Справа № 22-2235 Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 44 Вавшка В.С.
Доповідач Матківська М.В.
УХВАЛА
Апеляційного суду Вінницької області
від 29 вересня 2006 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого : Матківської М.В.
Суддів : Оніщука В.В., Голембевської Л.М.
При секретарі : Шевчук Л.В.
За участю: позивача ОСОБА_1 та її представника
ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 26.07.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, виконавчого комітету Вінницької міської ради про погашення правовстановлюючих документів на знесену частину будинку та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, виконкому Вінницької міської ради, Вінницької міської ради про надання земельної ділянки без згоди співвласників та надання дозволу на реконструкцію частини будинку без згоди співвласників, -
Встановила:
Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 26 липня 2006 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, виконавчого комітету Вінницької міської ради про погашення правовстановлюючих документів на знесену частку будинку.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, виконкому Вінницької міської ради та Вінницької міської ради про надання земельної ділянки без згоди співвласників та надання дозволу на реконструкцію частини будинку без згоди співвласників, задоволено частково.
Зобов'язано Вінницьку міську раду надати ОСОБА_3 в користування земельну ділянку площею 150 кв. м. для обслуговування 15/25 частин будинку АДРЕСА_1 без дозволу співвласників будинку ОСОБА_1, ОСОБА_6.
Зобов'язано виконком Вінницької міської ради надати дозвіл ОСОБА_3 на реконструкцію 15/25 частини будинку АДРЕСА_1 у розмірах, які існували раніше та на тому ж фундаменті без дозволу співвласників будинку ОСОБА_1, ОСОБА_6.
В решті позовних вимог в задоволенні відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду повністю і направити справу на новий розгляд. Зазначила, що рішення є незаконним, необгрунтованим та безпідставним, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Суд не надавав фірмі "Архітектон" доручення на проведення експертизи по справі та в порушення ст. 59 ЦПК України її висновок поклав в обгрунтування прийнятого рішення. При цьому невірно застосував ст. 349 ЦК України. Суд допустив порушення вимог цивільного процесуального закону, вирішивши питання про права і обов'язки ОСОБА_6 без залучення його до справи як сторони. Суд вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_3, задоволивши її позов, не врахувавши того, що рішенням суду від 23.12.2002 року їй було відмовлено у поновленні будівництва на фундаменті зруйнованої будівлі. Також судом не враховано, що ОСОБА_1 як сторона по справі діє в своїх інтересах і в інтересах своїх трьох неповнолітніх дітей.
ОСОБА_3 заперечила апеляційну скаргу, просить її відхилити, а рішення суду залишити без зміни. Судом при постановлені рішення додержано вимог матеріального та процесуального права, тому воно є справедливим, законним і обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, є надуманими і не тягнуть його скасування.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 із сім'єю з 1997 року користувалася квартирою АДРЕСА_1.
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 27.02.2001 року, виданого на підставі рішення виконкому Вінницької міської НОМЕР_1 дане житло приватизовано по 1/5 квартири ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10.
Шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 розірваний в 2002 році.
За будинком АДРЕСА_1 числиться земельна ділянка площею 3 553 кв. м. Рішень виконкому Вінницької міської ради з питань закріплення земельної ділянки за будинком не існує.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 15.08.1997 року, ОСОБА_5 купив у ОСОБА_11 квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 42,4 кв. м. Цю ж квартиру 07.04.1998 року у ОСОБА_5 згідно договору купівлі-продажу купила ОСОБА_3.
ОСОБА_5 та ЖЕК №21 04.09.1997 року уклали угоду про використання і розпорядження спільною присадибною земельною ділянкою АДРЕСА_1 у відповідності з фактичним користуванням, в результаті якої кожна із сторін отримала в користування 1776,5 кв. м земельної ділянки. Дана угода також підписана ОСОБА_1, як квартиронаймачем.
Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів НОМЕР_2 ОСОБА_5 був наданий дозвіл на будівництво нового житлового будинку на існуючій земельній ділянці, що належала йому на праві приватної власності АДРЕСА_1. ОСОБА_5 07.04.1998 року за договором купівлі-продажу продав ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1 000 кв. м, розміщену на території Вінницької міської ради АДРЕСА_1, яка належала йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю.
ОСОБА_3, являючись власником 15/25 частин будинку АДРЕСА_1 знесла стіни своєї частини будинку із-за ветхості будівлі, руйнування стін. На цьому ж фундаменті вона мала намір реконструювати свою частину будинку у тих же розмірах.
Судом також встановлено, що земельна ділянка, яку ОСОБА_3 просить виділити їй у користування знаходиться у власності територіальної громади м. Вінниці.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 311 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.
Так, при скасуванні рішення суду першої інстанції від 18.04.2005 року, в ухвалі колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду від 08.07.2005 року чітко викладені висновки та мотиви, за яких судове рішення було скасовано. Проте, при новому розгляді справи вони не були взяті до уваги взагалі і суд розглянув справу без їх врахування.
При цьому, суд першої інстанції невірно трактував відповідь Вінницького міського управління земельних ресурсів Держкомзему України № 11-1669 від 30.09.2004 року адресовану ОСОБА_3, в якій їй дано роз'яснення порядку придбання земельної ділянки у власність: про необхідність подання відповідної заяви та перерахованих документів до місцевої ради і тільки у разі відмови органу місцевого самоврядування або залишення заяви без розгляду, вона зможе звернутися до суду ( а. с. 70 т. 1). Суд же цю відповідь розцінив, як відмову. Однак, як вбачається із матеріалів справи і що підтвердила в судовому засіданні представник відповідача Вінницької міської ради, ОСОБА_3 із відповідною заявою про надання їй земельної ділянки до місцевої ради не зверталася взагалі. Такий висновок колегії суддів був викладений в ухвалі апеляційного суду від 08.07.2005 року.
Також, суд не дав оцінки рішенню Староміського районного суду м. Вінниці від 23.12.2002 року ( а. с. 12-13 т. 1), яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в поновленні будівництва будинку АДРЕСА_1, відмовлено.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Як вбачається із матеріалів справи, в тому числі: із позовної заяви ОСОБА_3, журналу судового засідання, рішення суду та інших, співвласник будинку ОСОБА_6 не був залучений до участі в справі, проте суд в рішенні вирішив питання про його права та обов'язки ( а. с. 146-148 т. 2), зобов'язавши Вінницьку міську раду надати земельну ділянку ОСОБА_3, а виконавчий комітет Вінницької міської ради зобов'язав надати дозвіл на реконструкцію 15/25 частин будинку ОСОБА_3 без згоди не залученого до справи співвласника ОСОБА_6.
Крім цього, як встановлено судом співвласниками будинку АДРЕСА_1 крім ОСОБА_1 і ОСОБА_6, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27.02.2001 року являються і їх неповнолітні діти: ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ( а. с. 235 т. 1). Питання про їх права та обов'язки, як співвласників житла, судом при розгляді даної справи не враховані.
За таких обставин визнати судове рішення законним і обгрунтованим не можна, тому виходячи із вищенаведеного воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 311, 313 - 315 ЦПК України , колегія суддів , -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 26 липня 2006 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення .
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: