Судове рішення #249911
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2006р.                                                                    м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого               Девляшевського В. А.,

суддів                           Бойчука І.В., Ясеновенко Л.В.,

секретаря                   Пилипчук Н.Б.,

з участю:                    представника ВАТ „Карпатське управління

геофізичних робіт" - Ковалюк О.М.;

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ВАТ „Карпатське управління геофізичних робіт" на рішення Івано-Франківського міського суду від 26 червня 2006 року, -

встановила:

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 26.06.2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. В її користь з ВАТ „Карпатське управління геофізичних робіт" стягнуто 8500 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 1000 грн. заподіяної моральної шкоди. Відповідача зобов'язано внести запис в трудову книжку ОСОБА_1 та рахувати її звільненою з роботи з 07.06.2000р. за ст. 40 п.1 КЗпП України у зв'язку із скороченням штату.

Місцевий суд дійшов до висновку про те, що ВАТ „Карпатське управління геофізичних робіт" є правонаступником підприємства, де працювала ОСОБА_1 до відпустки по нагляду за дитиною, і тому саме згадане господарське товариство повинно було видати позивачу трудову книжку з належним записом про звільнення з роботи. У зв'язку із невиконанням цього обов'язку судом і застосовано норму законодавства про пра цю, яка передбачає стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки.

В апеляційній скарзі представник ВАТ „Карпатське управління геофізичних робіт" посилається на те, що місцевий суд дійшов до помилкового висновку стосовно обгрунтованості пред'явлення позову ОСОБА_1 до названого вище підприємства, з яким в трудових відносинах не перебувала. Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 працювала в Карпатському УГР - філіал АТЗТ „Укрсібнафтогазхолдінг". У зв'язку із цим скаржник вважає, що ВАТ „Карпатське управління геофізичних робіт" є неналежним відповідачем по даній справі. Крім того, апелянт зазначає, що ОСОБА_1 пропустила трьохмісячний строк звернення до суду, не навівши поважних причин пропуску строку. У зв'язку із викладеним, представник ВАТ „Карпатське управління геофізичних робіт" просить оскаржене рішення скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у позові ОСОБА_1.

Справа 22-ц-1100/2006р.                                    Головуючий у інстанції Островський Л.Є.

Категорія 39                                                          Доповідач Девляшевський В.А.

 

В засіданні апеляційного суду представник ВАТ „Карпатське управління геофізичних робіт" апеляційну скаргу з наведених мотивів підтримав.

ОСОБА_1 доводи апелянта заперечила, пояснивши, що вона не втрачала трудових зв'язків з ДП „Карпатське управління геофізичних робіт", яке пізніше було реорганізоване. Зазначила, що після закінчення відпустки по догляду за дитиною планувала вийти на роботу в цій установі в квітні 2000 року, однак, тривалий час їй не тільки не надавали роботи, а й зволікали з видачею трудової книжки. ОСОБА_1 зазначила, що вона отримала трудову книжку без запису про звільнення тільки у вересні 2001 року по пошті. За цей час вона не могла ніде працевлаштуватись, понесла матеріальні і моральні збитки.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в лютому 1988р. була прийнята на роботу в „Карпатське управління геофізичних робіт" ВО „Западнафтогеофізика" на посаду геофізика КІП (а.с. 9). З цього часу вона до виходу у відпустку по догляду за дитиною працювала вахтовим методом в геофізичній експедиції в Сибірі.

В грудні 1994 року у зв'язку із реалізацією наказу ВАТ „Укрнафта" НОМЕР_1 (а.с. 144-145) ОСОБА_1, будучи ще у відпустці по догляду за дитиною, змушена була подати заяву про прийняття її на роботу у філіал АТЗТ „Укрсібнафтохолдінг". Зазначена обставина відображена у відповідних наказах.

Однак, звертає на себе увагу той факт, що і після цього організацією роботи працівників вахтовим методом у Сибірі, в тому числі й ОСОБА_1, займалось „Карпатське управління геофізичних робіт", яке знаходилось у м. Івано-Франківську.

На думку колегії суддів, за таких умов, коли ОСОБА_1 не була звільнена з січня 1995 року з „Карпатського управління геофізичних робіт", її оформлення у філіалі АТЗТ „Укрсібнафтохолдінг" можна вважати сумісництвом, як і умови роботи керівників згаданого управління, що доведені матеріалами справи.

Такий висновок, по-перше, випливає з того, що відповідний запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про прийняття її у філіал АТЗТ „УСНГХ" підтверджений печаткою „Карпатського управління геофізичних робіт" із зазначенням „Україна", а не печаткою російської фірми (а.с. 9).

По-друге, про роботу ОСОБА_1 у „Карпатському УГР" з серпня 1986 року по березень 1999 року видана відповідна довідка за підписом начальника відділу кадрів цього підприємства (а.с. 11).

По-третє, трудова книжка ОСОБА_1 була повернута з Росії із зазначенням, що вона не перебувала і не перебуває у трудових відносинах з відповідними російськими підприємствами, які здійснюють свою діяльність у Сибірі.

З вищенаведеного випливає, що при неможливості надання роботи ОСОБА_1 після завершення її відпустки по догляду за дитиною у квітні 2000 року саме ВАТ „Карпатське управління геофізичних робіт", як правонаступник ДП „Карпатське УГР", повинно було видати їй трудову книжку з належним записом про звільнення. Отже, місцевий суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1, в тому числі й вимогу про відшкодування збитків. Тому підстав для скасування рішення немає.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_1, звернувшись з трудовим спором до суду в 2001 році, не пропустила строк, визначений ст. 233 КЗпП України. Однак, у зв'язку із залишенням цього позову без належних правових підстав без розгляду, ОСОБА_1 змушена була пред'явити аналогічний позов у 2004 році. У зв'язку із цією поважною причиною їй слід поновити строк звернення до суду. Оскільки це питання залишилось поза увагою місцевого суду, оскаржене рішення слід змінити.

 

Керуючись ст. ст. 307 ч.І; 309; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -

вирішила:

Апеляційну скаргу представника ВАТ „Карпатське управління геофізичних робіт" задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 26 червня 2006 року по даній справі змінити: поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом. В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня його проголошення.

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація