СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2012 року Справа № 5002-7/2861-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євдокімова І.В.,

суддів Сікорської Н.І.,

Котлярової О.Л.,

за участю представників сторін:

прокурор, не з'явився, прокурора Автономної Республіки Крим;

представник позивача, Косарев Олексій Миколайович, довіреність № 425 від 01.12.11, Фонд державного майна України;

представник відповідача, Подружко Володимир Миколайович, довіреність № 02.11-07/444 від 01.05.11, Ялтинська міська рада;

представник відповідача, Чирков Володимир Володимирович, довіреність № 03-Д від 25.01.12, товариство з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді";

представник відповідача, не з'явився, Фонд комунального майна Ялтинської міської ради;

представник відповідача, не з'явився, Ялтинський клуб "Юних моряків";

представник позивача, не з'явився, Кримська республіканська рятувально-водолазна служба.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр відпочинку на воді" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2011 року у справі №5002-7/2861-2011

за позовом заступника прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015; місто Севастополь, вул. Павліченко, 1, 99011)

в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (вул. Кутузова, 18/9, місто Київ 133, 01133),

Кримської республіканської рятувально-водолазної служби (вул. Генерала Радіонова, 13, місто Сімферополь, 95000), (вул. Научна, 3, кв. 16, село Аграрне, Сімферопольський район, 95492)

до Ялтинської міської ради (пл. Радянська, 1, місто Ялта, 98600),

Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр відпочинку на воді" (вул. Ялтинська, 16, смт. Гурзуф, місто Ялта, 98640),

Фонду комунального майна Ялтинської міської ради (площа Радянська, 1, місто Ялта, 98600),

Ялтинського клубу юних моряків (вул. Дражинського, 15, місто Ялта, 98600)

для відома: Прокурору міста Севастополя (місто Севастополь, вулиця Павліченко, 1, 99011)

про визнання недійсним результатів конкурсу, договору оренди нерухомого майна, рішення і договору купівлі-продажу, спонукання до повернення майна

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Кримської республіканської рятувально-водолазної служби з позовом до Ялтинської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді" (далі по тексту - ТОВ "Центр відпочинку на воді"), Фонду комунального майна Ялтинської міської ради та Ялтинського клубу юних моряків, в якому просить суд визнати недійсними результати конкурсу, оформлені протоколом засідання конкурсної комісії від 31.03.2009 № 4, щодо оренди нежитлових будівель та споруд рятувальної станції, що знаходяться за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, буд. 33-а; визнати недійсними договір оренди нерухомого майна від 28.05.2009 № 1, укладений на підставі конкурсу між Ялтинським клубом юних моряків та ТОВ "Центр відпочинку на воді", щодо оренди нежитлових будівель та споруд рятувальної станції, що знаходяться за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, буд. 33-а, та додаткову угоду до нього від 02.11.2009; визнати недійсним рішення Ялтинської міської ради від 17.11.2009 № 30 про затвердження переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу, в частині внесення до переліку окремого індивідуально визначеного майна - нежитлових будівель та споруд рятувальної станції, що знаходяться за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, буд. 33-а, орендовані ТОВ "Центр відпочинку на воді", та процес приватизації щодо передачі у власність ТОВ "Центр відпочинку на воді" нежитлових будівель та споруд рятувальної станції, що знаходяться за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, буд. 33-а; визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель та споруд рятувальної станції, що знаходяться за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, буд. 33-а, укладений між Фондом комунального майна Ялтинської міської ради і ТОВ "Центр відпочинку на воді" 19.05.2010 № 658 за результатами приватизації способом "викуп", засвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Сотніковим В.П. 19.05.2010 № 1461 в реєстрі нотаріальних дій; зобов'язати ТОВ "Центр відпочинку на воді" повернути нерухоме майно (нежитлові будівлі та споруди рятувальної станції), що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, буд. 33-а, з незаконного володіння та передати його державі в особі Кримської Республіканської рятувально-водолазної служби як балансоутримувачу.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор посилається на те, що спірні нежитлові будівлі та споруди рятувальної станції, які спочатку були передані в оренду, а в подальшому відчужені ТОВ "Центр відпочинку на воді", є загальнодержавною власністю, належать на праві господарського відання Кримській Республіканській рятувально-водолазній службі, у зв'язку з чим ані Ялтинська міська рада, ані Фонд комунального майна Ялтинської міської ради, ані Ялтинський клуб юних моряків не могли приймати будь-які рішення з розпорядження цим майном. Крім того, позивач вказує на те, що відповідно до статті 777 Цивільного кодексу України орендарю належить переважне право на придбання об'єкта оренди виключно у разі належного виконання своїх обов'язків за договором найму, у той час як ТОВ "Центр відпочинку на воді" не були виконані обов'язки, передбачені пунктом 3.4.13 договору оренди.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2011 року у справі № 5002-7/2861-2011 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2011 року у справі № 5002-7/2861-2011 апеляційні скарги прокурора Автономної Республіки Крим та Фонду державного майна України задоволено, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 сентября 2011 року скасовано, прийнято нове рішення у справі, яким позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2012 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 у справі № 5002-7/2861-2011 залишено без змін.

