн.;
з 15.04.2011 по 23.06.2011 по сумі 1 055 636,67 грн.;
з 17.05.2011 (оскільки 14.05.2011 - субота вихідний день) по 23.06.2011 по сумі 472 549,95 грн.;
з 15.06.2011 по 23.06.2011 по сумі 27 669,79 грн.;
з 16.08.2011 (оскільки 14.08.2011 - неділя вихідний день) по 31.08.2011 по сумі 19 891,45 грн.;
з 15.09.2011по 04.10.2011 по сумі 14 399,71 грн.
з 15.10.2011 по 26.10.2011 по сумі 25 136,62 грн.;
з 15.11.2011 по 28.11.2011 по сумі 637 306,91 грн.;
з 15.12.2011 по 26.12.2011 по сумі 1 327 056,15 грн.;
з 17.01.2012 (оскільки 14.01.2012 - субота вихідний день) по 26.01.2011 по сумі 1 466 383,52 грн.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Посилання відповідача на те, що ним було порушено строки оплати у зв'язку з його ініціативою провести з позивачем залік зустрічних однорідних вимог, виходячи зі звичаїв ділового обороту, що склались між сторонами, судом не приймається, оскільки п. 6.1 Договору № 14/288/11 від 31.01.2011 встановлено, що оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, а також в поясненнях від 20.09.2012 вказує на те, що прострочення виконання зобов'язання було ним допущено через те, що ціна газу неодноразово змінювалась шляхом укладання додаткових угод, які надсилалися позивачем на адресу відповідача з затримкою.
Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни
В текстах додаткових угод до договору № 14/288/11 № 1 від 01.02.2011, № 2 від 02.02.2011, № 3 від 05.04.2011, № 4 від 27.07.2011, № 5 від 31.08.2011, № 6 від 30.09.2011, № 7 від 11.10.2011 сторонами погоджено період з якого діють відповідні угоди та на який період відносин, що фактично склались між сторонами розповсюджують дію вказані угоди.
Вищезазначені додаткові угоди підписані представником відповідача та скріплені печаткою без заперечень, що свідчить про згоду останнього зі зміненими умовами договору. Крім того, представником відповідача при підписанні вказаних угод не зазначалась дата підписання ним таких угод.
Також судом враховується, що Договір № 14/288/11 укладено сторонами 31.01.2011, позивач поставляв відповідачу газ щомісячно протягом січня-грудня 2011 року, однак перша оплата за даним Договором за отриманий природний газ надійшла від відповідача лише 24.06.2011.
Посилання відповідача на те, що згідно з п. 6.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 4 позивачем в рахунок оплати заборгованості за Договором № 14/288/11 мали зараховуватися кошти, що надходили від відповідача в якості оплати за іншими правочинами, суд також відхиляє з огляду на наступне.
Пунктом 6.2 Договору зі змінами, внесеними Додатковою угодою № 4 від 27.07.2011 встановлено, що в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу, без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди за цим договором, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.
Аналізуючи вказаний пункт Договору, суд вважає, що сторонами не було погоджено зарахування коштів, що перераховані відповідачем позивачу в якості оплати за іншими договорами, в рахунок оплати за Договором № 14/288/11.
Для виключення сумнівів при визначенні призначення тих чи інших грошових коштів, що надходять від відповідача, сторонами погоджено умову про обов'язкове зазначення номеру та дати укладення договору, за яким ці кошти перераховуються на рахунок продавця. Як вище встановлено судом, відповідач у відповідності до п. 6.2 Договору зазначав в платіжних дорученнях номер Договору, дату його підписання, а позивач, відповідно, зараховував отримані кошти в рахунок погашення заборгованості за Договором з відповідним призначенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно приписів ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 7.2 Договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 Договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг виконав неналежним чином, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені з відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманих послуг встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат також визнаються судом обґрунтованими.
Перевіривши розрахунок пені та 3% річних, суд визнає його невірним, оскільки позивачем було невірно вирахувано кількість днів прострочення виконання зобов'язання.
За здійсненим судом перерахунком пені та 3% річних з урахуванням настання у відповідача строку платежу за визначеними вище періодами прострочення оплати, сума пені становить 191 218,56 грн., а сума 3% річних складає 37 013,35 грн.
Рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачається, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць, тому сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.
За розрахунком суду, здійсненим з у рахуванням рекомендацій Верховного Суду України, розмір інфляційних втрат становить 154 621,06 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У зв'язку з частковим задоволенням позову судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (83050, м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 23-А, ідентифікаційний код 03361075, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) пеню у розмірі 191 218 (сто дев'яносто одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 56 коп., 3% річних у розмірі 37 013 (тридцять сім тисяч тринадцять) грн. 35 коп., інфляційні втрати у розмірі 154 621 (сто п'ятдесят чотири тисячі шістсот двадцять одна) грн. 06 коп. та судовий збір у розмірі 7 658 (сім тисяч шістсот п'ятдесят вісім) грн. 11 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3.В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складення повного рішення 08.10.2012.
Суддя Сажнева М.В.