УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/1111/2012Головуючий суду першої інстанції:Микитюк О.А.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Притуленко О.

"26" вересня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПритуленко О.В.,

СуддівЛоманової Л.О., Кустової І.В.,

При секретаріШиловій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 29 травня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2010 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3. про усунення перешкод у користуванні власністю.

У позові зазначила, що на підставі договору купівлі-продажу від 7 травня 2008 року вона є власником земельної ділянки площею 0,0713 га, розташованої по АДРЕСА_1 Зазначена земельна ділянка має спільну межу з земельною ділянкою відповідачів, на якій, поряд з межею їхніх ділянок, відповідачами замість сараю літ. «М» розміром 4,7x2,8 м зведена двоповерхова будівля.

Посилаючись на те, що самочинним будівництвом відповідачі чинять їй перешкоди в користуванні земельною ділянкою, ОСОБА_1., уточнивши вимоги, просила усунути ці перешкоди, шляхом демонтажу за рахунок відповідачів самовільно побудованої двоповерхової будівлі, розташованої по АДРЕСА_1 в границях 1 метру від меж належної їх земельної ділянки.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 29 травня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.

На думку апелянта, суд дійшов помилкового висновку про недоведеність нею факту порушення її прав самочинним будівництвом, не врахував, що самочинне будівництво частково розташовано на її земельній ділянці, що вбачається навіть з топографічної зйомки. Не відповідає обставинам справи також висновок про те, що земельна ділянка, надана у користування ОСОБА_3., не має спільної межи з її земельною ділянкою, оскільки межі земельних ділянок сторін визначені рішенням Кримського обласного суду від 31 серпня 1982 року.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідачів та їх представника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з його необґрунтованості та недоведеності.

Такий висновок суду слід визнати правильним.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Кримського обласного суду від 31 серпня 1982 року між колишніми співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_1 був встановлений порядок користування земельною ділянкою, на якій розташоване домоволодіння, згідно якого у користуванні ОСОБА_4 була виділена земельна ділянка площею 210 кв.м., а ОСОБА_5 - 439 кв.м. (а.с. 62-63).

Після смерті ОСОБА_4 спадщину у вигляді 3/10 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 отрималаОСОБА_6 (свідоцтво про право на спадщину ВКЕ 324580 від 13.02.2008 р.). До цього право власності на іншу частину домоволодіння перейшло до відповідачів (ОСОБА_2 - за договором дарування від 24.09.1993 року, ОСОБА_3. - на підставі рішення Феодосійського міського суду від 27.01.1997 р. та договору дарування від 16.11.2000 р.).

Як випливає із змісту Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №083839 від 10 вересня 2008 року, на підставі договору купівлі-продажу від 07.05.2008 року, укладеного з ОСОБА_6., ОСОБА_1. набула право власності на земельну ділянку площею 0,0713 га по АДРЕСА_1

Згідно змісту позовної заяви ОСОБА_1, поряд із спільною межею земельних ділянок сторін відповідачами замість сараю літ. «М» розміром 4,7x2,8 м зведена двоповерхова будівля, яка перешкоджає їй користуватися власною земельною ділянкою, оскільки опади з даху будівлі стікають на її земельну ділянку, вікна будівлі - виходять на її частину домоволодіння, балкон другого поверху - нависає над її земельною ділянкою.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що судовому захисту підлягають лише порушені, невизнані або оспорювані права особи, чого не встановлено у даному випадку.

Такий висновок суду слід визнати правильним, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи.

Оскаржуючи рішення суду, апелянт зазначила, що двоповерхова будівля частково розташована на її земельній ділянці, проте суд не звернув на це уваги, необґрунтовано залишивши клопотання її представника про проведення судово-технічної експертизи без задоволення. Суд взагалі не встановив ким була зведена ця будівля та на чий земельній ділянці.

Доводи апелянта не можна визнати підставою для скасування оскарженого рішення, оскільки із матеріалів справи (змісту рішення Феодосійського міського суду від 27.01.1997 року, договору дарування від 16.11.2000 року та Технічного паспорту на домоволодіння АДРЕСА_1 вбачається, що сарай літер «М», зведений у 1984 році, на час розгляду справи існує саме в тих розмірах, які існували при отриманні його у власність відповідачкою ОСОБА_2

Згідно листів виконавчого комітету Коктебельської селищної ради № 1427 від 16.05.2008 року та Інспекції державного архітектурно- будівельного контролю в АРК № 776 від 08.04.2008 року, на території земельної ділянки ОСОБА_2 існує самочинне будівництво, будівельні роботи на якому не здійснюються.

Відповідно до матеріалів інвентарної справи, пояснень відповідача ОСОБА_2, рішення виконкому Коктебельської (на той час - Планерської) селищної ради №3 від 13.09.1982 року, самочинне будівництво зведено шляхом реконструкції сараю літер «Б», замість якого зведена двоповерхова будівля літер «К». Станом на 03.03.1978 року (тобто до придбання у власність позивачкою земельної ділянки площею 0,0713 га та відповідачами частини домоволодіння НОМЕР_1 будівля літер «К» вже існувала як самочинне будівництво, що спростовує доводи апелянта щодо порушення її прав саме відповідачами самочинним будівництвом.

Не доведений позивачкою і факт розташування вказаної будівлі частково на належній їй земельній ділянці, а також існування перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Враховуючи, що ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню з інших підстав (ст.168 ЦПК України), довід апелянта про безпідставне залишення судом без задоволення клопотання представника про призначення судово-технічної експертизи не можна визнати підставою для скасування рішення. До того ж, слід звернути увагу на те, що заявлене клопотання не було конкретизоване.

Довід апелянта про помилковість висновку суду щодо існування спільної межи між її земельною ділянкою та ділянкою, що знаходиться в користуванні ОСОБА_3., не має правового значення, оскільки ці обставини не є предметом спору.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування оскарженого рішення.

Керуючись статтею 303, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 314 та 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 29 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.