Справа № 1312/ 2-2250/11 Головуючий у 1 інстанції: Леньо С.І.
Провадження № 22-ц/1390/2246/12 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р.В.
Категорія 2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: судді Савуляка Р.В.,
суддів: Богонюка М.Я., Приколоти Т.І.,
секретаря: Рванцової О.О.,
з участю: позивача ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 22 грудня 2011 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 22 грудня 2011 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_4, Автогаражного кооперативу №11, третя особа - ОСОБА_3 про визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності подружжя; визнання незаконним і недійсним процедури прийому особи в члени Автогаражного кооперативу; скасування членства в Автогаражному кооперативі; визнання незаконним та недійсним процесу приватизації гаражного боксу; скасування розпорядження, свідоцтва про право власності, витягу про реєстрацію права власності, технічного паспорту; вилучення майна із незаконного володіння та передачу у спільну часткову власність гаражного боксу.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_2
В апеляційній скарзі посилається на те, що його сестра ОСОБА_4 безпідставно була прийнята в члени автогаражного кооперативу №11, замість батька ОСОБА_5 у 1998 році.
Суд не врахував того, що ОСОБА_6 був членом зазначеного автогаражного кооперативу з 1970 року, повністю сплатив пайові внески за бокс НОМЕР_1, відтак разом із ОСОБА_3 були його співвласниками на час прийняття у члени кооперативу ОСОБА_7
Висновок суду про те, що ОСОБА_4 в грудні 1998 року повністю внесла пайовий внесок за гаражний бокс не підтверджений належними доказами, відтак він (гаражний бокс), є об»єктом спільної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_3
Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_6, то Ѕ спірного гаража мала б належити його матері ОСОБА_3, а інша його частина - йому та сестрі. У співвідношенні 2/3 та 1/3.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким:
визнати об»єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 і ОСОБА_3 гаражний бокс АДРЕСА_1, станом на ІНФОРМАЦІЯ_1, на час смерті ОСОБА_5
визнати незаконним та недійсним або таким, що взагалі не мав місця процес прийому в авто гаражний кооператив №11 м. Львова його сестри ОСОБА_4, як такий що суперечить Статуту кооперативу.
скасувати членство в автогаражному кооперативі №11 м. Львова ОСОБА_4, в період до ІНФОРМАЦІЯ_1. Зокрема скасувати довідки №93,№96, видані АГК -11 у жовтні 2004 року про її членство в кооперативі, на підставі яких був здійснений процес приватизації гаражного боксу НОМЕР_1 в Личаківській райдержадміністрації Львівської міської ради.
визнати незаконним та недійсним процес приватизації гаражного боксу АДРЕСА_1, який був проведений 22.11.2004 року Личаківською районною адміністрацією Львівської міської ради.
Скасувати наступні документи:
а) розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради №1699 від 22.11.2004 року;
б) свідоцтво про право власності на гаражний бокс НОМЕР_1, видане Личаківською районною адміністрацією Львівської міської ради 22.11.2004 року;
в) витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №6195480, виданий Львівським обласним державним комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 13.01.2005 року;
г) технічний паспорт на гаражний бокс НОМЕР_1, виданий Львівським ОБТІЕО 09.11.2004 року;
Вилучити із незаконного володіння ОСОБА_4 і передати у спільну часткову власність гаражний бокс АДРЕСА_1, з розподілом часток кожного: ОСОБА_3 -1/2 гаражу;ОСОБА_2. -1/3 гаражу;ОСОБА_4. -1/6 гаражу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу -ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, пояснення третьої особи -ОСОБА_3 на її заперечення перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити із наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вірно встановлено судом першої інстанції ОСОБА_5 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 04.11.1957 року по день смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12,14). Від їх шлюбу у них народилися двоє дітей ОСОБА_2 - позивач у справі та ОСОБА_4 - відповідач (а.с.16,17).
ОСОБА_5 був членом автогаражного кооперативу АДРЕСА_1, та сплачував пайові внески за закріплений бокс НОМЕР_1.
Відповідно до протоколу № 1 загальних зборів членів кооперативу № 11 від 15.02.1998 року прийнято рішення, про прийняття в члени кооперативу ОСОБА_4 на місце вибувшого її батька ОСОБА_5, після чого ОСОБА_4, в грудні 1998 року, повністю сплатила пайовий внесок.
Як пояснила в суді апеляційної інстанції ОСОБА_3, її чоловік ОСОБА_5 добровільно вийшов із членів кооперативу у 1998 році.
За час свого членства він не сплатив повністю пайові внески, а повністю ці внески сплатила ОСОБА_4 Тому вказаний гараж не може бути об»єктом спільної сумісної власності подружжя і вона не претендує на таке. Аналогічні за змістом пояснення з приводу зазначених обставин давалися ОСОБА_3 в суді першої інстанції.
При встановлених обставинах, суд, на підставі наявних у справі доказів, дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для визнання гаражного боксу АДРЕСА_1 об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_3, визнання незаконною і недійсною процедуру прийому ОСОБА_4 в члени Автогаражного кооперативу, а відповідно і скасування її членства у ньому.
Також встановлено, що ОСОБА_4 сплативши повністю пайові внески, скористалась своїм правом оформлення права власності на гаражний бокс та подала до Личаківської районної адміністрації відповідну заяву з документами, на підставі якої останньою видано розпорядження № 1699 від 22.11.2004 року «Про оформлення права власності на гаражний бокс АДРЕСА_1 за ОСОБА_4
Личаківська районна адміністрація діяла в межах своїх повноважень, видала оспорюваний документ на підставі довідки АГК-11 № 93 від 21.04.2010 року про належність гаражного боксу НОМЕР_1 ОСОБА_4 та повну сплату нею пайових внесків, довідки ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»від 20.10.04р. про відсутність реєстрації права власності на вказаний об'єкт, технічного паспорту ОКП ЛОР «БТІтаЕО»від 09.11.04р. (а.с. 147-152).
На підставі розпорядження №-1699 від 22.11.2004 року Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради видала ОСОБА_4 свідоцтво про право власності № ЛГ0570 від 22.11.2004 року на гаражний бокс НОМЕР_1. Право власності відповідача зареєстровано в установленому порядку в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»13.01.2005 року (а.с.31-32).
Доказів порушення вимог законодавства при оформленні права власності ОСОБА_4 на спірне майно (гаражний бокс в автогаражному кооперативі АДРЕСА_1) позивачем не надано а судом не здобуто.
Оскільки право власності на спірне майно набуто ОСОБА_4 відповідно до вимог чинного законодавства, права та інтереси ОСОБА_2 як і ОСОБА_3 не порушені, а тому вимоги позивача про визнання незаконним і недійсним процесу приватизації гаражного боксу, скасування розпорядження, свідоцтва про право власності, витягу про реєстрацію права власності, технічного паспорту на гаражний бокс, а відповідно і вилучення майна із володіння ОСОБА_4 та передачу у спільну часткову власність померлому ОСОБА_5 та ОСОБА_3 гаражного боксу - є необґрунтованими, безпідставними, відтак не підлягають до задоволення.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.
Керуючись ст.ст.303, 305, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315,317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 22 грудня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий : Савуляк Р.В.
Судді: Богонюк М.Я.
Приколота Т.І.