Справа № 1-520

2012 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2011 року. Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:

головуючого судді - Кирилюк Л.К.

при секретарі - Палилюлько Н.О.

з участю прокурора - Козарійчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернівців, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого:

- вироком Ленінського районного суду м. Чернівців від 05 жовтня 2000 року за ст. 141 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнився 21 лютого 2001 року умовно-достроково на 5 місяців 27 днів;

- вироком Першотравневого районного суду м. Чернівців від 11 червня 2001 року за ст. 140 ч.2 КК України, на підставі ст. 42 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі;

- вироком Ленінського районного суду м. Чернівців від 14 листопада 2001 року за ст. 185 ч.3 КК України, на підставі ст. 42 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 16 жовтня 2004 року по відбуттю строку покарання;

- вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 22 жовтня 2007 року за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 30 листопада 2009 року умовно-достроково на 8 місяців 4 дні,

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 395 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 24 квітня 2012 року відносно ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд строком на один рік і визначені обмеження, а саме: заборонено вихід з будинку АДРЕСА_1 з 23-00 години до 05-00 години наступного дня; заборонено відвідування винних магазинів, пивних барів, ресторанів, кафе, шашличних та інших місць, де продаються спиртні напої на розлив; заборонено виїзд за межі м. Чернівців в особистих питаннях без дозволу керівництва Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області; з'являтися на реєстрацію до начальника СДІМ Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області кожний перший та третій понеділок місяця в кабінет № 108, а в разі його відсутності до чергового по райвідділу з 16 до 19 години.

З постановою суду та з встановленими обмеженнями відносно нього, як адмінпіднаглядного, а також правилами адміністративного нагляду підсудний ОСОБА_1 був ознайомлений особисто в судовому засіданні 24 квітня 2012 року. Крім того, йому було роз'яснено та попереджено, що у випадку порушення правил та обмежень адміністративного нагляду він буде притягнутий до адміністративної відповідальності, а у випадку самовільного залишення місця постійного проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду буде притягнутий до кримінальної відповідальності згідно вимог чинного законодавства. Крім цього, ОСОБА_1 власноручно написав заяву про те, що він буде проживати в будинку АДРЕСА_1.

Але, не дивлячись на ці попередження, підсудний ОСОБА_1 з метою ухилення від адміністративного нагляду та здійснення за ним контролю з боку працівників органу внутрішніх справ залишив своє місце проживання в будинку АДРЕСА_1 і 05 липня 2012 року виїхав в м. Затока Одеської області, де знаходився два місяці.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що він останній раз відбував покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 22 жовтня 2007 року, звільнився 30 листопада 2009 року умовно-достроково. Відносно нього постановою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 24 квітня 2012 року було встановлено адміністративний нагляд строком на один рік та в зв'язку з цим обмеження, з якими він був ознайомлений, а також попереджений про кримінальну відповідальність за самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду. Його місце проживання в АДРЕСА_1. Він дійсно 05 липня 2012 року самовільно залишив своє місце проживання і поїхав в м. Затоку Одеської області, де працював два місяці, повернувся на початку вересня 2012 року. Про залишення місця свого проживання він не попередив працівників Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області, які здійснювали за ним нагляд і дозволу на це у них не брав, оскільки це потребувало багато часу, а його знайомий 04 липня 2012 року запропонував оплачувану роботу в м. Затока і він на це погодився. Він усвідомив свою вину в тому, що дійсно самовільно залишив своє місце проживання і таким чином ухилявся від адміністративного нагляду, щиро розкаюється в скоєному. Просить суд не застосовувати в якості покарання арешт, він вже став на шлях виправлення, в даний час влаштувався на роботу і не хоче її втратити.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1, його вина в порушенні правил адміністративного нагляду повністю підтверджується зібраними в ході досудового слідства доказами, які він визнав достовірними і об'єктивними, їх не заперечує.

Таким чином, всі зібрані по справі докази повністю підтверджують вину підсудного ОСОБА_1 в скоєнні злочину за ст. 395 КК України як самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду і суд вважає, що його дії за цією статтею кваліфіковані правильно, оскільки він, достовірно знаючи про те, що постановою суду від 24 квітня 2012 року відносно нього встановлено адміністративний нагляд строком на один рік, будучи ознайомленим з обмеженнями, які встановлені цієї постановою, а також будучи попередженим про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду, 05 липня 2012 року самовільно, без дозволу та повідомлення працівників Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області, які здійснювали за ним адміністративний нагляд, з метою ухилення від адміністративного нагляду самовільно залишив своє місце проживання в будинку АДРЕСА_1 і поїхав в м. Затока Одеської області, де перебував протягом двох місяців, на облік за місцем свого тимчасового перебування не став і про своє місце перебування органам внутрішніх справ не повідомляв, в результаті чого ухилявся від адміністративного нагляду до встановлення його фактичного місця перебування працівниками міліції.

При призначенні підсудному ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, що він відноситься згідно ст.12 КК України до злочинів невеликої тяжкості; наслідки, які наступили, що не є тяжкими; що злочин ним вчинено в період незнятої і непогашеної судимості за попереднім вироком суду, чим допущено рецидив злочинів, що судом визнається як обставина, яка обтяжує його покарання; що він повністю визнав свою вину, своїми показами сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся в скоєному, що судом визнаються як обставини, які пом'якшують його покарання, обставини скоєння злочину, а також особу винного, що він позитивно характеризується за місцем проживання, його відношення до суспільно корисної праці, що в даний час він працює, хоче неофіційно, молодий вік, стан здоров'я, і вважає, що його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства, покарання належить призначити у вигляді арешту.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 321-325 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 395 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у вигляді двох місяців арешту.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити

підписку про невиїзд і строк відбування ним покарання обчислювати з моменту затримання.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

СУДДЯ Л.К.КИРИЛЮК