Справа № 11-738\2006р.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2006р. колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Погорєлової В.П.
суддів: Тимошевського В.П., Хоміка І.М.
секретаря Татарової С.Б.
з участю прокурора: Андрєєвої Н.В.
потерпілої ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві
кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_1 на вирок
Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.06.2006р., яким:
ОСОБА_2, уродженця м. Миколаєва, не судимого
· засуджено за ст. 286 ч. 1 КК України - до 1-го року обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами;
· на підставі ст. 75 КК України -звільнено від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком в 1 рік;
· на підставі ст. 76 КК України -покладено обов'язки періодично зявлятися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.
З засудженого постановлено стягнути на користь потерпілої ОСОБА_1 2900 грн. і 770 грн. в якості відшкодування затрат лікарні швидкої допомоги за лікування потерпілої.
Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнано винним в тому, що 09.04.2006р. близько 0725 години керуючи транспортним засобом «ПАЗ-3205» д/н НОМЕР_1 по ІНФОРМАЦІЯ_1, в порушення п. 2.3 «б», 12.3 ПДР проявив неуважність до дорожньої обстановки, не впоравшись з керуванням скоїв наїзд на гр.. ОСОБА_1, яка в результаті ДТП отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.
В апеляції потерпіла ОСОБА_1 просить змінити вирок суду відносно ОСОБА_2, призначивши йому міру покарання у вигляді позбавлення волі та стягнути на її користь заявлений раніше розмір моральної шкоди в сумі 4000 грн.. Свою апеляцію вона мотивує тим, що суд безпідставно зменшив розмір моральної шкоди, а призначене покарання не відповідає тяжкості скоєного засудженим злочину.
Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілої ОСОБА_1 в пітримання своєї апеляції тільки в частині стягнення завданої моральної шкоди, пояснення засудженого ОСОБА_2, заперечувавшого проти задоволення апеляції, думку прокурора, також не підтримавшого апеляцію потерпілої, перевіривши матеріали справи та надані засудженим додаткові докази про відшкодування шкоди, та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає їх не підлягаючими задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про доведенність вини засудженого ОСОБА_2 у визнаному судом обвинуваченні, за обставин викладених у вироку суду, підтверджуються сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні, яким суд дав належну юридичну оцінку, правильно кваліфікувавши дії засудженого за ст. 286 ч.І ЮС України.
В цій частині вирок суду ніким з учасників процесу не оскаржується.
Доводи потерпілої ОСОБА_1 про призначення засудженому ОСОБА_2 занадто м'якого покарання є безпідставними.
Суд призначив ОСОБА_2 справедливе покарання у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, врахувавши те, що ОСОБА_2 скоїв злочив, який відноситься до невеликої тяжкості, він раніше не судимий, характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, під час досудового слідства частково відшкодував потерпілій завдану матеріальну шкоду.
За таких обставин суд правильно дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, застосувавши до нього положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 відмовилась від своїх апеляційних вимог про призначення ОСОБА_2 більш суворого покарання.
Що стосується доводів потерпілої про безпідставне зменшення судом розміру стягнень за заподіяну моральну шкоду, то вони також є необгрунтованими.
Суд врахував те, що засуджений має сім'ю яку повинен утримувати. Діями засудженого потерпілій завдано тілесні ушкодження середньої тяжкості і під час лікування потерпілої, ОСОБА_2 сплатив їй 600 грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди. Після засудження ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_1 600 грн. надавши суду відповідні квітанції по переводу грошей, отримання яких в судовому засіданні підтвердила потерпіла. Він також повністю відшкодував затрати лікарні по лікуванню потерпілої.
З урахуванням вищевказаних обставин, необережної форми вини засудженого, характеру заподіяних тілесних ушкоджень, матеріального положення сім'ї засудженого, судова колегія вважає розмір стягнення моральної шкоди в сумі 2500 грн. таким, що в достатній мірі компенсує потерпілій ОСОБА_1 завдану їй моральну шкоду.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію потерпілої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 червня 2006 року стосовно засудженого ОСОБА_2 - залишити без зміни.