12 вересня 2012 року відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді", подана заява про перегляд постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2011 року за нововиявленими обставинами.

Заяву мотивовано посиланням на низку постанов Вищого господарського суду України, якими встановлено, що спірне майно до набуття права власності на нього Ялтинською міською радою не було державним.

Прокурор та представники відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді", Фонду комунального майна Ялтинської міської ради та Ялтинського клубу юних моряків 03.10.2012 у судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомленні належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Під час перегляду справи на підставі статті 112 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

28.09.2004 Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради було прийнято рішення № 1400 "Про оформлення права власності на будівлю рятувальної станції по Парковому проїзду 15 в м. Ялта, на будівлю рятувальної станції по вул. Дражинського, 33а в м. Ялта та видачу свідоцтва про право власності", відповідно до якого було вирішено оформити право власності за Ялтинською міською радою на будівлі рятувальної станції по Парковому проїзду 15 в м. Ялта: літер А, рятувальна станція 1960 року побудови площею 282,8 кв. м.; літер Б компресорна площею 59,1 кв. м., літер В еллінг площею 143,8 кв. м., літер Г площею 47,1 кв. м., літер Д склад паливно-мастильних матеріалів площею 14,5 кв. м., літер Е, М, сараї - літери Ж, Н, Л, уборна - літер К. Крім того, було вирішено оформити право власності за Ялтинською міською радою на будівлю рятувальної станції по вул. Дражинського, 33а в м. Ялта : літер А рятувальна станція, 1980 року побудови площе. 162,8 кв. м., літер Б майстерня 1980 року побудови площею 6,4 кв. м., навіси на ділянці літер В, З, Д, склад паливно-мастильних матеріалів літер Г, уборна літер Е, літній душ літер Ж.

На підставі цього рішення Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22.10.2004, а Комунальним підприємством "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно був внесений відповідний запис.

12.07.2007 Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради було прийнято рішення № 1382, яким були внесені зміни до рішення Ялтинського міськвиконкому від 28.09.2004 № 1400 та, зокрема, пункт 1.2 був викладений в наступній редакції: "Оформити право власності на нежилі будівлі та споруди рятувальної станції по вул. Дражинського, 33а в м. Ялта, у тому числі: літ. А рятувальна станція, загальною площею 162,8 кв. м.; літ. Б майстерня, загальною площею 6,4 кв. м., на ділянці навіси літ. З, Д, склад ПММ літ. Г, вбиральня літ. Е, літній душ літ. Ж, споруди за Ялтинською міською радою та видати свідоцтво про право власності".

20.07.2007 Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради було видане нове свідоцтво про право власності, а Комунальним підприємством "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" був внесений відповідний запис до реєстру прав власності на нерухоме майно.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2005 у справі № 2-20/8716-2005, яке набрало законної сили, було відмовлено у позові Кримської республіканської рятувально-водолазної служби до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради та Комунального підприємства "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" про визнання недійсним вищевказаного рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 28.09.2004 № 1400 та свідоцтва про право власності.

Крім того, постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.02.2008 у справі № 2-1/17883.1-2007А також було відмовлено у позові Товариству рятування на водах України до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, за участю третіх осіб: Ялтинської міської ради, Фонду майна Автономної Республіки Крим, Комунального підприємства "Ялтинське бюро технічної інвентаризації", Кримської республіканської рятувально-водолазної служби про визнання нечинним рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 28.09.2004 № 1400.

06.03.2009 відбулося засідання конкурсної комісії для проведення конкурсу на право оренди нежилих приміщень та споруд рятувальної станції, розташованих за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 33-а, на якому було прийнято рішення щодо проведення некомерційного конкурсу на право укладення договору оренди вказаних приміщень та будівель. Рішення було оформлено протоколом від 06.03.2009 № 1, затвердженим директором Ялтинського клубу юних моряків (т. 1, а. с. 15).

За результатом проведеного конкурсу переможцем було визначено ТОВ "Центр відпочинку на воді", як особа, яка запропонувала найкращі умови реконструкції об'єкту оренди (протокол від 31.03.2009 № 4, затверджений директором Ялтинського клубу юних моряків (т. 1 ,а. с. 20)).

