Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/8535/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 09-30 год.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Волгіної Н.П.,
при секретарі Прокопенко Н.М.,
за участю:
прокурора - Марахіна Є.А.,
представника позивача - Кондратенко О.В.,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
до ОСОБА_2
про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,
В С Т А Н О В И В:
Прокурор м. Донецька в інтересах держави в особі Донецького міського центру зайнятості звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 на користь Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття незаконно отриманої допомоги по безробіттю з 11.12.2008 року по 24.07.2009 року у розмірі 13 742,37 грн та за період з 02.11.2009 року по 15.12.2009 року у розмірі 2517,35 грн, а всього 16 259,72 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
Відповідач звернулась до Донецького міського центру зайнятості 05.09.2008 року із заявою про працевлаштування.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» ОСОБА_2 був наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю.
24.07.2009 року була знята з обліку у зв'язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг центра зайнятості.
02.11.2009 року ОСОБА_2 вдруге звернулась до Донецького міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, їй був поновлений статус безробітного. В заявах від 12.09.2008 року та 02.11.2009 року відповідач зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності.
Донецьким міським центром зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, в результаті якого встановлено, що відповідно до Довідки з ЄДРЮОФОПУ № АЖ ¹ 360314, АЖ № 360315 та Витягу НОМЕР_4, ОСОБА_2 була зареєстрована, як суб'єкт підприємницької діяльності з 08.04.1998 року, лише 23.10.2009 року була здійснена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності, про що складено Акт № 90Д від 04.04.2012 року.
Заступником директора Донецького міського центру зайнятості було прийнято рішення про повернення ОСОБА_2 незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття (наказ від 22.05.2012 року № 256).
В період знаходження на обліку ОСОБА_2 незаконно було нарахована та виплачена допомога по безробіттю з 11.12.2008 року по 24.07.2009 року у розмірі 13 742,37 грн та за період з 02.11.2009 року по 15.12.2009 року у розмірі 2517,35 грн, а всього 16 259,72 грн.
На адресу ОСОБА_2 було надіслано лист від 22.05.2012 року за вих. № 08-09/1145, в якому був встановлено 15-денний термін для добровільної сплати суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття, але до теперішнього часу сума боргу не сплачена.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримав вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні зазначила, що ще у січні 1999 року вона подала до Державної податкової адміністрації в Будьоновському районі м. Донецьку декларацію про доходи, одержані нею як суб'єктом підприємцької діяльності у 1998 році, де зазначила, що з 13.01.1999 року підприємницьку діяльність закриває. З цього часу ОСОБА_2 вважала, що її підприємницька діяльність (як господарюючого суб'єкта) припинилась. Зазначила, що ніякої підприємницької діяльності вона більше не здійснювала. Тому просила у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, дійшов до висновку про необхідність задовольнити позов з наступних підстав.
ОСОБА_2 05.09.2008 року звернувся до Донецького міського центру зайнятості з заявою про працевлаштування.
12.09.2008 року та 17.12.2009 року їй було надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю.
У заяві про надання статусу безробітного ОСОБА_2 зазначила, зокрема, що у разі неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості зобов'язується добровільно повернути зайво виплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття.
В результаті розслідування позивачем страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» згідно з актом № 90д від 04.04.2012 року (акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення) було встановлено, що відповідач в період перебування на обліку в Центрі зайнятості була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності з 08.04.1998 року, а припинила підприємницьку діяльність з 26.01.2009 року, що підтверджується, зокрема, і довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серія АЖ ¹ 360314 від 30.03.2012 року, витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія НОМЕР_4 від 30.03.2012 року.
Крім цього, в матеріалах справи міститься відповідь ДПІ у Будьоновському районі м. Донецьку на запит суду щодо перевірки інформації про припинення підприємницької діяльності відповідачем у 1999 році, в якій повідомлено, що ОСОБА_2 (код НОМЕР_2) перебувала на податковому обліку як фізична особа-підприємець з 08.04.1998 року по 27.10.2009 року. 13.01.1999 року ФО-П ОСОБА_2 була надана заява № 156 від 13.01.1999 про зняття її з податкового обліку. 04.05.1999 року була проведена документальна перевірка згідно цієї заяви. Інформація щодо завершення ліквідаційної процедури ФО-П ОСОБА_2. в інспекції відсутня, у зв'язку з тим, що відміна державної реєстрації підприємницької діяльності провадилась органами місцевого самоврядування. 26.01.2009 року була отримана відомість з ЄДР № 22660500020500 про прийняття рішення ОСОБА_2 про припинення підприємницької діяльності. 09.10.2009 року була отримана заява 8-ОПП про припинення підприємницької діяльності за №13373/р. Тоді ж ОСОБА_2 була знята з обліку.
Наказами Донецького міського центру зайнятості від 27.07.2009 року № НТ050727 та 17.12.2009 № НТ 091217 відповідач була знята з обліку в центрі зайнятості у зв'язку із працевлаштуванням відповідно до абз. 2 п.п. 1 п. 20 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007 року.
Центром зайнятості відповідачу за період з 11.12.2008 року по 24.07.2009 року було виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 13 742,37 грн та за період з 02.11.2009 року по 15.12.2009 року у розмірі 2517,35 грн, а всього 16 259,72 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком.
Таким чином, відповідач незаконно отримала допомогу по безробіттю за період з 11.12.2008 року по 24.07.2009 року у розмірі 13 742,37 грн та за період з 02.11.2009 року по 15.12.2009 року у розмірі 2517,35 грн, а всього 16 259,72 грн.
Донецьким міським центром зайнятості 22.05.2012 року на адресу відповідача був надісланий лист про повернення витрат на виплату допомоги по безробіттю в розмірі 16259,72 грн, який залишився без відповіді.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року № 803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов'язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Відповідач своєчасно не повідомив Донецький міський центр зайнятості про те, що протягом перебування на обліку як безробітний була зареєстрована, як суб'єкт підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, працевлаштування безробітного; призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.
Ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з п.п. 1 п. 5.5 розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової, її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 року за № 307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за № 915/5136, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).
Якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин, як визначено п. 6.14 розділу 6 вказаного Порядку.
Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.12.2009 року № 7-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за № 232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Як встановлено судом у судовому засіданні отримана відповідачем допомога по безробіттю у сумі 16259,72 грн на момент розгляду справи не була повернута позивачу.
Ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі наведеного вище, керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст.ст. 2, 8-14, 41, 71, 79, 94, 99, 121, 128, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття про стягнення з ОСОБА_2 незаконно отриманої допомоги по безробіттю з 11.12.2008 року по 24.07.2009 року у розмірі 13 742,37 грн та за період з 02.11.2009 року по 15.12.2009 року у розмірі 2517,35 грн, а всього 16 259,72 грн - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (код ЄДРПОУ 25671511) незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 16259 (шістнадцять тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) грн 72 коп.
Постанова принята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 21 вересня 2012 року в присутності прокурора, представника позивача та відповідача.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. В порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 26 вересня 2012 року.
Суддя Волгіна Н.П.