Справа № 11-728-2006 р. Головуючий суду 1 інстанції
Категорія: ст.286 ч.2 Чебанова-Губарева Н.В.
КК України Доповідач апеляційного суду
Погорєлова Г.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2006 року колегія судців судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючої Погорєлової Г.М. суддів: Гребенюк В.І., Царюка В.В. за участю прокурора Андрєєвої Н.В. засудженого ОСОБА_1 потерпілого ОСОБА_2 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 3 липня 2006 p., яким
ОСОБА_1, уродженця м. Миколаєва, раніше не судимого засуджено за ст.286 ч.2 КК України з застосуванням ст.69 КК України на 1 рік позбавлення волі.
Постановлено стягнути з засудженого: на користь ОСОБА_3 11290 грн. 80 коп., ОСОБА_2 3135 грн. у відшкодування матеріальної шкоди; на користь кожного з них по 15000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у грубому порушенні пунктів 12.1, 12.3, 16.11, 2.1 (додаток 1), 31.4, 31.4.5 Правил дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, тілесні ушкодження середньої тяжкості, легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я потерпілим за слідуючих обставин.
03.07.2004 p., приблизно о 23 год. 15 хв., в м. Миколаєві, у темний час доби, ОСОБА_1, керуючи автомобілем АЗЛК-2140 реєстраційний номер НОМЕР_1, що належав ОСОБА_4 на підставі довіреності, рухався по мокрій асфальтованій проїжджій частини вулиці Велика Морська з боку вулиці Артилерійській в напрямку вулиці Фалеївської зі швидкістю близько 60 км/ год. Під'їхавши до перехрестя з вулицею Пушкінською, ОСОБА_1 грубо порушив пункти 12.1, 12.3, 16.11, 2.1 (додаток 1), 31.4, 31.4.5 Правил дорожнього руху, тобто експлуатував транспортний засіб зі зношеним до оголення корду правим переднім колесом, проявив неуважність до дорожній обстановки, що склалася та до її змінам, не обрав безпечну швидкість руху, не контролював рух, хоча повинен був його контролювати постійно та таку можливість мав. При виникненні небезпеки для руху не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, а рухаючись по другорядній дорозі, він не виконав вимоги дорожнього знаку «Дати дорогу», не зменшив швидкість та не зупинився, щоб пропустити транспортний засіб, що рухався по головній дорозі. Внаслідок зазначеного ОСОБА_1. не справився з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем БМВ-318 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5, який через зіткнення транспортних засобів від заподіяних тяжких тілесних ушкоджень помер в лікарні внаслідок сочетаної тупої травми тіла.
Пасажирам даного автомобіля заподіяні: ОСОБА_3 - середньої тяжкості тілесні ушкодження тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, ОСОБА_6 - легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розладом здоров'я
Пасажирам автомобіля АЗЛК-2140 заподіяні: ОСОБА_7 - тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я -ОСОБА_8 - легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В апеляції засуджений ОСОБА_1. просить вирок суду змінити, застосувати Закон України «Про амністію» від 31.05.2005 р. Посилається, що підпадає під дію зазначеного закону, оскільки є батьком дитини - сина ОСОБА_9. Вважає, що амністія може бути застосована, хоча на момент набрання чинності законом дитини у нього не було.
В поданих до апеляції змінах засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити з інших підстав. Зазначає, що працює, має намір зареєструвати шлюб з ОСОБА_10 - матір'ю дитини, матеріально їм допомагає, шкоду відшкодував по можливості, приблизно 8000 грн. Просить покарання пом'якшити, призначити більш м'який його вид - виправні роботи за місцем роботи.
В запереченнях на апеляцію потерпілий ОСОБА_2 не згодний з застосуванням акта амністії до засудженого. Стверджує, що ОСОБА_1 не є батьком ОСОБА_9, який у свідоцтві про народження записаний на прізвище матері ОСОБА_10, що в даний час мати та дитина мешкають однією родиною з дійсним батьком дитини - ОСОБА_11. Наводить, що ОСОБА_1. записаний батьком дитини незаконно при реєстрації дитини задля подальшого застосування амністії з метою уникнути покарання за злочин.
Зазначені заперечення потерпілого на апеляцію засудженого, які подані за строком на апеляційне оскарження, водночас містять доводи щодо м'якості призначеного ОСОБА_1 покарання та щодо збільшення цивільно-правових вимог. Проте, в цій частині під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_2 вказав, що ним подані саме заперечення на апеляцію засудженого, а не апеляція щодо погіршення становища ОСОБА_1.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1 на підтримку апеляції та змін до неї, заперечення на апеляцію та на зміни до неї потерпілого ОСОБА_2, який просив залишити вирок суду без зміни, думку прокурора про відсутність підстав для задоволення апеляції засудженого та змін до неї, вивчивши матеріали кримінальної справи та додатково надані засудженим, потерпілим, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту за обставин, зазначених у вироку суду, а також кваліфікація дій за ст. 286 ч.2 КК України підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами, та апелянтом не оспорюється.
Щодо покарання, то суд його призначив ОСОБА_1 з застосуванням ст.69 КК України нижче від найнижчої межи, встановленої в санкції ст.286 ч.2 КК України та в мінімальному розмірі, встановленому для даного виду покарання, без додаткового покарання, яке є альтернативним.
З огляду на вчинення ОСОБА_1 злочину хоча з необережності, але тяжкого, колегія суддів вважає призначене йому покарання справедливим, таким, що відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, з урахуванням також тих обставин, які навів апелянт.
Під дію п. «б» ст.1 Закону України «Про амністію» від 31.05.2005 р. ОСОБА_1 не підпадає, оскільки згідно зі ст.13 зазначеного Закону його дія поширюється на осіб, що мають дітей, яким не виповнилося 18 років на день набрання цим Законом чинності. За змістом закону обставини, яке є підставою для застосування амністії, повинні існувати на зазначений час, а не виникнути пізніше. Проте, ОСОБА_9, батьком якого в копії свідоцтва про народження вказаний засуджений, народився після набрання Законом чинності -23.12.2005 р.(а.с.262).
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 3 липня 2006 р. у відношенні ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого - без задоволення.