АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-142/2006 року Категорія: запобіжний захід

Головуючий по 1-й інстанції суддя: Мачула О.М. Доповідач апеляційного суду суддя: ГубаО.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

12 жовтня 2006 року        колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого:                   Карпія В.М.

суддів:                              Тимошевського В.П., Губи О.О.

за участю прокурора: Багірової В.А.

захисника:                        ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на постанову Заводського районного суд м. Миколаєва від 06 жовтня 2006 року, якою відносно

ОСОБА_2, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, неодруженого, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) 04.05.1983 року Миколаївським обласним судом за ст. 85 ч. 1 КК України до 1 року виправних робіт; 2) 23.08.1983 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ст.ст. 17, 229-2 ч. 2, 81 ч. 2 КК України, ст. 42 КК України до 4 років 10 місяців позбавлення волі, 3) 09.03.1989 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ст. 141 ч. 2 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 4) 24.05.1994 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст.ст. 17, 140 ч. З КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 5) 31.03.1999 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ст. ст. 140 ч. З, 145 ч. 1 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнився 27.11.2004    року    за    відбуттям    строку    покарання,    який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України,

- обрано міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Як вбачається з подання старшого слідчого СВ Заводського РВ УМВС України в Миколаївській області, погодженого з прокурором Заводського району м. Миколаєва, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 1 жовтня 2006 року о 13 годині, знаходячись в під'їзді будинку АДРЕСА_2, умисно наніс ножем декілька ударів по обличчю та тулубу ОСОБА_3, чим спричинив потерпілому проникаюче поранення грудної клітини з пошкодженням нижньої долі правої легені і гемопневмотораксом. Дане тілесне ушкодження відноситься до категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознаками небезпечності для життя. Крім того, ОСОБА_2 спричинив потерпілому рани м'яких тканин оличчя та передпліччя.

Обґрунтовуючи необхідність обрання ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, слідчий послався на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання на строк понад 5 років, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, знаходячись на волі, може ухилятися від органів слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі, продовжувати злочинну діяльність та необхідність забезпечення процесуальних рішень.

03 жовня 2006 року по факту спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 порушено кримінальну справу за ознаками ст. 121 ч. 1 КК України.

В той же день за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України.

Суддя, задовольняючи подання слідчого про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, послався в постанові на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі більш чим на три роки, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно. Перелічені обставини, на думку судді, підтверджують висновки досудового слідства про те, що підозрюваний, перебуваючи на волі, буде намагатися ухилитися від слідства, перешкоджати встановленню істини в справі, виконанню процесуальних рішень та продовжувати злочинну діяльність.

В апеляції захисник ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати. Вказує, що суддя при вирішенні подання слідчого не прийняв до уваги, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання в м. Миколаєві та постійну роботу, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, сам з'явився до співробітника дізнання з усним повідомленням про вчинення злочину. Апелянт вважає, що наведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_2, знаходячись на свободі, не буде продовжувати злочинну діяльність та ухилятися від слідства та суду або перешкоджати виконанню процесуальних рішень. Крім того, на думку апелянта, наявність попередніх судимостей у ОСОБА_2 та тяжкість вчиненого злочину не свідчить про те, що ОСОБА_2 може продовжити злочинну діяльність та перешкоджати встановленню істини по справі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника ОСОБА_1 на підтримку своєї апеляції, думку прокурора про обгрунтованність прийнятого судом рішення відносно ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції.

Матеріали кримінальної справи свідчать, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Вирішуючи питання про обрання відносно ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд обґрунтовано врахував тяжкість вчиненого злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_2, і те, що знаходячись на свободі, він може продовжити злочинну діяльність, ухилятися від слідства та суду. Також суд обгрунтовано послався на необхідность запезпечення виконання процесуальних дій

Викладене свідчить про те, що при розгляді подання слідчого судом виконано вимоги ст.ст. 148, 150, 155 КПК України, а тому підстав для скасування чи зміни постанови суду не має.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 жовтня 2006 року відносно ОСОБА_2 - без зміни.