АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Справа № 2018/8355/2012 Головуючий першої інстанції Колесник С. А.
Провадження № 10/2090/795/2012 Докладчик Гук В. В.
Категорія: ст. 236-2 КПК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2012 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого -судді Гук В. В.,
суддів Федюшиної Л. М., Виноградової О. П.,
за участі прокурора Зеленського М. С.,
адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Харкова від 19 червня 2012 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
18.05.2012 р. ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою, якою просив: постанову від 20 лютого 2012р. про відмову в порушенні кримінальної справи інспектора ВОМ ДТП, дізнання та розшуку ТЗ, що зникли з місця ДТП УДАІ ГУ УМВС України в Харківській області капітана міліції Котовчихина О. В. скасувати та повернути матеріали в УДАІ ГУ УМВС України в Харківській області для проведення додаткової перевірки. Скаргу ОСОБА_2 обґрунтовував тим що, на його думку, під час мотивування даної постанови капітан міліції Котовчихин О. В. вийшов за межі повноважень, які було надано йому, як органу дізнання ст. 99 КПК України та у постанові зробив немотивований висновок про вину ОСОБА_2, у вчиненні ДТП, та про відсутність вини у вчиненні ДТП громадянина ОСОБА_4 Процесуальним законом передбачено направлення матеріалів, в даному випадку до суду, але не вирішення питання про вину осіб, так як це питання входить до виключної компетенції суду (ст. 221 КпАП України). На день винесення постанови протокол у відношенні ОСОБА_2 не існував. Його було складено наступного дня із застосуванням до нього заходів психологічного впливу у вигляді погроз та обману, внаслідок чого він був вимушений написати в протоколі, що порушив не умисно. Про цей випадок він повідомив органи прокуратури та міліції за телефоном довіри МВС та на особистому прийомі. Отже, на думку ОСОБА_2, постанова від 20 лютого 2012р. про відмову в порушенні кримінальної справи капітаном міліції Котовчихиним О. В. винесена незаконно, з перевищенням повноважень органу дізнання та із внесенням до неї завідомо неправдивих відомостей.
Дослідивши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, заслухавши пояснення заявника ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_1, прокурора, суд першої інстанції дійшов до висновку, що скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.
Не погоджуючись з рішенням судді, ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просить скасувати постанову Київського районного суду м. Харкова від 19 червня 2012 року, та постановити нову постанову, якою постанову від 20 лютого 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи інспектора ВОМ ДТП, дізнання та розшуку ТЗ, що зникли з місця ДТП УДАІ ГУ УМВС України в Харківській області капітана міліції Котовчихина О. В. скасувати та повернути матеріали в УДАІ ГУ УМВС України в Харківській області для проведення додаткової перевірки.
Заслухавши доповідь судді, адвоката ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2, який підтримав в судовому засіданні апеляційної інстанції доводи апеляції в повному обсязі, вислухавши думку прокурора, який вважає постанову Київського районного суду м. Харкова від 19 червня 2012 року законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали судової справи, матеріал про відмову в порушенні кримінальної справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
20 лютого 2012 року інспектором ВОМ ДТП, дізнання та розшуку ТЗ, що зникли з місця ДТП УДАІ ГУ УМВС України в Харківській області капітаном міліції Котовчихина О. В. винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України.
В оскаржуваній постанові зазначено, що 10.02.2012 р. о 21-20 год. на перехресті Бєлгородського шосе - вул. Ак. Проскури у м. Харкові водій автомобіля "Деу Нексія", д.н. НОМЕР_1, ОСОБА_2 при здійсненні маневру лівого повороту, не впевнився у безпеці виконуваного маневру, не надав дорогу автомобілю "Субару", НОМЕР_2, що рухався у зустрічному напрямку під керуванням водія автомобіля ОСОБА_4, в результаті чого сталося зіткнення вищевказаних транспортних засобів. Транспортні засоби отримали механічні пошкодження. В результаті ДТП тілесні пошкодження отримали ОСОБА_6, ОСОБА_7, проте на момент винесення постанови даних про стійку втрату ними здоров'я не було. Вказана подія сталася в результаті порушення п. 16.6. Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2, порушення Правил дорожнього руху України зі сторони водія ОСОБА_4 не вбачається. Від учасників ДТП клопотання про проведення авто - технічного дослідження не надходило.
Суд, вважає, що органом дізнання обґрунтовано відмовлено в порушенні кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України, на підставі ст. 6 п. 2 КПК України за фактом дорожньо - транспортної пригоди за участю водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_4, так як жодній особі тілесних ушкоджень середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень завдано не було.
Згідно ст. 98 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 КПК України.
У відповідності до вимог ст. 99 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляє у порушенні кримінальної справи.
Не згода заявника з висновками органа дізнання в мотивувальній частині постанови про відмову в порушенні кримінальної справи щодо невідповідності його дій вимогам Правил дорожнього руху України при дорожньо - транспортній пригоді та його вину у вчиненні ДТП, посилання заявника на неправомірність дій інспектора ВОМ ДТП, дізнання та розшуку ТЗ, не може бути підставою для скасування постанови, що оскаржується, оскільки згідно диспозиції ст. 286 КК України завдання середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень потерпілому внаслідок порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного складу злочину. Оскільки нікому в результаті дорожньо - транспортної пригоди середньої тяжкості тілесних ушкоджень завдано не було, відсутні підстави для порушення кримінальної справи.
Остаточний висновок про винуватість того чи іншого водія в скоєнні дорожньо - транспортної пригоди може зробити суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення або цивільної справи за позовом однієї зі сторін.
Заявник ОСОБА_2 не позбавлений права про розгляді цивільної справи або справи про адміністративне правопорушення дати пояснення по факту дорожньо - транспортної пригоди, надати докази, заявити клопотання про допит свідків або призначення по справі судової автотехнічної експертизи, проведення якої при провадженні дізнання до порушення кримінальної справи кримінально - процесуальним законодавством не передбачено.
Судом першої інстанції також були враховані вимоги ст. 236-2 КПК України, якою передбачено, що суддя, розглянувши скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, залежно від того, чи було при відмові у порушенні справи виконані вимоги ст. 99 КПК України, приймає одне з таких рішень: 1) скасовує постанову про відмову в порушенні кримінальної справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки; 2) залишає скаргу без задоволення.
Доводи апелянта не містять даних, що свідчили б про наявність підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 382 ч. 2 ст. 379 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Харкова від 19 червня 2012 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову від 20 лютого 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи інспектором ВОМ ДТП, дізнання та розшуку ТЗ, що зникли з місця ДТП УДАІ ГУ УМВС України в Харківській області капітана міліції Котовчихина О. В., залишити без змін.
Головуючий -
Судді -