На підставі цього, 28.05.2009 між Ялтинським клубом юних моряків (Орендодавець) та ТОВ "Центр відпочинку на воді" (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, предметом якого згідно з пунктом 2.1 Договору є майнові відносини сторін щодо господарського користування майном, розташованим по вул. Дражинського, 33-а в м. Ялта, з метою використання в якості складських приміщень.

Згідно з пунктом 1.2 Договору майно є комунальною власністю Ялтинської міської ради.

У розділі V Договору сторони передбачили, що договір укладений строком на 2 роки 11 місяців та припиняє свою дію 28.04.2012.

02.11.2009 між сторонами була укладена додаткова угода № 1, відповідно до якої пункт 3.3 розділу ІІІ Договору оренди був доповнений підпунктом 3.3.4, згідно з яким орендар має право на приватизацію об'єкта оренди шляхом викупу.

В подальшому, 17.11.2009 Ялтинською міською радою було прийнято рішення № 30 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації", за яким до відповідного переліку було включено окреме індивідуально визначене майно - будівлі та споруди рятувальної станції, орендовані ТОВ "Центр відпочинку на воді", що розташовані за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 33а.

19.05.2010 між Фондом комунального майна Ялтинської міської ради (Продавець) та ТОВ "Центр відпочинку на воді" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу, пунктом 1.1 якого передбачено, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю комунальне майно - окреме індивідуально визначене майно - нежитлові будівлі та споруди, які орендується ТОВ "Центр відпочинку на воді", що розташовані за адресою: Україна, АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, 33-а, надалі "Об'єкт приватизації", а Покупець зобов'язується прийняти Об'єкт приватизації, сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі, та пройти реєстрацію об'єкта приватизації в Бюро технічної інвентаризації.

Об'єкт приватизації є комунальною власністю Ялтинської міської ради на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради 20.07.2007 на підставі рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 28.09.2004 та зареєстрованого Комунальним підприємством Ялтинське бюро технічної інвентаризації в реєстрі прав власності на нерухоме майно 20.07.2007, номер запису 961 в книзі 20ж, реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 8043264.

Згідно вказаного правовстановлювального документа та Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством Ялтинської міської ради "Бюро технічної інвентаризації" 19.05.2010, номер витягу 26160987 Об'єкт приватизації складається з: нежитлові будівлі та споруди рятувальної станції: літ. А рятувальна станція загальною площею 162,8 кв. м., літ. Б майстерня загальною площею 6,4 кв. м., на ділянці навіси літ. З, Д, склад ПММ літ. Г, вбиральня літ. Е, літній душ літ. Ж, споруди, які розташовані за адресою: Україна, АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, будинок № 33а (пункт 1.2 Договору).

Вказаний договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Сотніковим В.П. та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів.

17.06.2010 між сторонами був підписаний акт приймання-передачі, згідно до якого Продавець передав, а Покупець прийняв наступні об'єкти нерухомості, зокрема, нежитлові будівлі та споруди рятувальної станції: літ. А рятувальна станція загальною площею 162,8 кв. м., літ. Б майстерня загальною площею 6,4 кв. м., на ділянці навіси літ. З, Д, склад ПММ літ. Г, вбиральня літ. Е, літній душ літ. Ж, споруди, які розташовані за адресою: Україна, АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, будинок № 33а (т. І, а.с. 77).

Відповідно до витягу Кримського підприємства Ялтинської міської ради "Бюро технічної інвентаризації" від 24.06.2010 № 26525176 право власності на спірні приміщення зареєстровано за ТОВ "Центр відпочинку на воді" (т. І, а.с. 78).

Вважаючи результати конкурсу, оформлені протоколом засідання конкурсної комісії від 31.03.2009 № 4, щодо оренди спірного нерухомого майна, договір оренди нерухомого майна від 28.05.2009 № 1, рішення Ялтинської міської ради від 17.11.2009 № 30 та договір купівлі-продажу від 19.05.2010 № 658 такими, що порушують права держави в особі Фонду державного майна України та Кримської республіканської рятувально-водолазної служби на належне їй майно, прокурор звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання їх недійсними.

Розглянувши доводи заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, судова колегія вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Таким чином, судове рішення може бути переглянуто за умови істотності нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть також вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.

Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові.

ТОВ «Центр відпочинку на воді»06 серпня 2012 року звернулось до Всеукраїнської громадської організації «Товариство рятування на водах України», як до засновника Кримської Республіканської рятувально-водолазної служби (далі - КРРВС).

