09.10.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Справа № 2/4713/2011 рік. Головуючий 1 інст.: - Ільїна Г.І.
Провадження №22-ц/2090/6511/2012 рік. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.
Категорія: житлові.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 жовтня 2012 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді: - Кокоші В.В.,
суддів: - Бобровського В.В., Шевченко Н.Ф.,
при секретарі: - Мерзлікіній А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 13 серпня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 3 - особа: Коротичанська селищна рада Харківського району Харківської області - про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2009 року ОСОБА_7 звернувся в суд із вказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що згідно рішення виконавчого комітету Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області від 13 серпня 2002 року №220, йому видано ордер №7 на право зайняття жилого приміщення - квартири АДРЕСА_1, зі складом сім'ї на дві особи: ОСОБА_7 - батько, ОСОБА_6 - син.
Протягом 5 років його син мешкав в квартирі не сплачуючи комунальних платежів, в той час як він змушений був їх сплачувати за 2 особи перебуваючи інвалідом 2 групи, а 21 січня 2009 року забрав свої речі та виїхав із квартири.
Вважав, що відповідач не мешкає в спірній квартирі понад 6 місяців без поважних причин, у зв'язку з чим втратив право на користування жилими приміщеннями квартири.
Посилаючись на вказані обставини та ст. ст. 71,72 ЖК України, ОСОБА_7 просив суд визнати ОСОБА_6 таким, що втратив право на користування жилими приміщеннями в квартирі АДРЕСА_1.
Відповідач ОСОБА_6 позов не визнав.
При цьому посилався на те, що на початку 2009 року він змушений був залишити спірне житло, оскільки квартира належним чином не опалювалася, а також через конфлікти, які виникали між ним та батьком.
Представник Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області в судове засідання не з'явився. Згідно листа направлено до суду просив розглянути справу за його відсутності. Позов підтримав.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 13 серпня 2012 року позов задоволено.
Визнано ОСОБА_6 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 судовий збір у сумі 7 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 грн., а всього 44 грн. 50 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідачі не мешкає в спірній квартирі понад шість місяців без поважних причин, у зв'язку з чим втратив право на користування жилими приміщеннями квартири.
Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Статтею 72 ЖК України визначено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці першому п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»при розгляді справ про визнання наймача або його члена сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення виконавчого комітету Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області від 13 серпня 2002 року №220, ОСОБА_7 видано ордер №7 на право зайняття житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1, зі скальдом сім'ї на дві особи: - ОСОБА_7 - батько, ОСОБА_6 - син (а. с. 7-8).
Згідно довідки голови Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області від 7 жовтня 2009 року №633 вказана квартира складається із трьох кімнат, житлова площа її становить 39,9 кв. м. Основним наймачем квартири є ОСОБА_7, який зареєстрований в ній з 7 листопада 2003 року. В квартирі зареєстрований з 11 листопада 2003 року син наймача ОСОБА_6 ( а. с. 9).
Судом першої інстанції встановлено, що 21 січня 2009 року ОСОБА_6 добровільно забрав свої речі та виїхав з квартири АДРЕСА_1, в якій не проживає по теперішній час.
Із акту обстеження, складеного 24 січня 2009 року комісією в складі депутата Коротичанської селищної ради ОСОБА_8, сусідів ОСОБА_9, ОСОБА_10 вбачається, що ОСОБА_6 в квартирі АДРЕСА_1 не проживає та його речі в квартирі відсутні (а. с. 10).
Із акту обстеження, складеного 10 серпня 2009 року комісією в складі депутата Коротичанської селищної ради ОСОБА_8, сусідів ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_12 вбачається, що ОСОБА_6 з 24 січня 2009 року по день складання акту в квартирі АДРЕСА_1 не проживає, комунальні послуги не сплачує, місце його знаходження невідоме (а. с. 11).
Із довідки Коротичанського селищного голови від 26 грудня 2011 року №843 вбачається, що ОСОБА_6 з 24 січня 2009 року по день видачі вказаної довідки з заявами про збереження за ним житлової площі на час його відсутності в квартирі АДРЕСА_1 не звертався (а. с. 142).
Факт не проживання відповідача в спірній квартирі з січня 2009 року підтвердила в судовому засіданні першої інстанції свідок ОСОБА_11, яка є сусідкою сторін у справі.
Із пояснень відповідача ОСОБА_6, наданих в судовому засіданні апеляційної інстанції вбачається, що на початку 2009 року він змушений був залишити спірне житло, оскільки у квартирі було холодно та поселитися до співмешканки ОСОБА_13, з якою у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_14, та з якою 10 серпня 2010 року він зареєстрував шлюб.
На час розгляду справи апеляційним судом він мешкаю разом з дочкою та дружиною за місцем проживання останньої в м. Мерефа Харківського району Харківської області.
Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що на початку 2009 року спірна квартира не опалювалася, у зв'язку з чим відповідач змушений був її залишити через неспроможність проживати в ній, а також причин неповернення до квартири з настанням тепла.
Не надані такі докази відповідачем ОСОБА_6 та його представником ОСОБА_15, і в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Таким чином, судова колегія не може визнати поважною причину залишення відповідачем спірного житла з підстав, зазначених ним у запереченнях проти позову.
Матеріали справи свідчать, що у 2007 році між ОСОБА_7, ОСОБА_6 виникав спір з приводу користування даною квартирою.
Однак рішенням Харківського районного суду Харківської області від 13 грудня 2007 року поновлено порушене право ОСОБА_6 на проживання в квартирі АДРЕСА_1 та його вселено до вказаної квартири ( а. с.86-87).
Зазначене рішення виконане у примусовому порядку ВДВС Харківського районного управління юстиції Харківської області в кінці 2008 року, що не спростовується сторонами у справі (а. с. 88-89).
Доказів про те, що з часу примусового вселення ОСОБА_6 до квартири по час звернення ОСОБА_7 зданим позовом в суд, відповідач звертався до правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування з заявами щодо неправомірної поведінки свого батька, чинення йому перешкод у користуванні квартирою, відповідачем не надано.
Із копій квитанцій, залучені до справи вбачається, що у 2009-2010 роках відповідач не приймав участі в утриманні квартири, оплаті комунальних послуг, квартирної плати, оскільки оплату вказаних послуг здійснював квартиронаймач ОСОБА_7 (а. с. 44-47).
Наведене свідчить, що відповідач фактично втратив інтерес до спірної житлової площі.
При розгляді даної справи ОСОБА_6 з зустрічним позовом про поновлення порушеного права та вселення до спірної квартири до суду не звертався.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що відповідач не мешкає в спірній квартирі без поважних причин понад 6 місяців та обґрунтовано визнав його таким, що втратив право на користування жилою площею квартири.
Вирішуючи спір, суд з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані ними докази, дав їм належну оцінку та ухвали законне й обґрунтоване рішення.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що його батько чинив йому перешкоди в користуванні квартирою та зазначені факти знайшли своє відображення в акті складеному депутатом Коротичанскої сільської ради ОСОБА_16, не можуть бути прийняті до уваги судовою колегією.
Відповідачем не надано до суду першої та апеляційної інстанції оригінал такого акта.
Із залученого до апеляційної скарги ксерокопії акта депутата Коротичанскої сільської ради ОСОБА_16, в якому відсутні дані про час та місце його складання вбачається, що він складений зі слів ОСОБА_6, який зацікавлений у результатах розгляду справи.
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_6, не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 13 серпня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді