ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"03" липня 2006 р. Справа №10/3732-А
за позовом Прокурора Теофіпольського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Теофіпольському районі смт. Теофіполь
до Теофіпольського виробничого управління житлово - комунального господарства смт.Теофіполь Теофіпольський район
про звернення стягнення на активи в сумі 5555,75 грн.
Суддя Виноградова В.В. Секретар судового засідання Щесняк О.А.
Представники сторін:
позивача Калужська Н.О. –за довіреністю №1816/7/10 від 30.06.2006р.
відповідача не з’явився
за участю прокурора відділу прокуратури Хмельницької області Шкадько В.В.
Прокурор в інтересах позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд у відповідності до вимог Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” звернути стягнення на активи відповідача 5555,75 грн. податкового боргу, який складається із заборгованості по податку на прибуток в розмірі 1548,30 грн. (в т.ч. 359,76 грн. фінансових санкцій та 13,66 грн. пені), по земельному податку в розмірі 3126,09 грн. (в т.ч. 494,57 грн. фінансових санкцій) та 51,66 грн. пені), по податку з власників транспортних засобів, самохідних машин і механізмів в розмірі 881,36 грн. (в т.ч. 176,85 грн. фінансових санкцій), що виникла станом на 07.06.2006р.
Зазначає, що дана сума є узгодженим податковим зобов’язанням, що підтверджується поданими відповідачем до ДПІ в Теофіпольському районі деклараціями, розрахунками.
Вказує на те, що позивачем у відповідності до пп.6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачу направлялись перша та друга податкові вимоги, а також згідно пп..7.2.1 п.7.2 ст.7 вказаного Закону було прийнято рішення про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, проте вказані заходи позивного результату не дали, заборгованість залишилась непогашеною.
Посилається на п.3.1.1 ст. 3 вказаного Закону, відповідно до якого активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду (господарського суду).
Повноважний представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неприбуття не повідомив, хоча його було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового розгляду справи (ухвала про порушення провадження у справі від 20.06.2006р. разом із повісткою вручені відповідачу згідно поштового повідомлення про вручення від 27.06.2006р.), письмових заперечень щодо позовних вимог не надав.
Розглядом матеріалів справи встановлено :
Теофіпольське виробниче управління житлово-комунального господарства смт. Теофіполь, вул. Заводська,9 як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою Хмельницького обласного управління статистики №612.
У відповідача станом на 07.06.2006р. утворилась податкова заборгованість до бюджету в розмірі 5555,75 грн., що складається із:
- 1548,30 грн. заборгованості по податку на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності (в т.ч. 359,76 грн. фінансових санкцій та 13,66 грн. пені), яка підтверджується деклараціями по податку на прибуток №13367 від 20.12.2005р., №15141 від 07.02.2006р., податковими повідомленнями-рішеннями від 19.05.2006р. №0000191501/0/927/7/15, №0000181501/0/927/7/15, картками особового рахунку платника, розрахунком заборгованості;
- 3126,09 грн. по земельному податку (в т.ч. 494,57 грн. фінансових санкцій та 51,66 грн. пені), що підтверджується податковими розрахунками по земельному податку №305 від 31.01.2005р., №326 від 30.01.2006р., податковим повідомленням-рішенням №0000411501 від 19.05.2006р., картками особового рахунку платника, розрахунком заборгованості;
- 881,36 грн. по податку з власників транспортних засобів, самохідних машин і механізмів (в т.ч. 176,85 грн. фінансових санкцій), що підтверджується розрахунком суми по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів №1577 від 01.03.2006р., податковим повідомленням-рішенням №0000421501 від 19.05.2006р., картками особового рахунку платника, розрахунком заборгованості;
З метою погашення податкового боргу, у відповідності до пп.6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачу було вручено дві податкові вимоги: перша - №1/5 від 02.10.2001р. та друга №2/80 від 12.11.2001р. з відмітками про їх одержання відповідачем відповідно 09.10.2001р. та 20.11.2001р.
Позивачем у відповідності до пп..7.2.1 п.7.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було прийнято рішення №12 від 17.04.2002р. про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.
Доказів про погашення податкового боргу суду не подано.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.
Згідно п.3.1.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами “ від 21.12.2000 р. активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду (господарського суду).
При цьому згідно п.2.3.1. ст. 2 та 1.6. ст. 1 зазначеного Закону та ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позивачу надано право здійснювати заходи з примусового стягнення податкового боргу, тобто проводити звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення.
Відповідно до п.п.5.1., 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов’язання платника податків, самостійно визначене платником податків вважається узгодженим з дня подання такої декларації, та нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Як вбачається з матеріалів справи, платником самостійно узгоджувались суми по податку на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності, згідно поданих декларацій, а по земельному податку з юридичних осіб та по податку з власників транспортних засобів - згідно поданих розрахунків.
Судом зважається на те, що податкові вимоги про стягнення заборгованості та податкові повідомлення-рішення в установленому законом порядку не оскаржені та не скасовані, доказів про сплату заборгованості суду не подано.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов Прокурора Теофіпольського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Теофіпольському районі смт. Теофіполь до Теофіпольського виробничого управління житлово-комунального господарства смт. Теофіполь про звернення стягнення на активи 5555,75 грн. податкової заборгованості задоволити.
Звернути стягнення 5555,75 грн. (п’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят п’ять гривень 75 коп.) податкового боргу на активи Теофіпольського виробничого управління житлово-комунального господарства смт. Теофіполь, вул. Заводська,7 (код ЄДРПОУ 03356080) на користь Державної податкової інспекції у Теофіпольському районі смт. Теофіполь, вул. Леніна,25 (код 33872569).
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Виноградова
Віддрук. 5 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу,4,5- в прокуратуру