УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2006 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої: Пнівчук О.В.,
суддів: Соколовського В.М., Матківського Р.Й.,
секретаря: Шпилик В.В.,
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тисменицького районного суду від 26.05.2006 року, -
встановила:
Рішенням Тисменицького районного суду від 26.05.2006 року визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину по закону, видане ОСОБА_3 на будинковолодіння АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 в 1/4 його частині.
Визнано частково недійсним заповіт складений ОСОБА_3, посвідчений секретарем Лисецької селищної ради 18.04.2005 року в частині розпорядження 1/4 частиною житлового будинку.
Визнано за ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4.
Визнано за ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування за заповітом від 18.04.2005 року на літню кухню АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 107 грн. та витрати на правову допомогу адвоката 300 грн., всього 407 грн.
На дане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на незаконність постановленого рішення.
Апелянт зазначила, що суд не взяв до уваги те, що у померлого ОСОБА_4 було п'ятеро дітей, і після смерті останнього всі відмовилися всі своїх часток спадщини в користь матері.
Крім того, позивачу було відомо, що мати оформила спадщину на себе після смерті свого чоловіка і позивач проти цього не заперечував.
Суд безпідставно, вважає апелянт, відмовив у допиті свідків, які могли б підтвердити, що позивач відмовився від свої частки спадщини.
Посилаючись на викладені обставини, апелянт просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Справа №22-934/2006р. Головуючий у І інстанції Струтинський P.P.
Категорія 24 Доповідач Пнівчук О.В.
В засіданні апеляційного суду апелянтка ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримала.
Позивач ОСОБА_5 заперечив доводи апеляційної скарги.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Постановляючи рішення про задоволення позову ОСОБА_5, суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивач, проживаючи разом із батьками в будинковолодінні АДРЕСА_1, що належало на праві власності його батькам ОСОБА_4 та ОСОБА_3, після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із ОСОБА_3 прийняли спадщину, що складалася з 1/2 частини будинковолодіння.
Таким чином, після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року) успадкували по 1/4 частині спірного будинковолодіння.
А тому ОСОБА_3 могла розпоряджатися належними їй 3/4 частинами будинковолодіння.
Посилання апелянтки на те, що ОСОБА_5 після смерті батька відмовився від своєї частки у спадковому майні в користь матері не підтвердженні належними доказами.
Із матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_3, звертаючись із заявою, про видачу свідоцтва про право на спадщину по закону зазначила, що інших спадкоємців померлого ОСОБА_4 - немає (а.с. 64).
Таким чином спростовується твердження відповідачки про те, що всі діти відмовились від своїх часток у спадковому майні після смерті батька, а також те, що позивач знав про оформлення ОСОБА_3 права на все спадкове майно.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків рішення суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Тисменицького районного суду від 26.05.2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання законної сили.
Судді:
О.В. Пнівчук В.М. Соколовський Р.Й. Матківський