УХВАЛ А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2006р.                                                                                м. Івано-Франківськ

Колегія   суддів   судової   палати   у   кримінальних   справах   Апеляційного   суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді                   Іванів О.И.

суддів                                       Гриновецького Б.М., Гандзюка В.П.

з участю:            прокурора                                Грищука В.І.

представника потерпілої: ОСОБА_4

потерпілої                                ОСОБА_2

засудженого                             ОСОБА_3

розглянувши 12 жовтня 2006 року у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи, потерпілої ОСОБА_1, на вирок Івано-Франківського міського суду від 5 липня 2006 року, -

встановила:

Вказаним вироком                            ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, українець, житель АДРЕСА_1, одруженого, працюючого торговим представником ПП "ІНФОРМАЦІЯ_2", раніше не судимий, громадянин України,-засуджений:-за ст. 185 ч.5 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на п"ять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; -за ст. 194 ч.І КК України-на один рік позбавлення волі; -за ст. 357 ч.З КК України-на один рік позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено п"ять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_3 покладено ряд обов'язків.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_1 2000 гривень заподіяної моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що за період з січня по квітень 2003 року на території м. Івано-Франківська, за попередньою змовою групою осіб, повторно, вчинив таємне викрадення чужого майна в особливо великих розмірах на загальну суму 76242 гривні, поєднане з проникненням у житло, умисно пошкодив чуже майно, заподіявши шкоду у великих розмірах на загальну суму 8157 гривень, а також незаконно заволодів шляхом крадіжки важливими особистими документами.

В апеляціях:

-прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом, покликається на незаконність вироку внаслідок м"якості призначеного засудженому ОСОБА_3

Справа № 11-242/2006р.                                     Головуючий у І інстанції Островський Л.Є.

Категорія ст.ст. 185 ч.5                                      Доповідач Іванів О.Й.

194 ч.1, 357 ч.З КК України

2

покарання та неправильності застосування норми кримінального закону у вигляді конфіскації майна, яка не підлягає застосуванню при звільненні від відбування покарання з випробуванням. Просить вирок скасувати та постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_3 реальне покарання в межах санкції ст. 185 ч.5 КК України; -потерпіла ОСОБА_1 вирок суду вважає незаконним, просить його скасувати, постановити новий вирок, обрати покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі та задовольнити заявлений нею цивільний позов в повному обсязі.

До початку розгляду справи в апеляційній інстанції прокурор, який приймав участь у розгляді справи, вніс зміни до поданої ним апеляції, в яких вирок суду, у зв"язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та невідповідності призначеного ОСОБА_3 покарання тяжкості злочину і особі засудженого, просить скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію у зміненому вигляді, пояснення представника потерпілої-ОСОБА_4, потерпілу ОСОБА_2, які підтримали апеляцію ОСОБА_1 і просять її задовольнити, засудженого ОСОБА_3, який, визнавши себе винним у вчиненому, просить вирок суду щодо нього залишити без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора у зміненому вигляді підлягає до задоволення, апеляція потерпілої ОСОБА_1-до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 323, 324, 334 КПК України вирок суду повинен бути законним, обгрунтованим, належно мотивованим та постановленим з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.

Однак судом першої інстанції цих вимог закону при розгляді даної справи не дотримано.

Як вбачається з матеріалів справи, органом досудового слідства ОСОБА_3 також обвинувачувався у незаконному заволодінні важливими особистими документами потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_5

Однак, формулювання обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 357 ч.З КК України у вироку суду є неконкретним.

Суд лише вказав у мотивувальній частині вироку, що підсудний ОСОБА_3 незаконно заволодів шляхом крадіжки важливими особистими документами, проте, всупереч вимогам ст. 334 КПК України, взагалі не зазначив місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, його мотивів, форми вини.

Крім того, суд вийшов за межі пред"явленого ОСОБА_3 обвинувачення, вказавши у вироку на ОСОБА_6 як співучасника вчинення злочину, не звернувши уваги на те, що кримінальна справа щодо ОСОБА_6 за вчинення ним злочину, передбаченого ст. 396 ч.І КК України, 13.07.2004 року Івано-Франківським міським судом закрита на підставі ст. 48 КК України (а.с. 191), а згідно постанови про притягнення ОСОБА_3 як обвинуваченого йому не інкриміновано вчинення злочину спільно з ОСОБА_6 (а.с. 275).

Призначивши засудженому покарання суд неправильно застосував кримінальний закон.

За вироком ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання з випробуванням, і йому призначено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. Тим самим, судом застосовано норму кримінального закону, яка застосуванню не підлягає.

Згідно ст. 77 КК України та п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 р. конфіскація майна як додаткове покарання не може бути призначена при звільненні особи від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Серед обставин, що пом"якшують покарання, суд вказав каяття підсудного у вчиненому. Однак дану обставину судом враховано безпідставно, оскільки, як вбачається з протоколу судового засідання, ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненому не визнав (а.с. 507).

з

Колегія суддів також вважає, що призначене ОСОБА_3 покарання внаслідок своєї м"якості не відповідає ступеню тяжкості вчинених ним злочинів та даним про особу.

Вчинений засудженим злочин за ст. 185 ч.5 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, потерпілим завдано збитків на загальну суму 76242 грн., які зовсім не відшкодовані, тому колегія суддів приходить до висновку, що наявні обставини не давали суду першої інстанції підстав звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, які свідчать про порушення судом вимог кримінального та кримінально-процесуального закону, колегія суддів вважає, що вирок суду слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, під час якого необхідно розглянути її з дотриманням вимог закону та прийняти правильне і обгрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, у зміненому вигляді задовольнити.

Апеляцію потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Івано-Франківського міського суду від 5 липня 2006 року відносно засудженого ОСОБА_3 скасувати, а справу направити в той же суд на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Головуючий: Судді:

О.Й. Іванів

Б.М. Гриновецький

В.П. Гандзюк