№ 2-69/2008р.

                                                  Р І Ш Е Н Н Я

                                           І м е н е м   У к р а ї н и  

8 січня  2008 року                                                                                                          

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

Головуючого судді: Стахової Н.В.                                                             

при секретарі судового засідання: Головіній А.В.

розглянувши   у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом  Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради до  ОСОБА_1про відшкодування збитку, 

                                                    В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду  з вищеназваним позовом про стягнення безпідставно одержаної відповідачем житлової субсидії у розмірі 1624,40 грн.. вказуючи, що у заяві  на отримання житлової субсидії відповідач не вказав, що у  його власності є  транспортний засіб. Тому за період з жовтня 2006 року по квітень 2007 рік  йому неправомірно нарахована субсидія в розмірі 299,06 грн.  Відповідачу запропонували повернути подвійний розмір  неправомірно  нарахованої і виплаченої субсидії, але він відмовився.

Представник позивача у судовому засіданні  позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити. В своїх поясненнях посилався на обставини, викладені в позові в обґрунтування яких надав суду відповідні докази.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що позивач  не є власником транспортного засобу з 23 лютого 2006 року, про що свідчить рішення Сєвєродонецького третейського суду, тому просив у позові відмовити.  

Суд, заслухавши пояснення сторін,  дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що не підлягає  задоволенню,  виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з жовтня 2006 року по квітень 2007 рік призначалася та виплачувалася житлова субсидія на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2000 року № 21 затверджені зміни і доповнення, що вносяться до Постанови Кабінету Міністрів України з питань надання населенню житлових субсидій та адресної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, критерієм котрої для призначення субсидії стали не тільки доходи та розмір плати за житлов0 - комунальні послуги, а й майновий стан сім'ї.

Згідно з п.п4,5 вказано постанови передбачено, що субсидія не призначається, якщо уповноважений власник (співвласник) житла, наймач житла у державному та громадському житловому фонді, власник (співвласник) житлового приміщення, на якого відкрито особовий рахунок, та особи, які прописані разом з ним у житловому приміщенні (будинку) мають у своєму володінні чи володінні дружини (чоловіка, неповнолітніх дітей) транспортний засіб, який перебував в експлуатації не більш як 10 років починаючи з року випуску. Притому, наявність або відсутність майна, автомобіля декларується заявником при наданні заяви на призначення субсидії.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач  у заяві на отримання житлової субсидії  не зазначив наявність у його власності автомобілю марки  «DAEWOO ESPERO», 1997 року випуску, приданого 19 січня 2006 року.

Пункт 20 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, передбачає повернення суми субсидій перерахованих надміру внаслідок подання громадянами свідомо  документів із неправильними відомостями у подвійному розмірі.

Та обставина, що відповідач у заяві не задекларував наявність у нього автомобілю марки  «DAEWOO ESPERO», 1997 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 не може бути розцінена як свідоме втаювання наявності транспортного засобу, оскільки  рішенням  Сєвєродонецького третейського суду від 29 березня 2007 року  договір дарування укладений 23 лютого 2006 року  між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 автомобілю марки  «DAEWOO ESPERO», 1997 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1,  визнаний дійсним.

За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні позовної заяви слід відмовити, оскільки позивачем не надано доказів того, що відповідач свідомо надав документи з неправильними відомостями. 

            Зважаючи на вищевикладене, керуючись  ст. 1166,  ЦК України, ст. 10,11, 79, 88, 212-215 ЦПК України, суд,

                                                           В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради до  ОСОБА_1про відшкодування збитку відмовити. 

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: