РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2006 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів Фединяка В.Д., Вакарук В.М.,
секретаря Гаран Н.І.
з участю: адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3на рішення Калуського міськрайонного суду від 13 липня 2006 року,-
встановила:
20 березня 2006 року ОСОБА_5 звернулася з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної затопленням квартири.
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 13.07.2006 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку в користь ОСОБА_5. 4955 грн. матеріальної шкоди, 2000 грн. моральної шкоди 51 грн. судових витрат, 500 грн. за надання правової допомоги та 8,50 грн. держмита в дохід держави.
В апеляційній скарзі на дане рішення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 посилаються на те, що в судовому засіданні не доведено хто затопив помешкання позивачки, коли було затоплення і чи взагалі був факт затоплення.
В акті КП ЖЕО НОМЕР_1 від 12.12.2005 року про факт затоплення квартири не вказано.
Чергові аварійної служби КП "Водотеплосервіс" факту затоплення не виявили.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_6 пояснив, що він допускає, що можливо це було затоплення з квартири поверхом вище, але категорично це ствердити не може.
Крім того, суд відмовив у задоволенні клопотання про призначення судово-технічної експертизи на вирішення якої поставити питання чи мав місце факт затоплення* саме з їхньої квартири.
При таких обставинах, вважають апелянти, суд необгрунтовано поклав на них обов"язок по відшкодуванню шкоди, внаслідок затоплення квартири позивачки, а тому просили рішення суду скасувати ухвалити нове про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Постановляючи рішення про стягнення із відповідачів ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5. матеріальної та моральної шкоди заподіяної затопленням квартири, суд першої інстанції виходив із того, що затоплення квартири позивачки відбулося із квартири поверхом вище, в якій проживають відповідачі ОСОБА_1.
Однак такий висновок суду не відповідає зібраним доказам по справі.
Справа №22-1180/2006р. Головуючий у І інстанції Галущак Л.О.
Категорія 17,21 Доповідач Пнівчук О.В.
2
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом встановлено, що відповідно до акту від 12.12.2005 року, складеного комісією КП ЖЕО НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 в м. Калуші належній на праві власності ОСОБА_5 в кімнаті, кухні та коридорі почорніли стеля та стіни, розбухли вікна та двері.
На час обстеження поривів в квартирах №4 та №8 (в якій проживають відповідачі) не виявлено.
Згідно довідки комунального підприємства "Водотеплосервіс" від 27.03.2006 року (а.с. 66) вбачається, що 09.12.2005 року в аварійно-диспетчерську службу підприємства поступила заявка №НОМЕР_2 від ОСОБА_5. про те, що її затоплюють сусіди з АДРЕСА_3. Черговими АДС, які прибули на виклик, при обстеженні АДРЕСА_3 встановлено, що система опалення, водопостачання знаходяться в справному стані, факту затоплення не виявлено.
Таким чином, факт затоплення АДРЕСА_1 жильцями АДРЕСА_3, що знаходиться поверхом вище, як комісією ЖЕО НОМЕР_1 так і працівниками аварійно-диспетчерської служби КП "Водотеплосервіс" (безпосередньо після виявлення позивачкою затоплення) не знайшов свого підтвердження.
Будь-яких інших доказів на підтвердження того, що АДРЕСА_4 затоплена жильцями АДРЕСА_3 по вул. АДРЕСА_1 позивачкою не представлено.
Звіт про оцінку збитків, що виникли внаслідок затоплення квартири, належної ОСОБА_5 не містить даних щодо обставин затоплення квартири.
За наведених обставин, у суду першої інстанції не було підстав для покладення обов'язку про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяних внаслідок затоплення квартири ОСОБА_5. на відповідачів ОСОБА_1.
Оскільки суд першої інстанції дав невірну оцінку зібраним доказам по справі, то рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5. до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за недоведеністю позовних вимог.
На підставі ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Калуського міськрайонного суду від 13.07.2006 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_5. до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної затопленням квартири-відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання законної сили.