УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2006 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Іванів О.Й.,
суддів Флісака Р.Й., Шкрібляка Ю.Д.,
за участю прокурора Вирсти Т.П.,
засудженої ОСОБА_1,
розглянувши 04 жовтня 2006 року у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом, засудженої ОСОБА_1 на вирок Городенківського районного суду від 29 травня 2006 року, -
встановила:
Цим вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, мешканка АДРЕСА_1Городенківського району, українка, з вищою освітою, розведена, на утриманні неповнолітня дитина, раніше не судима, громадянка України,
засуджена за ст.191 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права
обіймати посаду селищного голови строком на 2 роки.
На підставі ст.75 КК України засуджену звільнено від відбування основного
покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
Згідно ст.76 КК України на ОСОБА_1 покладено обов'язки: не виїжджати за межі
України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи
праці.
За вироком суду ОСОБА_1 визнана винною та засуджена за те, що працюючи головою Чернелицької селищної ради Городенківського району, зловживаючи своїм службовим становищем, фіктивно оформила прийом на роботу як нічних сторожів жителів АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 За період з 01.09.2003 року по 30.03.2005 року та з 11.07.2005р. по 31.01.2006 року вказаним особам було нараховано відповідно 3673 грн. та 1962грн. заробітної плати, які ОСОБА_1 незаконно одержала і привласнила.
В апеляціях: -прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом, покликається на незаконність вироку внаслідок невідповідності призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості злочину. Просить вирок скасувати і постановити новий, більш суворіший вирок;
- засуджена ОСОБА_1 вважає, що постановлений щодо неї вирок є надто суворим в
частині позбавлення її права обіймати посаду селищного голови. Крім того, зазначає, що в
суду були підстави для застосування щодо неї акту амністії від 31.05.2005
Справа №11-397/2006р. Головуючий у 1-й інстанції Буждиган О.В.
Категорія 191 ч.2 КК України Доповідач: Іванів О.Й.
2
року, оскільки має на утриманні перестарілих батьків-інвалідів та неповнолітню дитину.
Просить вирок скасувати, а справу щодо неї закрити внаслідок Закону «Про амністію».
До початку розгляду справи прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом, свою апеляцію відкликав.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої ОСОБА_1, яка підтримала подану апеляцію і просить застосувати щодо неї Закон України «Про амністію» або змінити вирок і не позбавляти її права займати виборну посаду, прокурора, яка заперечила доводи апеляції засудженої і просить вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду щодо винуватості засудженої та правильності кваліфікації її дій в апеляції не оспорюються, тому, відповідно до ч.І ст.365 КПК України, апеляційною інстанцією не перевірялися.
При призначенні засудженій ОСОБА_1 покарання суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної.
З врахуванням обставин, що пом'якшують покарання: наявності на утриманні неповнолітньої дитини, повного відшкодування спричиненої злочином шкоди, розкаяння у вчиненому, суд прийшов до правильного висновку про необхідність застосування ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням.
Оскільки засуджена вчинила злочин, зловживаючи своїм службовим становищем, то суд правильно застосував до неї додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посаду селищного голови.
За наведених обставин підстав для зміни вироку в частині додаткового покарання, про що йдеться в апеляції засудженої, колегія суддів не вбачає.
Що стосується покликання засудженої в апеляції на необхідність застосування до неї Закону України «Про амністію» від 31.05.2005 року, то воно є безпідставним, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 продовжувала вчиняти злочин та привласнювати державні кошти до 31.01.2006 року, а дія Закону «Про амністію» поширюється лише на осіб, які вчинили злочини до набрання ним чинності, тобто до 31.05.2005 року. Окрім того, 19.10.2000 року органами досудового слідства щодо ОСОБА_1 було закрито кримінальну справу за ст.165 ч.І КК України (в редакції Закону за 1960р.) внаслідок акту амністії на підставі ст.6 п.4 КПК України (а.с.80). Оскільки до засудженої протягом 1995-2005 років вже була застосована амністія, то згідно ст.7 Закону амністія до таких осіб не застосовується.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Городенківського районного суду від 29 травня 2006 року відносно ОСОБА_1, - без змін.
О.И. Іванів Р.Й. Флісак Ю.Д. Шкрібляк
Головуюча: Судді: