Справа № 11-729-2006 p. Категорія: ст.ст.185 ч.4 КК України
Головуюча суду 1 інстанції Чебанова-Губарева Н.В. Доповідач апеляційного суду Погорєлова Г.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючої Погорєлової Г.М.
суддів: Куценко О.В., Чернявського В.П.
за участю прокурора Земляного В.М.
потерпілого ОСОБА_1
засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляціями засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, захисника ОСОБА_6 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 липня 2006 p., яким засуджено:
ОСОБА_2, уродженця м. Миколаєва, раніше не судимого
за ст.185 ч.4 КК України з застосуванням ст.69 КК України на 4 роки
позбавлення волі.
ОСОБА_3, уродженця м. Миколаєва, раніше не судимого,
за ст.185 ч.4 КК України з застосуванням ст.69 КК України на 4 роки
позбавлення волі.
ОСОБА_7, раніше судимого 1) 31.05.2005 р. Центральнім районним судом м. Миколаєва за ст.185 ч.2,ч.З КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, з випробуванням на 3 роки на підставі ст.75 КК України 2) 29.07.2005 р. Голосіївським районним судом м. Києва за ст. 289 ч.З, 185 ч.2 КК України, з застосуванням ст.70 ч.І КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі
за ст.185 ч.4 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового приєднання
невідбутої частини покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Миколаєва від 29.07.2005 p. остаточно призначено до відбуття 6 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь ОСОБА_1 34017 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.
За вироком суду засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винним у тому, що вони у період часу з 25 по 26.09.2004 p., увечері, за попередньою змовою між собою, з метою таємного викрадення чужого майна, зірвавши покрівельні листи перекриття, неодноразово проникали до приміщення горища причалуАДРЕСА_1, звідки таємно викрали майно, що належить ОСОБА_1: 2 човнових мотори «Вихор-30» вартістю по 4000 грн., човновий мотор «Вихор-25» вартістю 3000 грн., човновий мотор «Нептун-23» вартістю 3000т грн., 19 алюмінієвих бідонів вартістю по 150 грн., 30 риболовецьких сіток вартістю по 400 грн., 16 алюмінієвих покрівельних листів вартістю по 50 грн., 350 м. мідного кабелю загальною вартістю 1400 грн., 20 листів пластикової стелі загальною вартістю 1000 грн., швелер, вартістю 80 грн., 10 круглих арматур загальною вартістю 70 грн., 6 металевих кутів загальною вартістю 42 грн., «чобіт» від човнового мотору «Вохр-30» вартістю 450 грн., гармонь вартістю 50 грн., 7 арматур загальною вартістю 70 грн., 4 гвинти від мотору човна «Вихор-30», загальною вартістю 280 грн. та інше майно, а всього на загальну суму 34017 грн., тобто вчинили крадіжку у великих розмірах.
В апеляціях:
· засуджений ОСОБА_3 в апеляції та доповненнях до неї оспорює кількість викраденого майна, стверджує про об'єктивну неможливість розташування майна в такій кількості у приміщенні горища та просить перекваліфікувати його дії з ч.4 на ч.З ст.185 КК України. Вважає призначене покарання занадто суворим, просить його пом'якшити, обрати непов'язане з реальним позбавленням волі. Також стверджує, що при провадженні досудового слідства не був ознайомлений з матеріалами справи та не мав захисника, чим порушено право на захист.
· засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду змінити. Стверджує, що сума викрадено не перевищує 1000 грн., тому просить перекваліфікувати його дії з ч.4 на ч.З за ст. 185 КК України. Просить врахувати, що раніше не судимий, виховує двох неповнолітніх дітей, характеризується позитивно, тривалий час після вчинення злочину будь-яких протиправних дій не вчиняв. Просить застосувати ст. 75 КК України та звільнити його від покарання з випробуванням.
захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_3 зазначає, що той вину визнав повністю, хоча й не погодився з сумою матеріальної шкоди. Вважає, що у приміщенні горища, площею 10 кв. м., об'єктивно не могло бути розташоване майно, яке вказав потерпілий. Апелянт ставить під сумніви показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та просить прийняти до уваги показання свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про менший обсяг викраденого та щодо пошкодження майна. Вважає порушеними органами досудового слідства вимоги п.4 ст. 64 КПК України та не встановленим розмір заподіяної шкоди. Просить перекваліфікувати дії ОСОБА_3 з ч.4 на ч.З ст. 185 КК України та врахувати, що засуджений намагався відшкодувати завдану шкоду поштовим переказом, а потерпілий відмовився. Посилається, що ОСОБА_3 одружений, є єдиним годувальником у родині, виховує малолітню дитину, яка має захворювання серця, вину визнав, тому не є суспільно небезпечним. Просить призначити ОСОБА_3 покарання за ч.З ст. 185 КК України, не пов'язане з реальним позбавленням волі.
В запереченнях на апеляції потерпілий ОСОБА_1 просить вирок суду залишити без зміни. Стверджує про правильність встановленого розміру шкоди.
Заслухавши доповідь судді, пояснення на підтримку апеляції засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, їх захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які апеляції підтримали лише в частині суворості призначеного покарання, просили звільнити засуджених від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, не заперечували проти встановленого розміру викраденого та кваліфікації дій засуджених за ч.4 ст. 185 КК України, пояснення потерпілого ОСОБА_1 про часткове відшкодування шкоди та про необхідність пом'якшення покарання обом засудженим, думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи, а також додатково надані захисниками, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, пояснення потерпілого ОСОБА_1 про спосіб проникнення до приміщення горища причалу шляхом зриву листів перекриття, про обсяг викраденого та його великі розміри - 34017 грн., є конкретними, послідовними та погоджуються з сукупністю інших досліджених судом доказів, зокрема з даними протоколу огляду місця події, згідно з яким на даху горища відсутній лист шиферу, а речи в приміщенні розкидані (т.1 а.с.З), з даними протоколів вилучення деформованого фрагменту листа металевого перекриття у ОСОБА_15 (т.1 а.с.25), огляду цього предмета, його впізнання потерпілим як частки викраденого майна та визнання речовим доказом (т.1 а.с.26,27,29).
Про наявність у потерпілого майна, яке він вказав серед викраденого, зокрема риболовецьких сіток у мішках, великої кількості алюмінієвих бідонів, човнових моторів, мідного кабелю, покрівельного шиферу, швелера, арматури, а також про місце його зберігання вбачається з показань свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_10.
Свідок ОСОБА_16 суду підтвердив, що на прохання засуджених відвіз на автомобілі на пункт прийомки метал у мішках.
Свідок ОСОБА_11 пояснив у судовому засіданні, що засуджені до нього приходили двічі. Пропонували купити покрівельні листи, човновий мотор, кожух двигуна, трубу, швелер. Купив все, крім мотору.
Самі засуджені в судовому засіданні не заперечували, що для перевезення викраденого був використаний автомобіль під керуванням ОСОБА_16. Викраденим розпорядилися на власний розсуд. Продали металеві вироби, зокрема ОСОБА_15 та ОСОБА_11, гроші розділили, витратили на власні потреби.
З огляду на наведене, суд дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні крадіжки майна ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в приміщення, у великих розмірах. Кваліфікація їх дій за ст. 185 ч.4 КК України є правильною.
Тому є необгрунтованими твердження апелянтів про менший обсяг викраденого, враховуючи також реальну можливість засуджених розпорядитися викраденим. Підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_2, ОСОБА_3 з ч.4 на ч.З на ст.185 КК України колегія суддів не знаходить. Колегія суддів приймає до уваги, що під час провадження в апеляційній інстанції засуджені та їх захисники не підтримали апеляції в цій частині.
Щодо покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, то призначивши його за тяжкий злочин з застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межи, встановленої санкцією ст. 185 ч.4 КК України, суд обґрунтовано врахував притягнення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності вперше, їх позитивні характеристики, наявність на утриманні ОСОБА_3 малолітньої дитини, 2001 р. народження, на утриманні ОСОБА_2 двох малолітніх дітей, 1996 та 1997 p.p. народження.
На думку колегії суддів ці ж обставини, з урахуванням додатково наданих в апеляційну інстанцію даних щодо істотного відшкодування шкоди потерпілому в розмірі 2000 доларів США, щодо складного сімейного та матеріального стану засуджених: для ОСОБА_3 - наявність інвалідності З групи у матері, захворювання серця у дитини, низької заробітної плати дружини; для ОСОБА_2 - смерть батька, братів, дають підстави для висновку про можливість виправлення засуджених без відбування покарання, з випробуванням згідно з ст.75 КК України, з покладенням певних обов'язків з числа передбачених ст. 76 КК України.
Тому вирок суду підлягає зміні, а апеляції - частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляції засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 липня 2006 р. у відношенні засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 змінити.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від покарання, призначеного йому судом, звільнити з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, та з покладенням на засудженого згідно з п.п.2,3 ст.76 КК України обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти вказані органи про зміну місця проживання.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від покарання, призначеного йому судом, звільнити з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, та з покладенням на засудженого згідно з п.п.2,3 ст.76 КК України обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти вказані органи про зміну місця проживання.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнити з - під варти в залі суду.