Судове рішення #2500543

 

 

                                                                                                 

Справа № 2-А-32/2008                                            

П О С Т А Н О В А 

    ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

15 травня  2008 року   Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

                                       головуючого - судді Коновалової В.А.

                                       при секретарі  -  Гайворонської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Рубіжне адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради про  визнання дій неправомірними та стягнення недорахованих сум на оздоровлення, тертя особа Державне Казначейство України, 

 

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позову позивач вказав, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЄС 1 категорії, інвалідом 3 групи, від захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС в 1989 році.

Відповідно до ч. 4-7 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” йому, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЄС і інваліду 3 групи  передбачена щорічна виплата на оздоровлення в розмірі чотирьох  мінімальних заробітних плат. Зазначену допомогу він отримував частково  в розмірі 21 грн. 50 коп. в 2004 та 2005 роках, а в 2006, 2007 роках -  по 90 грн.

В вересні 2007 року він звертався до відповідача з проханням зробити перерахунок допомоги на підставі ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, але отримав відмову. Вважає, дії та бездіяльність, які зазначені в відмові сплатити щорічну грошову допомогу на оздоровлення та не сплаті цієї допомоги противоправними, необґрунтованими та незаконними,  такими, що порушують його конституційні права.

Позивач просить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради неправомірними  щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення,  як такі що порушують його права і свободи. Зобов'язати відповідача зробити перерахунок призначеної йому щорічної допомоги на оздоровлення, встановивши щорічну допомогу в розмірі 4 мінімальних заробітних плат за 2004 - 2007 роки. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради допомогу на оздоровлення в сумі 4965 грн. 00 коп. за 2004 - 2007 роки. Зобов'язати відповідача проводити нарахування та сплату щорічної допомоги на оздоровлення  у разі підвищення мінімальної заробітної плати, враховуючи всі зміни та доповнення постійно.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій просив справу розглядати в його відсутність.

Представник позивача заявлені позивачем вимоги підтримала, при цьому давши аналогічні пояснення по суті поданого адміністративного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, при цьому пояснивши, що позивач є інвалідом 3 групи, від захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС  і перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради.

Згідно ст. 62 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” роз'яснення порядку застосування вищевказаного закону проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Кабінет Міністрів України своєю постановою від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначив, що розмір щорічної  допомоги на оздоровлення інвалідам 3 групи становив 21 грн. 50 коп., постановою від 12.07.2005 року № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначив, що розмір щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам 3 групи становить 90 грн.

Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. 

Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради, як розпорядник кошті, керується виключно нормами чинного законодавства, виконує делеговані державою повноваження строго у порядку, визначеному самою державою.

Третя особа надала до суду заяву, в якій просила справу розглядати без участі її представника.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши й  оцінивши представлені письмові докази по справі в їх сукупності, вважає позовні вимоги  такими, що підлягають  задоволенню частково з наступних підстав.

    Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є постраждалим  внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії і являється інвалідом третьої групи, від захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС в 1989 році  (а.с.   ).

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” інвалідам третьої групи, що стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

У період за який заявлені вимоги про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення, розмір мінімальної заробітної плати складав:

з  1 січня 2004 року  - 205 гривень на місяць, з 1 вересня 2004 року - 237 гривень на місяць (ст. 89 Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік”);

з 1 січня 2005 року - 262 гривні на місяць, з 1 квітня 2005 року  - 290 гривень на місяць, з 1 липня 2005 року - 310 гривень на місяць, з 1 вересня 2205 року  - 332 гривні (ст. 83 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”);

з 1 січня 2006 року - 350 гривень на місяць, з 1 липня 2006 року - 375 гривень на місяць, з 1 грудня 2006 року - 400 гривень (ст. 82 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”.

з 1 січня 2007 року - 400 гривень на місяць, з 1 квітня  2007 року  - 420 гривень на місяць, з 1 липня 2007 року  - 440 гривень на місяць, з 1 жовтня 2007 року - 460 гривень на місяць (ст. 76 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік” ).

