АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-143/2006 року                                        Головуючий по 1-й інстанції

Категорія: запобіжний захід                                         суддя: Значок І.С.

Доповідач апеляційного суду суддя: Губа О.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

12 жовтня 2006 року        колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого:                   Карпія В.М.

суддів:                              Тимошевського В.П., Губи О.О.

за участю прокурора: Багірової В.А. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду  м. Миколаєва від 05 жовтня 2006 року, якою відносно

ОСОБА_2, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, неодруженого, офіційно ніде не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України,

- обрано міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Як вбачається з подання слідчого СВ Ленінського РВ УМВС України в Миколаївській області, погодженого з прокурором Ленінського району м. Миколаєва, ОСОБА_2 підозрюється в тому, що 11 грудня 2005 року о 1 годині ночі ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та невстановленною особою, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, відкрито викрали майно потерпілої ОСОБА_4, чим спричинили останній матеріальну шкоду на суму 2470 грн.

Обґрунтовуючи подання про обрання ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, слідчий посилається, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 4 роки та з урахуванням даних про його особу, дають підстави вважати, що ОСОБА_2, залишаючись на волі, може продовжити злочинну діяльність, а також ухилитися від слідства або суду, чим перешкодить встановленню істини у кримінальній справі, та для забезпечення процесуальних рішень.

11 грудня 2005 року по факту відкритого викрадення чужого майна порушено кримінальну справу за ознаками ст. 186 ч. 2 КК України.

02.10.2006 року за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України.

Суддя, задовольняючи подання слідчого про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, послався в постанові на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі понад 4 роки, на протязі  тривалого  часу за  місцем  проживання без  поважних  підстав не проживає. Перелічені обставини, на думку суду, підтверджують висновки досудового слідства про те, що підозрюваний, перебуваючи на волі, буде намагатися ухилитися від слідства та суду та продовжити злочинну діяльність.

В апеляції захисник ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та   обрати   ОСОБА_2   міру   запобіжного   заходу,   не   пов'язану   з позбавленням волі. Вважає, що суддя при вирішенні подання слідчого не прийняв до уваги дані, які характеризують особу ОСОБА_2 Також суддя не навів в постанові аргументів, на підставі яких він прийшов висновку, що ОСОБА_2   може   ухилитися   від   слідства   або   суду,   від   виконання процесуальних   рішень,   продовжити   злочинну   діяльність,   перешкодити встановленню істини у кримінальній справі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора про обгрунтованність прийнятого судом рішення відносно ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 4 роки. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 притягувався до кримінальної відповідальності за ст. 309 ч. 1 КК України (17.03.2006 року кримінальна справа закрита провадженням на підставі ст. 7 КПК України), а також на даний час притягується до кримінальної відповідальності за ст. 289 ч. 2 КК України (по даній справі ОСОБА_2 обрана міра запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд). Підозрюваний, як це видно з протоколу судового засідання, за місцем реєстрації не проживає в зв'язку з неприязненними відносинами з матір'ю, періодично наймає квартиру в різних місцях.

Враховуючи вказані обставини та дані про особу підозрюваного, суд прийшов до вірного висновку про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Викладене свідчить про те, що при розгляді подання слідчого судом виконано вимоги ст.ст. 148, 150, 155 КПК України, а тому підстав для скасування чи зміни постанови суду не має.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 жовтня 2006 року відносно ОСОБА_2 - без зміни.