10 серпня 2012 року ТОВ «Центр відпочинку на воді»отримало від ВГО «Товариство рятування на водах України»лист № 17-08.08/11 від 08.08.2012, в якому міститься інформація про те, що КРРВС не заснована державою, не є державним підприємством або організацією, та не має державного майна у складі свого майна.

До цього листа були додані копії постанов Вищого господарського суду України від 31 травня 2011 року по справі № 2-19/9257-2008 та від 20 жовтня 2010 року по справі № 2-19/9257-2009.

В постанові Вищого господарського суду від 20 жовтня 2010 року по справі № 2-19/9257-2009, зокрема, встановлено наступне:

«Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, пунктом 5 Постанови Ради Міністрів Української РСР № 199 від 25.07.1988 організації рятувальної служби на воді було передано від Міністерства житлово-комунального господарства УРСР Республіканському товариству рятування на воді, яке відповідно до Статуту "Товариства рятування на водах України", затвердженого III з'їздом Товариства 06.05.1980, з послідуючими змінами та перереєстраціями, зокрема змінами, затвердженими конференцією Товариства від 24.11.2008 та зареєстрованими Міністерством юстиції України 24.12.2009 № 2559/5 є всеукраїнською громадською організацією, яка набуває право власності на кошти та інше майно, передане його засновниками, членами або державою.

Набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів (пункт 8.2), а відповідно до статті 23 Закону України "Про об "єднання громадян" право власності об`єднань громадян реалізують їх вищі статутні органи управління (загальні збори, конференції, з`їзди).

Також, встановлено, що відповідно до акту приймання-передачі від 18.02.1998, постанови Кабінету Міністрів України № 3 від 05.01.1996 та затвердженого Положення про рятувально-водолазну службу України, комісія Центральної Ради Товариства рятування на водах України передала у безоплатне користування строком на десять років організацію рятувально-водолазної служби, а Кримська Республіканська рятувально-водолазна служба прийняла її з штатною чисельністю, фондами заробітної плати.

Отже, правовий статус переданого майна не змінився, майно залишилось власністю громадської організації "Товариства рятування на водах України".

Матеріалами справи підтверджується, що рятувально-водолазні служби відповідно до Положення про рятувальну службу на воді, прийнятого VШ Пленумом Центральної ради Товариства рятування на водах України, погодженим Мінінстерствами фінансів, внутрішніх справ, юстиції, охорони здоров`я, праці, діють як підрозділи (установи) Товариства рятування на водах України (пункт З Положення), що не суперечить статті 20 Закону України "Про об`єднання громадян", яка надає громадським організаціям право створювати установи та організації для виконання статутних завдань.

.Колегія суддів касаційного суду зазначає про правильність застосування положень частини 2 статті 2 Закону з урахуванням встановлення обставин підпорядкування юридичної особи боржника громадській організації "Товариство рятування на водах України" відповідно до Постанови Ради Міністрів Української РСР № 199 від 25.07.1988, заснування її на власності, переданій в оперативне управління Товариством рятування на водах України та про необхідність внесення відповідних змін до Статуту Кримської республіканської рятувально-водолазної служби, зокрема, щодо заснування, організаційної підпорядкованості та правового статусу майна згідно Постанови КМУ №3 від 05.01.1996.

Так, відповідно до Статуту (нова редакція боржника, затвердженого Головою Центральної Ради Товариства рятування на водах України - начальником відділу рятувально-водолазної служби України 16.09.1998 і зареєстрованого розпорядженням Сімферопольського міського голови від 28.09.1998 № 755-р, зазначено, що Кримська республіканська рятувально-водолазна служба є бюджетною організацією, яка заснована на державній власності, що не узгоджується з фактичним заснуванням та підпорядкуванням боржника Товариству рятування на водах України відповідно до Статуту Товариства рятування на водах України, наданим для огляду в засідання касаційного суду.

Майно Кримської республіканської рятувально-водолазної служби належить їй на основі права повного господарського відання.

Отже, положення статуту боржника про те, що він є "бюджетною організацією" та володіє майном "на праві господарського відання" не узгоджуються з фактичним існуванням боржника, як організації, утвореної та підпорядкованої громадській організації Товариству рятування на водах України, не узгоджуються з фактичною передачею боржнику майна в оперативне управління, а не в господарське відання, суперечать статті 20 Закону України "Про громадські об`єднання, статті 2 Бюджетного кодексу України, статті 135 Господарського кодексу України."

Крім того, в постанові Вищого господарського суду від 31 травня 2011 року по справі № 2-19/9257-2008, зокрема, встановлено наступне:

„Досліджуючи правовий статус боржника апеляційний суд встановив, що він є організацією, заснованою громадською організацією Товариством рятування на водах України, якому для виконання статутних завдань відповідно до Постанови Кабінету міністрів України № 3 від 05.01.1996, Акту приймання передачі від 18.02.1998 було передано "у безоплатне користування строком на десять років організацію рятувально-водолазної служби, а Кримська Республікансько-водолазна служба (боржник) прийняла її з штатною чисельністю, фондами заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, пунктом 5 Постанови Ради Міністрів Української РСР №199 від 25.07.1988 організації рятувальної служби на воді було передано від Міністерства житлово-комунального господарства УРСР Республіканському товариству рятування на воді, яке відповідно до Статуту "Товариства рятування на водах України", затвердженого III з'їздом Товариства 06.05.1980, з послідуючими змінами та перереєстраціями, зокрема змінами, затвердженими конференцією Товариства від 24.11.2008 та зареєстрованими Міністерством юстиції України 24.12.2009 № 2559/5 є всеукраїнською громадською організацією, яка набуває право власності на кошти та інше майно, передане його засновниками, членами або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також; на майно, придбане за рахунок власних коштів (пункт 8.2), а відповідно до статті 23 Закону України "Про об'єднання громадян" право власності об'єднань громадян реалізують їх вищі статутні органи управління (загальні збори, конференції, з`їзди).

Отже, правовий статус переданого державою майна громадській організації "Товариства рятування на водах України" слід визначати як колективну власність громадської організації, про що прямо зазначено в статуті цього товариства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, рятувально-водолазні служби відповідно до Положення про рятувальну службу на воді, прийнятого VIII Пленумом Центральної ради Товариства рятування на водах України, погодженим Міністерствами фінансів, внутрішніх справ, юстиції, охорони здоров`я, праці, діють як підрозділи (установи) Товариства рятування на водах України (пункт 3 Положення), що не суперечить статті 20 Закону України "Про об`єднання громадян", яка надає громадським організаціям право створювати установи та організації для виконання статутних завдань.

Отже, з урахуванням встановленого суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що на боржника, як на організацію, утворену громадською організацією, в якої відсутній статутний фонд, до якого б могла входити частка держави, що перевищує 25%, не може поширюватися мораторій, введений згідно з статтею 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна"."

Таким чином, зазначеними постановами Вищого господарського суду України встановлено, що спірне майно до набуття на нього права власності Ялтинською міською радою не було державним.

Умови задоволення віндикаційного позову передбачені статтями 387 і 388 Цивільного Кодексу України.

Згідно даним статтям власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно :

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Позов у даній справі подано прокурором АР Крим в інтересах держави, при цьому у позові, а також у тексті апеляційної скарги прокурор стверджує, що Кримська республіканська рятувально-водолазна служба (КРРВС) заснована на державній власності, є державною організацією, а її органом управління є державний заклад.

Апеляційна інстанція у постанові від 14.11.2011 погоджується з цими твердженнями.

Проте, як встановлено Вищим господарським судом України, кримська республіканська рятувально-водолазна служба не є власником спірного майна, а отже прокурор не мав повноважень подавати позов у даній справі в інтересах Фонду державного майна України та Кримської республіканської рятувально-водолазної служби з позовом до Ялтинської міської ради.

З огляду на викладене, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що заява про перегляд постанови за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції від 14.11.2011 підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 105, 112 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр відпочинку на воді" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2011 року у справі № 5002-7/2861-2011 задовольнити.

2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2011 року у справі № 5002-7/2861-2011 скасувати.

3. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.09.2011 у справі № 5002-7/2861-2011 залишити без змін.

Головуючий суддя І.В. Євдокімов

Судді Н.І. Сікорська

О.Л. Котлярова

Розсилка:

1. Прокуратура Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015;),

2. Фонд державного майна України (вул. Кутузова, 18/9, місто Київ 133, 01133),

3. Кримська республіканська рятувально-водолазна служба (вул. Генерала Радіонова, 13, місто Сімферополь, 95000),

4. Кримська республіканська рятувально-водолазна служба (вул. Научна, 3, кв. 16, с. Аграрне, Сімферопольський район, 95492),

5. Ялтинська міська рада (пл. Радянська, 1, місто Ялта, 98600),

6. Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді" (вул. Ялтинська, 16, смт. Гурзуф, місто Ялта, 98640),

7. Фонд комунального майна Ялтинської міської ради (пл. Радянська, 1, місто Ялта, 98600),

8. Ялтинський клуб юних моряків (вул. Дражинського, 15, місто Ялта, 98600).

9. Прокуратура міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, місто Севастополь, 99011)