УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2006р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Пнівчук О.В.,
суддів Бідочко Н.П., Беркій О.Ю.,
секретаря Юрків І.П.,
адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Галицького районного суду від 03.07.2006 року, -
встановила:
Рішенням Галицького районного суду від 03.07.2006 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Бурштинської міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним рішення Бурштинської міської ради та визнання права на житло.
На дане рішення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 подали апеляційну скаргу в якій посилаються на те, що суд неповно з"ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також судом порушено норми процесуального права.
Апелянти зазначили, що судом не взято до уваги те, що вони письмового погодження на отримання квартири АДРЕСА_1 не давали.
Крім того, зазначена квартира зайнята сім"єю ОСОБА_8, яка не має наміру звільняти її.
Питання про примусове виселення ОСОБА_8 із квартири АДРЕСА_1 на час прийняття рішення Бурштинською міською радою не ставилось. Крім того, зазначена квартира є службовою.
Апелянти вважають, що судом порушено і норми процесуального права, суд першої інстанції залучивши до участі в справі службу у справах неповнолітніх Галицької районної державної адміністрації розглянув справу без участі представника даного органу.
Посиалючись на викладені обставини, апелянти просили рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення яким задовольнити їх позов.
Апелянти ОСОБА_3, ОСОБА_5 вимоги апеляційної скарги в засіданні апеляційного суду підтримали.
Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 доводи апеляційної скарги заперечили та пояснили, що позивачі погодились на виділення їм квартири АДРЕСА_1, в якій проживала сім"я ОСОБА_8. Вважають, що їхньої вини в тому, що ОСОБА_8 не звільняють квартиру немає.
Справа № 22-352/2006р. Головуючий у 1 інстанції Мельник І.І.
Категорія 27 Доповідач Пнівчук О.В.
Представник Бурштинської міської ради доводи апеляційної скарги визнала.
Представник ВАТ „Західенерго" апеляційну скаргу визнала частково та пояснила, що сім"ї ОСОБА_3 повинна бути надана квартира жилою площею у відповідності до норм із розрахунку 13,65 м кв. жилої площі на кожного члена сім"ї. Вважає, що позивачі не мають права на трьохкімнатну квартиру площею 41,67 м кв.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 оспорюють рішення виконавчого комітету Бурштинської міської ради від 17.06.2005 року в частині надання їм квартири АДРЕСА_1, а також в частині надання квартири ОСОБА_6 АДРЕСА_2 та визнання за ними права власності на дану квартиру, посилаючись на те, що Бурштинська міська рада виділила трьохкімнатну квартиру ОСОБА_6, ОСОБА_7, яку згідно рішення профкому КП „Житловик" Бурштинської ТЕС було виділено сім"ї ОСОБА_3.
Крім того, вони позивачі, перебували на квартирному обліку з 1989 року, їхня сім"я складається із п"яти осіб, так як ОСОБА_4 одружений, має сім"ю: дружину і неповнолітнього сина ОСОБА_9.
Позивачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 перебували на квартирному обліку з 1992 року в складі 4-ох осіб.
Відмоляючи в задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції правильно виходив із того, що відповідно до рішення адміністрації та профспілкового комітету Бурштинської ТЕС від 20.04.2005 року Бурштинській міській раді було виділено п"ять квартир у будинку АДРЕСА_2 цільовим призначенням для подальшого їх розподілу працівникам КП „Житловик".
КП „Житловик" контрольних списків працівників, які стоять на квартиному обліку не вело, а тому профком даного підприємства не вправі був проводити розподіл цього житла.
При прийнятті рішення Бурштинською міською радою про надання сім"ї ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 із збереженням квартири АДРЕСА_3 в якій проживає її сім"я враховано попереднє усне погодження ОСОБА_3 (чого вона сама не заперечила в судовому засіданні) на такий варіант розподілу житла, оскільки її син ОСОБА_4 одружився та має свою сім"ю.
Заперечення позивачів про те, що надану їм квартиру АДРЕСА_1 не звільняє сім"я ОСОБА_8, що зазначена квартира є службовою не є підставою для визнання за ними права на квартиру АДРЕСА_4, наданої сім'ї ОСОБА_6, ОСОБА_7, оскільки Бурштинською ТЕС передано для розподілу п"ять квартир, з яких три квартири трьохкімнатні та дві квартири - двохкімнатні.
Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 47,48 Житлового кодексу України, жилі приміщення надаються громадянам в межах норм житлової площі, що встановлена в розмірі 13,65 кв.м на члена сім'ї.
Оскільки сім"я ОСОБА_3 в складі трьох осіб перебувала на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, то її сім'ї' може бути надана квартира житловою площею не більше 40, 95 м кв. Площа ж спірної квартири становить 41,67 м кв.
За наведених обставин та беручи до уваги те, що позивачі ОСОБА_3 не давали письмового зобов"язання про звільнення займаної ними квартири, сім"я відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 в складі 4-ох осіб проживають у гуртожитку, мають на утриманні дитину-інваліда, то суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що право позивачів наданням трьохкімнатної квартири АДРЕСА_4, 3 сім'ї ОСОБА_6, ОСОБА_7 -не порушено.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків рішення суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308,313-315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Галицького районного суду від 03.07.2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання нею законної сили.
Головуюча: Судді:
О.В. Пнівчук Н.П. Бідочко О.Ю. Беркій
^