РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2006р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.
суддів: Бойчука І.В.; Соколовського В.М.
секретаря Пожар Р.В.
з участю: адвоката ОСОБА_5;
представника апелянтів ОСОБА_3; позивача-ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду від 30 червня 2006 р.,-
встановила:
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 30.06.2006 року частково задоволено позов ОСОБА_4 в його користь з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно стягнуто 100093 грн. у відшкодування витрат на будівництво житлового будинку у АДРЕСА_1 Калуського району та 7010 грн. 93 коп. держмита в дохід держави; 330 грн. судових витрат. Місцевий суд дійшов до висновку про те, що ОСОБА_4, будучи у шлюбі з ОСОБА_1, у 2000-2003 p.p. приймав участь у спорудженні згаданого жилого будинку, витративши на придбання будівельних матеріалів 200440 грн. спільних коштів, з яких йому належить 1/2 частина.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилається на те, що місцевий дійшов до безпідставного висновку про небезоплатність допомоги позивача у спорудженні згаданого будинку і про його право вимагати відшкодування витрат на будівництво. На думку представника апелянтів суд 1-інстанції необ"єктивно і неправильно визначив розмір витрат ОСОБА_4 на будівництво, допустив порушення норм матеріального права-ст.ст. 1281; 1282 ЦК України, безпідставно застосував солідарну відповідальність відповідачів. Крім того, скаржник вважає, що ОСОБА_4 пред"явив позов з порушенням трьхрічного строку позовної давності, і на це суд не звернув уваги. У зв"язку із викладеним представник ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просив оскаржене рішення скасувати, ухваливши нове рішення, яким відмовити у позові ОСОБА_4
В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу з наведених мотивів.
Позивач-ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги заперечив, пояснивши, що він з дружиною споруджували будинок у АДРЕСА_1 не в якості безоплатної допомоги ОСОБА_5, а для проживання їх сім"ї. Оскільки усна домовленість про це з ОСОБА_5 не була реалізована у зв"язку із розірвання шлюбу з ОСОБА_1, то вважає, що він вправі вимагати повернення вартості належної йому частини будівельних матеріалів.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянтів, позивача, думку його адвоката, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_4 під час перебування в шлюбі з ОСОБА_1 в 2000 році на земельній ділянці ОСОБА_5 у АДРЕСА_1 почав споруджувати для своєї сім"ї двохповерховий будинок. Незважаючи на те, що відповідні
Справа №22-ц-1255/2006р. Головуючий у 1 інстанції Гринів М.А.
Категорія 44 Доповідач Девляшевський В.А.
2
рішення і проектно-технічна документація на забудову була видана ОСОБА_5, будівництво згаданого вище будинку за свої кошти проводив саме ОСОБА_4, а не ОСОБА_5, який був похилого віку. Даний факт підтвердили численні свідки, допитані місцевим судом, письмовим поясненням ОСОБА_6 (а.с. 66-70), де наведено перелік наданих ОСОБА_4 будівельних матеріалів. Ця обставина відповідачами ніякими об"єктивними доказами не спростована. Отже, немає підстав вважати, що ОСОБА_4 здійснював тільки безоплатну допомогу у спорудженні будинку і тому не вправі вимагати відшкодування своїх витрат.
На думку колегії суддів, розмір відшкодування місцевим судом визначено правильно за цінами на будівельні матеріали, які склались на час вирішення спору, а не в період їх придбання ОСОБА_4, із врахуванням наданих доказів.
Твердження предстваника апелянтів про те, що ОСОБА_4 пропустив строк позовної давності, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки право його було порушено не під час надання будівельних матеріалів і коштів на будівництво, а після розірвання шлюбу з ОСОБА_1 у червні 2004 року і створення перешкод у користуванні будинком.
Колегія суддів вважає, що суд 1-інстанції правильно визначив правонаступника ОСОБА_5, який заповів своє майно ОСОБА_1, враховуючи те, що на день його смерті остання проживала з спадкодавцем у спірному будинку, а отже, згідно частини З ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину, не відмовившись від неї протягом визначеного законом строку.
Однак, стягнення коштів з відповідачів у солідарному порядку, яке застосував місцевий суд, не передбачено чинним законодавством України. Адже спірні правовідносини виникли не у зв"язку із спричинення шкоди спільними діями цих осіб. Тому у частині порядку стягнення відшкодування витрат ОСОБА_4 рішення необхідно змінити.
Оскільки у відповідачів згідно норм цивільного законодавства України виникло право власності на згаданий будинок у рівних частинах, то саме вони порівну повинні відшкодувати позивачу його витрати.
Керуючись ст.ст. 307 ч.І; 309; 319; 324; 325; 209 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Калуського міськрайонного суду від 30 червня 2006 року по даній справі змінити: стягнути в користь ОСОБА_4 з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 50046 (п"ятдесят тисяч сорок шість) грн. 50 коп. з кожної витрат на спорудження жилого АДРЕСА_2 у АДРЕСА_1 Калуського району та з кожної: по 165 (сто шістдесят п"ять) грн. судових витрат; по 350 (триста п"ятдесят) грн. 47 коп. держмита в дохід держави.
В решті рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржено до Верховного Суду України у касаційному порядку на протязі двох місяців з дня його проголошення.
Головуючий: Судді:
В.А. Девляшевський
І.В. Бойчук
В.М. Соколовський