Справа № 1328/2-678/11 Головуючий у 1 інстанції: Баєва О.І.

Провадження № 22-ц/1390/2558/12 Доповідач в 2-й інстанції: Береза В. І.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2012 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого -судді Берези В.І., суддів: Федоришина А.В., Мікуш Ю.Р., при секретарі: Дідусь О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_7-ОСОБА_6 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова 26 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_7. до ОСОБА_4, ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання недійсним договору іпотеки,-

в с т а н о в и л а:

рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 26 грудня 2011 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_7. до ОСОБА_4, ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання недійсним договору іпотеки.

Рішення суду оскаржив представник позивача ОСОБА_7.-ОСОБА_6 , просить таке скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі вказує на порушення норм матеріального права. Висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Відповідачами були укладені договори іпотеки без обов»язкової згоди позивача, предметом іпотеки за оспорюваними договорами було майно, придбане подружжям за час спільного проживання. Ухвалене рішення суперечить закону України «Про іпотеку» оскільки майно ,що є у спільній власності може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта -ОСОБА_6.,представника відповідача ТзОВ «ОТП Факторинг Україна»-Крамар І.М., перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_4 уклав з ПАТ «ОТП Банк»в особі регіонального відділення ЗАТ «ОТП Банк»ряд кредитних договорів з додатками, зокрема: № СМ-SМЕ600/056/2007 від 27.07.2007р., № СМ-SМЕ600/057/2007 від 27.07.2007р, № СМ-SМЕ600/080/2008 від 05.08.2008р. з додатковим договором № 1 до даного договору від 12.02.2009р.. додатковим договором № 2 до даного від 23.04.2009 р..

В забезпечення виконання вказаних договорів, між банком та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки № РМ-SМЕ600/056/2007 від 27.07.2007р. та договір іпотеки № РМ-SМЕ600/080/2008 від 26.08.2008р. Предметом іпотеки за даними договорами є нежитлові приміщення першого поверху 8, 10-19, заг. площею 296,0 кв.м. буд. АДРЕСА_1Згідно умови договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 18 березня 2011року ПАТ «ОТП Банк»відступило, а ТзОВ «Факторинг Україна»прийняло право вимоги за кредитними договорами між банком та ОСОБА_4 та за договорами іпотеки між банком та ОСОБА_4

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 11.04.2011р. встановлено факт проживання ОСОБА_7. та ОСОБА_4.однією сім»єю з 11.06.2004 року до часу реєстрації шлюбу -01.06.2007 року.

Як видно з матеріалів справи шлюб між сторонами укладено 01.06.2007 року, розірвано шлюб -18.11.2009 року.

Вирішуючи вимогу позивача про визнання недійсними договорів наступної іпотеки від 26 серпня 2008 року та від 27 липня 2007 року, та відмовляючи у задоволенні такої суд першої інстанції зазначив, що іпотека є одним із способів забезпечення зобов'язання, а не угодою щодо розпорядження майном. Договір іпотеки не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором, а відтак на дані правовідносини не можуть розповсюджуватись норми щодо розпорядження майном, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Так , відповідно до постанови ПВСС України від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів , що виникають з кредитних правовідносин», при оспорюванні кредитного договору чи договору поруки, застави/іпотеки іншим із подружжя суди мають виходити з такого. Положення статті 65 Сімейного кодексу України (далі -СК) щодо порядку розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюють відносини, які стосуються розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є правочином щодо отримання у власність грошових коштів. Порука є способом забезпечення виконання зобов'язання (стаття 553 ЦК), договір поруки не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором.

При оспоренні договору застави (іпотеки) суд має враховувати положення статті 578 ЦК, згідно з якими майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою іншого з подружжя, який у разі пред'явлення позову про звернення стягнення на таке майно має бути залучений до участі у справі.

Як вбачається з матеріалів справи предмет іпотеки -нежитлові приміщення 1 поверху № 8,10-19, загальною площею 296.0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 належали на праві особистої власності Відповідача -1, оскільки право власності на них набуто у 2006 року, сторони подружжям не були. Встановлення факту проживання однією сім»єю між сторонами відбулось лише 11.04.2011 року, майно -предмет іпотеки в спільній власності подружжя на час його придбання не перебувало,відтак договір іпотеки відповідає вимогам щодо чинності правочину, передбачених у ст.. 203 ЦК України, дотримання яких мало місце при укладенні договору іпотеки.

Наведене спростовує твердження апелянта про порушення норм матеріального права, рішення прийнято з дотриманням вимог процесуального та матеріального закону, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.. 308, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_7-ОСОБА_6 відхилити. Рішення Шевченківського районного суду м.Львова 26 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_7. до ОСОБА_4, ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання недійсним договору іпотеки залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскарженою в касаційному порядку протягом двадцяти днів подачею касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Береза В.І.

Судді: Федоришин А.В.

Мікуш Ю.Р.