При цьому  вказані закони, крім  Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” та Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”  не містили обмежень щодо застосування ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Рішенням Конституційного суду України  від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 30 статті 71 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему становить один календарний рік, який починається  з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Вищезазначене рішення Конституційного Суду України було прийнято в межах календарного 2007 року і розмір  щорічної грошової допомоги на оздоровлення повинен відповідати ч. 4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”

Відповідно до п.6 частини першої ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади  в України є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім своїм нормативно-правовими актами  змінювати положення законів.

Постанова КМУ від 26.07.1996 року  № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  передбачає умови, розмири та порядок виплати щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам.  Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми компенсацій і допомоги, змінювати розмір допомоги встановлений Законом.

Частиною 1 ст. 67 Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було встановлено, що конкретні розмірі всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміні індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  має вищу юридичну силу. Тому виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні цього спору, застосуванню підлягає ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Міністрів України  “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”   № 836 від 26.07.1996 року.

В ч.7 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зазначено, що розмір мінімальної  заробітної плати визначається на момент виплати.

Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради від 28.09.2007 року № 9/3233 (а.с.    )  позивачу як ліквідатору аварії на ЧАЄС 1 категорії 3 групи 01.12.2004 року виплачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 21 грн. 50 коп. за 2004 рік; 29.04.2005 року в розмірі 21 грн. 50 коп. за 2005 рік; 21.06.2006 року  в розмірі 90 гривень за 2006 рік; 14.06.2007 року в розмірі 90 грн. за 2007 рік.

За таких обставин та з урахуванням положень ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд вважає, що Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради  повинно виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за період 2004 - 2005 роки, 2007 рік, виходячи із розмірів мінімальних заробітних плат та моменту їх часткової виплати.

Недоплата щорічної допомоги на оздоровлення позивачу становить за 2004 рік - 926 грн. 50 коп. /237 грн. х 4 - 21 грн. 50 коп./; за 2005 рік - 1138 грн. 50 коп. /290 х 4 - 21 грн. 50 коп./, за 2007 рік - 1590 грн. /420 х 4 - 90 грн./ .

Згідно п. 37 ст. 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” зупинено на 2006 рік дію абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до  Управлінням праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради в частині  визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік задоволенню не підлягають.

 Що стосується позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача проводити нарахування та сплату допомоги на оздоровлення  враховуючи всі зміни до законодавства постійно, то суд вважає, що вона задоволенню не підлягає, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних  відносин. Крім того, відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися  з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси  у сфері публічно-правових відносин. Щодо вирішення питання про порушення права, яке виникне із правовідносин у майбутньому, то позивач не може стверджувати чи будуть порушені його права, свободи та інтереси у майбутньому, чи ні і це право у позивача  не виникло на даний час.

Також не підлягає задоволенню вимога позивача про зобов'язання відповідача зробити перерахунок призначеної йому щорічної допомоги на оздоровлення, встановивши щорічну допомогу в розмірі 4 мінімальних заробітних плат за 2004 - 2007 роки, оскільки розмір щорічної допомоги на оздоровлення встановлений Законом України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і позивач просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради щорічну допомогу на оздоровлення за 2004 - 2007 роки, зробивши розрахунок.

Підлягає стягненню з відповідача судовий збір на користь держави в сумі 51 грн.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 10,11,71,94,100,159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд, -

 

п о с т а н о в и в:

            Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради про  визнання дій неправомірними та стягнення недорахованих сум на оздоровлення задовольнити частково.

Визнати дії Управлінням праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради, пов'язані з виплатою ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення в 2004,2005,2007 роках у розмірі меншому, ніж встановлено ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради на користь ОСОБА_1  3655 грн. 00 коп. недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2004, 2005,2007 роки.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради судовий збір в сумі 51 грн. 00 коп. в доход держави.

В іншій частини позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Заява про апеляційне оскарження постанови Рубіжанського міського суду Луганської області подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 

 

 

 

Суддя                                                                                                           В.А.Коновалова

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація