АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

25 вересня 2006 року                                                                               м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Нагорняка В.А.

Суддів: Пащенко Л.В., Мартьянової Л.І.

При секретарі: Пшеничній Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 24 липня 2006 року по справі за позовами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про перегляд рішення про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки, -

заслухавши доповідача, колегія судців

встановила:

Позивачка звернулась до суду з вказаними позовами. В заяві зазначила, що в шлюбі з відповідачем у них народилась дочка ОСОБА_3. Після розлучення протягом трьох років вона не одержувала від відповідача ніякої матеріальної допомоги. Просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 50% частини його заробітної плати щомісяця з дня подання позовної заяви до суду до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 24 липня 2006 року позов задоволено частково. Збільшено розмір аліментів до 200 грн., які стягуватимуться з відповідача щомісячно, починаючи з 23.05.2005 року до досягнення дочкою повноліття.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказане рішення скасувати. Вважає дане рішення незаконним, оскільки постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає,

Справа №22-2337  2006 р.    Категорія: 36 Доповідач - Нагорняк В.А.    рішення ухвалено під

головуванням судді Карнауха А.П.

що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без зміни з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що за період спільного життя у подружжя ОСОБА_2 від шлюбу народилась донька ОСОБА_3. Після розлучення, донька знаходиться на повному утриманні позивачки. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 щомісяця стягувались аліменти відповідно до судового рішення Тульчинського районного суду від 19.02.2002 року.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір призначених судом аліментів може бути згодом збільшено за позовом одержувача аліментів у разі зміни матеріального становища або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів.

Як вбачається із матеріалів справи позивачка отримує аліменти на утримання дочки в розмірі, що менший від прожиткового мінімуму на дитину віком до 18 років, відповідач же з 2005 року окрім доходів за основним місцем роботи отримує додаткові доходи від підприємницької діяльності, що є покращенням матеріального становища та підставою для збільшення розміру аліментів.

Судом не можуть бути прийняті до уваги пояснення ОСОБА_1 про зміну її матеріального становища та обставини погіршення стану здоров'я дитини як підстави для збільшення розміру аліментів, оскільки в підтвердження цих пояснень позивачкою не надано суду жодних доказів.

За таких обставин, суд належним чином оцінив здобуті по справі докази та дійшов вірного висновку про те, що відповідач повинен надавати матеріальну допомогу в розмірі 200 грн. щомісячно на користь дружини до досягнення дочкою ОСОБА_3 повноліття.

Таким чином, суд повно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, а тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення не вбачається.

Доводи апеляційної скарги безпідставні, необгрунтовані і висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 24 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня його проголошення до Верховного Суду України.