Справа № 22- 2228 Категорія 13
Рішення ухвалено під головуванням Білик Н.В. Доповідач Матківська М.В.
РІШЕННЯ
Апеляційного суду Вінницької області
від 22 вересня 2006 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого : Копаничук С.Г.
Суддів : Матківської М.В., Оніщука В.В.
При секретарі : Шевчук Л.В.
За участю : позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідачів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_5
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 19.07.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним,-
Встановила:
1 листопада 2005 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що в серпні 2005 року їй стало відомо про те, що 18 квітня 2005 року відповідач ОСОБА_4, від її імені уклала договір дарування, яким передала безоплатно у власність своєму чоловікові - відповідачу по справі ОСОБА_3 належний їй - ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими побудовами АДРЕСА_1.
Договір дарування посвідчений приватним нотаріусом Літинського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за НОМЕР_1.
Даний договір є недійсним, оскільки вона ніколи не мала наміру подарувати свій будинок ОСОБА_3 чи будь-кому іншому.
ОСОБА_4, підписуючи даний договір дарування діяла від її імені на підставі довіреності, виданої нею та посвідченої приватним нотаріусом Літинського районного нотаріального округу 11 квітня 2005 року.
При підписанні довіреності вона не усвідомлювала значення своїх дій, не могла ними керувати, так як перенесла важку хворобу, пройшла курс лікування, наслідки якого вплинули на її загальний стан здоров'я. Крім цього, вона перенесла операцію на очах з діагнозом - катаракта, а тому не могла бачити, що підписує.
Поскільки вона, являючись дієздатною особою, вчинила правочин в момент, коли не могла усвідомлювати значення своїх дій та не могла керувати ними, вона просила визнати договір дарування недійсним.
Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 19 липня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним, відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 359 гр.62 коп. судового збору та 22 гр.50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким задоволити її позов.
Зазначила, що рішення суду вважає незаконним і необгрунтованим. Суд при вирішенні спору не з'ясував всебічно дійсні обставини справи, висновки суду суперечать матеріалам справи та неправильно застосував матеріальний закон.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заперечили апеляційну скаргу, просять її відхилити в зв'язку з тим, що судове рішення є обгрунтованим, оскільки справу всебічно досліджено, висновки суду про фактичну сторону справи відповідають дійсності і вони підтверджені доказами, тобто по справі встановлена об'єктивна істина. Просять залишити рішення суду без змін.
Третя особа підтримала апеляційну скаргу і просить її задоволити.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав .
Суд першої інстанції встановив, що позивач ОСОБА_1 11 квітня 2005 року підписала довіреність, якою уповноважила ОСОБА_4 (свою невістку), подарувати своєму чоловікові, а сину позивача ОСОБА_3 належний їй будинок АДРЕСА_1. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Літинського районного нотаріального округу.
ОСОБА_4, діючи на підставі даної довіреності, 18.04.2005 року підписала договір дарування, за яким передала безоплатно у власність ОСОБА_3 житловий будинок, що на праві власності належав ОСОБА_1. Договір посвідчений приватним нотаріусом Літинського районного нотаріального округу.
ОСОБА_1 просила визнати договір дарування недійсним, оскільки на момент його укладення вона хворіла в зв'язку з чим не розуміла значання своїх дій і не мала наміру дарувати будь-кому свій будинок.
Акт амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 22.12.2005 року свідчить про те, що на момент підписання довіреності 11.04.2005 року ОСОБА_1 могла розуміти значення своїх дій та керувати ними. А тому суд відмовив в задоволенні позову.
Проте, не можна погодитися з таким висновком суду.
Відповідно до ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Із матеріалів справи вбачається, що власник жилого будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 18.04.2005 року подарувала його своєму сину ОСОБА_3 (а. с.6). Зі змісту договору видно, що правочин від імені дарувальника ОСОБА_1 був вчинений за довіреністю ОСОБА_4. Це свідчить про дію представництва, яким являється правовідношення, в якому одна сторона -представник ОСОБА_4 вчинила правочин від імені другої сторони -ОСОБА_1, яку вона представляє ( ст. 237 ЦК України).
У відповідності до вимог цього закону 11.04.2005 року була оформлена довіреність, за якою ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_4 подарувати ОСОБА_3 належний їй жилий будинок (а. с. 31).
Підставою визнання договору дарування недійсним ОСОБА_1 зазначила те, що станом на 11 квітня 2005 року - день вчинення нею правочину (підписання довіреності), вона хворіла, знаходилася у важкому стані, приймала велику кількість ліків, а тому не розуміла, що вчиняє відчуження свого будинку, в якому вона постійно проживала разом із своїм чоловіком ОСОБА_5.
Стаття 225 ЦК України передбачає, що правочин, який дієздатна особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи. Закон визначає, що правочин, вчинений в такому стані, не відповідає загальним вимогам чинності правочину, зокрема відповідності волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі ( ч. З ст. 203 ЦК України).
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 року "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" в п. 10 роз'яснює, що у випадках, коли немає законних підстав для визнання громадянина недієздатним, однак, є дані про те, що в момент вчинення правочину він перебував у такому стані, коли не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними, причинами, внаслідок яких особа перебувала у такому стані, можуть бути її тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння та інше.
ОСОБА_1 є особою поважного віку і дієздатною.
Акт амбулаторної судово-психіатричної експертизи НОМЕР_2 свідчить, що позивач на момент підписання довіреності -11.04.2005 року, могла розуміти значення своїх дій та керувати ними (а. с. 20-21 ).
Із описової частини акту експертизи вбачається, що ОСОБА_1 з 25.03.2005 року по 01.04.2005 року перебувала на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні з приводу гострого отруєння важкого ступеню дизпаливом (гасом); спостерігалася терапевтом з приводу гіпертонічної хвороби П ст. (а. с. 20).
ОСОБА_1 з 05.07.2005 року по 12.07.2005 року знаходилася на лікуванні в очному відділенні Калинівської ЦРЛ з діагнозом - зріла катаракта ( а. с. 8).
Тому, за таких обставин, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1, будучи дієздатною, 11.04.2005 року під час нервового потрясіння, яке визвано в сукупності : похилим віком, станом здоров'я ( катаракта, гіпертонія, гостре отруєння важкого ступеню), що дає суду підставу зробити висновок, що вона не могла усвідомлювати значення своїх дій і в такому стані вчинила правочин, підписавши в цей день довіреність, за таких обставин, вдома по місцю свого проживання, що відображено приватним нотаріусом в її змісті ( а. с. 31 ) та в журналі обліку викликів нотаріуса для вчинення нотаріальних дій поза робочим місцем (а. с. 32).
Вищенаведене являється підставою для визнання недійсним договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом 18.04.2005 року при застосуванні зазначеної довіреності.
Про недійсність цього договору свідчить і той факт, що ОСОБА_1, подарувавши свій будинок, не мала наміру і внутрішньої волі передати його обдаровуваному, оскільки не переселилася з нього, за відсутності іншого житла у неї; після дарування продовжила проживати в ньому і проживає по даний час.
Отже, позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення, а рішення суду на підставі ст.309 ЦПК України підлягає до скасування з ухваленням нового рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307 , 309 , 313-314, 316 ЦПК України , колегія суддів , -
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити..
Рішення Літинського районного суду Вінницької області від 19 липня 2006 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Визнати недійсним договір дарування, за яким ОСОБА_1, від імені якої діяла ОСОБА_4, подарувала ОСОБА_3 цілий житловий будинок з по господарськими побудовами АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Літинського районного нотаріального округу ОСОБА_6 18 квітня 2005 року і зареєстрований в реєстрі за НОМЕР_1.
Визнати право власності на даний будинок за ОСОБА_1.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення .
На рішення може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців .
Головуючий:/підпис/
Судді:/підписі