Справа № Провадження №11-1351/12 11/1090/6938/12 Головуючий у І інстанціїПотоцький
Категорія24Доповідач у 2 інстанції Загоруйко
08.10.2012
УХВАЛА
Іменем України
«03»жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого- ЛЕВЧУКАО.Д.,
суддів - ДРИГИ А.М. та ЗАГОРУЙКА В.В.,
за участю прокурора - КРАСКІВСЬКОГО В.П.,
засуджених - ОСОБА_1, ОСОБА_2
захисника - ОСОБА_3,
представника потерпілої ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Панченко Б.В., та засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 на вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2012 року, за яким,
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
засуджено за ч.1 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, за ч. З ст. 190 КК України - до 5 років позбавлення волі. У відповідності із ст. 70 КК України, остаточне покарання засудженому ОСОБА_1, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено - 5 років позбавлення волі.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України, звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком 3 роки, зобов'язавши його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця і мешканця АДРЕСА_3, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, за ч. З ст. 190 КК України - до 5 років позбавлення волі. У відповідності із ст. 70 КК України, остаточне покарання засудженому ОСОБА_2, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено - 5 років позбавлення волі.
Відповідно до ст.ст. 75; 76 КК України, звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком три роки, зобов'язавши його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Колегія суддів,
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, попередньо домовившись між собою про вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_6, з метою незаконного заволодіння її приватною власністю - квартирою АДРЕСА_1 попередньо розподіливши між собою ролі: ОСОБА_2 мав увійти в довіру до ОСОБА_6, для чого мав періодично приходити до потерпілої, приносити їй продукти харчування та вести розмови на теми, цікаві для ОСОБА_6, та в ході розмов налаштовувати останню проти своїх родичів з метою того, щоб ОСОБА_6 нікому, окрім нього та ОСОБА_1, не довіряла. Також він мав шляхом обману заволодіти необхідними документами, що належать особисто ОСОБА_6, які мають значення для укладення юридичних правочинів, спрямованих на незаконне звернення у власність третіх осіб вказаної квартири, та передати їх ОСОБА_1, який мав займатись пошуком покупця на квартиру та оформленням всіх необхідних документів, зокрема оформленням довіреності на ім'я ОСОБА_7, згідно якого вона мала бути представником ОСОБА_6 в усіх підприємствах, організаціях, установах, в тому числі органах нотаріату по питанню продажу належної ОСОБА_6 квартири, за ціну і на умовах на розсуд ОСОБА_7 При цьому він разом із ОСОБА_1 мав переконувати ОСОБА_6 в тому, що після продажу квартири він з ОСОБА_1 на отримані кошти придбають їй будинок в с. Мар'янівка Поліського р-ну Київської області. В цей час ОСОБА_1 за участю ОСОБА_2 повинен укласти необхідні документи на передачу права власності на вказану квартиру третім особам з метою власного збагачення Реалізуючи свій злочинний задум, ОСОБА_2 заволодів паспортом громадянина України ОСОБА_6, її ідентифікаційним кодом та іншими важливими особистими документами, зокрема будинковою книгою із свідоцтвом про право власності на вказану вище квартиру та передав їх ОСОБА_1 02 лютого 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до приватного нотаріуса, та шляхом зловживання довірою ОСОБА_6 уклали довіреність на сестру ОСОБА_1 - ОСОБА_7, яка вказаної довіреністю була уповноважена представляти інтереси ОСОБА_6 при продажу квартири, що стала предметом злочинних дій вказаних осіб. Після чого, знайшовши покупця на квартиру, ОСОБА_1 домовився про укладення договору купівлі-продажу з жителем м. Переяслав-Хмельницький ОСОБА_8 та про її вартість в сумі ЗО 000 доларі США. 23 лютого 2008 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та йот батько ОСОБА_9 прибули до державного нотаріуса, де уклали договір купівлі-продажу вказаної квартири між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 Цього ж дня ОСОБА_1 отримав кошти в сумі домовленої вартості квартири від ОСОБА_8 та разом з ОСОБА_2 використав їх на власні потреби.
В результаті шахрайських дій з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_6 було заподіяно матеріальну шкоду на суму 151 500 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 та ОСОБА_2, продавши квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6, в денний час в кінці лютого 2008 року прибули до вказаної квартири з метою перевезення речей з квартири до буд. АДРЕСА_4, а саме: до сестри ОСОБА_6 - ОСОБА_10 Під час завантаження речей ОСОБА_1 у серванті, що стояв у кімнаті, знайшов вироби із золота, що належать ОСОБА_6, а саме: золоту обручку, золотий ланцюжок та золоті сережки. Вказані речі ОСОБА_1 непомітно для ОСОБА_11 та ОСОБА_10 показав ОСОБА_2 В цей час у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник умисел на таємне заволодіння чужим майном з корисливою метою, після чого реалізовуючи свій злочинний намір ОСОБА_2, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії є непомітними для інших, взяв вищевказані речі до своєї руки та поклав їх до кишені ОСОБА_1, тим самим вони повторно заволоділи чужим майном, тобто виробами із золота, що належать ОСОБА_6 Даною крадіжкою ОСОБА_6 заподіяно матеріальну шкоду на суму 2 128 грн.
Не погоджуючись з даним вироком, прокурором який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Панченком Б.В. та засудженими ОСОБА_1, ОСОБА_2 подано апеляції.
Прокурор вважає вирок суду незаконним через істотне порушення кримінально-процесуального закону та у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Засуджені ОСОБА_1, ОСОБА_2 з вироком суду не погоджуються, вважають його незаконним внаслідок невідповідності висновків суду викладених у вироку, фактичним обставинам справи. Судом не досліджено в повній мірі докази, які були надані під час судового слідства. Також, наміру заволодіти квартирою шахрайським шляхом вони не мали. Просять вирок суду відносно них скасувати в частині засудження за ч. З ст. 190 КК України, та постановити в цій частині виправдувальний вирок.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи своєї апеляції, виступи засуджених з поясненнями, в дебатах, та їх звернення до суду з останнім словом, які просили задоволити їхні апеляції, обговоривши доводи апеляцій, та вивчивши матеріали справи, колегія суддів знаходить вирок таким, що підлягає скасуванню, виходячи при цьому з наступного.
Висновки суду 1-ї інстанції про доведеність вини засуджених ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах які достатньо викладені у вироку, та їм дана відповідна оцінка.
Однак дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом кваліфіковані за ч.1 ст. 185 та ч. З ст. 190 КК України. При цьому колегія суддів звертає увагу на той факт, що справа стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла до суду з обвинувальним висновком, згідно якого вказані особи обвинувачувались у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. З ст. 190 КК України. При проведенні попереднього розгляду справи суд 1-ї інстанції вказав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються за ч. 1 ст. 185 та 190 КК України, та саме за цими статтями КК призначив справу до розгляду (т.4, а.с. 10-11). За цими ж статтями Кодексу суд розглянув справу стосовно підсудних, та призначив їм покарання, хоча прокурором обвинувачення не змінювалось, та у вироку причини зміни кваліфікації дій підсудних не вказані взагалі.
Дана обставина є безумовною підставою для скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд, під час якого суду 1-ї інстанції слід розглянути справу в межах пред'явленого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачення, врахувати доводи, наведені ними в своїх апеляціях, та на підставі всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, з урахуванням обставин справи та даних про особи винних, прийняти законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду Київської області
УХВАЛИЛА:
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Панченка Б.В., та засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2012 року стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.