Судове рішення #2499600
а

а

 

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua

____________________________________________________________________________________________________

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 

11 червня 2008 р.                                                                                    Справа № 2-а-6556/08

 

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Іващук Олена Іванівна,

  

                

При секретарі судового засідання:   Задерей Ірина Василівна 

За участю представників сторін:

позивача      :   ОСОБА_2

відповідача :   Стратович С.В.

 

розглянувши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1

до:   Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області 

про: визнання дій протиправними та стягнення коштів

 

ВСТАНОВИВ :

                                                

 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є учасником війни і має право на пільги, передбачені Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Статтею 14 цього Закону ( в редакції Закону України № 458/95-ВР від 23.11.1995 р.) передбачено, що учасникам війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Позивачем зазначено, що підвищення до пенсії нараховувалось всупереч передбаченому Законом розміру, виходячи з встановленого постановою Кабінету Міністрів України №1 від 3 січня 2002 року “Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”розміру 19,91 грн.

Не погоджуючись з такими виплатами підвищення до пенсії, позивач вважає дії відповідача протиправними та просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок підвищення пенсії з 01.01.2002 року по 18.01.2008 року з урахуванням 50% мінімальної пенсії за віком, стягнути різницю між перерахованим та сплаченим підвищенням пенсії, зобов'язати в подальшому здійснювати нарахування та виплати підвищення до пенсії.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач у 2002-2008 роках не отримувала підвищення до пенсії, що встановлене їй як учаснику війни.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, надала письмове заперечення, у якому зазначено, що управління Пенсійного фонду, здійснюючи розрахунок зазначеного підвищення, керувалося положеннями постанови Кабінету Міністрів України “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”від 03 січня 2002 року №1. Розрахунок доплат до пенсій учасникам війни згідно із Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”здійснювався, виходячи із розміру 19 грн. 91 коп., встановленого  вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України і становив 9,96 грн., оскільки іншого розміру для обчислення саме цих доплат чинним законодавством передбачено не було. З 1 січня 2007 року доплати до пенсій учасникам війни здійснюються відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Крім цього, у судовому засіданні представник відповідача подала заяву, в якій  просила відмовити у задоволенні позовних вимог також у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданого 16.12.2003 року Управлінням праці та соціального захисту Вінницької районної державної адміністрації (а.с. 5), та має право на пільги, передбачені Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Відповідно до ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захист”(в редакція з останніми змінами від 08.09.2005 року) учасникам війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується в розмірі 50%  мінімальної пенсії за віком.

Стосовно розміру мінімальної пенсії, яка служить базою для обчислення надбавок та підвищень до пенсій особам, які мають статус ветерана війни, Кабінет Міністрів України постановою №1 від 3 січня 2002 року “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”встановив, що підвищення до пенсії, передбачені Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, починаючи з 01 січня 2002 року, здійснюються виходячи з розміру 19,91 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений ч. 1 ст. 28 цього Закону, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим  Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, доплати до пенсії за 2002-2008 роки нараховувались і виплачувались позивачу у встановленому законодавством обсязі.

Згідно із Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”№2939-IV від 5 жовтня 2005 року до частини четвертої статті 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”були внесені зміни, а саме: “учасникам війни пенсії або щомісячне  довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність”.

Відповідно до прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”№2939-IV від 5 жовтня 2005 року пункт 4 цього Закону набирає чинності з 1 січня 2007 року.

З урахуванням внесених змін з 1 січня 2007 року позивачу виплачується щомісячно підвищення до пенсії як учаснику війни, обчислюване з встановленого законами України прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсії згідно із Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача в подальшому здійснювати нарахування та виплату підвищення до пенсії, суд вважає відмовити, оскільки рішення суду має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Судові витрати компенсуються за рахунок держави, оскільки позивач від сплати судового збору звільнена відповідно до ст. 22 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”та п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, -

 

ПОСТАНОВИВ :

 

В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області про визнання дій протиправними та стягнення коштів відмовити повністю.

 

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

 

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 

 Повний текст постанови оформлено:   17.06.08 

Суддя/підпис/ Іващук Олена Іванівна

 

Станом на 17.06.2008 року постанова не набрала законної сили

 

Копія вірна:

Суддя:

Секретар:

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація