АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Справа № 22-ц/2690/13616/2012 Головуючий у 1 інстанції: Шевчук О.П.
Доповідач: Шебуєва В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2012 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва
в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,
суддів Українець Л.Д., Оніщука М.І.,
при секретарі Шпируку О.В.,
розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24 липня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування збитків, завданих ушкодженням здоров'я, та відшкодування моральної шкоди,-
в с т а н о в и л а:
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24 липня 2012 року позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі - ФОП ОСОБА_2), ОСОБА_3 про відшкодування збитків, завданих ушкодженням здоров'я, та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, спричинену ушкодженням здоров'я, в розмірі 14 915,18 грн., моральну шкоду в розмірі 30 000 грн., судові витрати в розмірі 9808,00 грн.
В задоволенні позову в частині вимог до ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на те, що оскаржуване рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що причинний зв'язок між завданою шкодою її здоров'ю та діями відповідачки ОСОБА_3 є доведеним висновком судово-медичної експертизи №32 від 18 травня 2012 року та поясненнями свідка ОСОБА_4 Суд не надав належної оцінки консультативному висновку від 08 липня 2011 року №14 стоматологічної клініки ТОВ «Система-2000», на підставі якого були обраховані витрати на відновлення здоров'я в сумі 126 300,00 грн. На думку апелянта, суд необґрунтовано відмовив у задоволенні вимог про стягнення витрат на сплату медичних послуг ТОВ лікувально-оздоровчий центр «Рута» 3000,00 грн., а також витрат на дослідження штифтів НТЦ «Вірія» в розмірі 980 грн. Встановивши розмір відшкодування моральної шкоди 30 000 грн., суд не взяв до уваги висновок експертного дослідження №105 фахівця-психолога ОСОБА_5, відповідно до якого розмір завданої їй моральної шкоди становить 158 688,00 грн.
Також, не погоджуючись з рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24 липня 2012 року в частині стягнення моральної шкоди, ФОП ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Вважає, що визначений судом розмір моральної шкоди у сумі 30 000,00 грн. є непомірно високим та не відповідає фактичним обставинам справи. З цих підстав просив змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди, зменшивши її розмір.
В апеляційній інстанції ОСОБА_1 та її представник підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити.
ФОП ОСОБА_2 та його представник просять відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25 вересня 2008 року ОСОБА_1 звернулась до ФОП ОСОБА_2, який надає послуги як лікар стоматолог-ортопед метою лікування зубів та встановлення зубного протезу, зі скаргами на косметичний дефект в ділянці фронтальних зубів верхньої щелепи відсутність зубів у бічних ділянках.
З метою підготовки ротової порожнини позивача до протезування за вказівкою ФОТ ОСОБА_2 лікар-стоматолог ОСОБА_3 провела депульпування та лікування десяти зубів позивача. Після депульпування та лікування зубів лікар ОСОБА_2 встановив позивачу штифти та зубні протези. Лікування відповідачами ОСОБА_1 призвело до погіршення стану її здоров'я.
ОСОБА_1 порушила перед судом питання про солідарне стягнення з ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 149 093,33 грн. матеріальної шкоди та відшкодування моральної шкоди в сумі 158 688,00 грн., завданої ушкодженням здоров'я.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з положень ст. ст. 23, 1167, 1195 ЦК України та дійшов правильного висновку про часткове задоволення вимог ОСОБА_1
Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Так, як встановлено висновком судово-медичної експертизи №32 від 18 травня 2012 року по зверненню ОСОБА_1 лікарем ОСОБА_2 було заплановано протезування всіх верхніх та бокових нижніх зубів, не зробивши алергологічне та токсилогічне обстеження на чутливість пацієнтки до матеріалів, які застосовуються до матеріалів. В подальшому, лікар ОСОБА_3 з тієї ж клініки на протязі вересня-жовтня 2008 року депульпувала пацієнтці 16, 17, 12, 11, 21, 22, 27 зуби, перелікувала 24, 26, 37 та 47 зуби. У процесі лікування в 37 зубі пломбувальна паста вийшла за верхівку коренів, попала в нижньощелепний канал, що призвело до виникнення оніміння лівої половини нижньої щелепи у пацієнтки (синдром Венсана). Пломбування каналів проводилось пастою форфенан. Лікування 17, 27 та 37 зубів було закінчено постійними пломбами з арматурою анкерними штифтами. Вказане захворювання у ОСОБА_1 не потребувало депульпації та включення в протез, як в шину верхніх фронтальних та всіх жувальних зубів.
Протягом жовтня 2008 року лікар ОСОБА_2 виготовив і встановив ОСОБА_1 12 литих куксових вкладок зі сталі, після чого у неї з'явились скарги на печіння в порожнині рота. В грудні 2008 року протезування було закінчене, було виготовлено 4 металокерамічні протези (20 од. мк) та металева коронка на 27 зуб. Після протезування стан пацієнтки погіршився, посилилось печіння та сухість всієї порожнини рота, носової порожнини, верхній протез справа, котрий був ще на тимчасовому цементі, хворій було знято (а. с. 216-228 т. 1).
За даним висновком судово-медичної експертизи, беручи до уваги алергологічний анамнез, наявність захворювань органів черевної порожнини, лікар ОСОБА_2 повинен був направити пацієнтку до алергоцентру на виявлення непереносимості до матеріалів, які планувалось використати в процесі и лікування та протезування. Вищезазначене ним не було зроблено, хоча нормативних документів, які б регламентували необхідність таких обстежень (наказів МОЗ, методичних рекомендацій та інших) не існує. Після проведення алергопроб, хворій необхідно було б спротезувати якусь одну ділянку (наприклад 14, 15 зуби, які відсутні), і тільки в разі спокійного перебігу продовжити протезування відсутніх 35, 36 зубів. Інші зуби потрібно було просто пролікувати (потребували лікування 26 та 48 зуби періодонтит; 16, 17, 27 - карієс; 23, 24 - вторинний карієс - виходячи із рентгенографії від 01.09.2008 року). З огляду на вищезазначене, відсутність алергологічного та токсилогічного обстеження, значне перебільшення життєво-необхідних обсягів лікування та протезування з вини лікарів, що лікували ОСОБА_1 все це призвело до погіршення у неї стану здоров'я та виникнення наступних змін: - загострення алергологічного статусу; - невриту нижньощелепного нерву зліва після переліковування каналів 37 зубу; необхідності знімати виготовлені металокерамічні протези, видаляти куксові вкладки, в результаті чого довелось видаляти 26 зуб та половину 47 зубу; 1 як результат, на теперішній час, повної відсутності коронкової частини 10 зубів, 7 з яких до лікування були або інтактні, або з невеличкими порожнинами (а. с. 216-228 т. 1).
Судом встановлено, що ОСОБА_3 надавала позивачу медичні послуги як стоматолог-терапевт за вказівкою ФОП ОСОБА_2 як найманий працівник останнього вже після складеного ОСОБА_2 плану протезування та лікування порожнини рота.
Так, ч. 1 ст. 1172 ЦК України встановлено обов'язок юридичної або фізичної особи відшкодувати шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідальність за завдану позивачці шкоду має нести ФОП ОСОБА_2
Колегія суддів також погоджується з висновками суду про визначення розміру шкоди спричиненої ушкодженням здоров'я ОСОБА_1 в 14 915,18 грн., враховуючи документально підтверджені витрати на придбання ліків, дослідження, понесені позивачкою.
При цьому, суд обґрунтовано відмовив в задоволенні вимог ОСОБА_1 про відшкодування витрат по оплаті медичних послуг ТОВ лікувально-оздоровчий центр «Рута» в розмірі 3000,00 грн., оскільки позивачкою не було доведено, що звернення її до ТОВ лікувально-оздоровчий центр «Рута» зумовлено діями ФОП ОСОБА_2 Крім того, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №32 від 18 травня 2012 року позивачка ОСОБА_1 страждає на захворювання шлунку, підшлункової залози, жовчного міхура які також могли слугувати підставою звернення до ТОВ лікувально-оздоровчий центр «Рута» (а. с. 66, 68, 228 т. 1).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для відшкодування витрат на дослідження штифтів НТЦ «Віріа» в розмірі 980 грн., оскільки позивачкою не було надано доказів понесення таких витрат (а. с. 85 т .1).
Обраховуючи розмір втрат, пов'язаних з відновленням здоров'я, позивачка ОСОБА_1 посилалася на консультативний висновок, стоматологічної клініки ТОВ «Система-2000» від 08 липня 2011 року №14 на суму 126 300,00 грн. (а. с. 128 т. 1).
Вказаний висновок містить попередній розрахунок вартості планованого лікування, де зарахована вартість культевої вкладки на золоті, металокерамічної коронки на дорогоцінному металі. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 39 від 18 травня 2012 року протезування ОСОБА_1 без металевою керамікою на цирконієвих куксових вкладках або золотих вкладках рекомендоване у зв'язку з наявною підвищеною чутливістю на метали. Проте, наявна алергологічна чутливість ОСОБА_6 не є підставою для покладення на ФОП ОСОБА_2 обов'язку відшкодувати позивачці витрати на протезування з використанням дорогоцінних металів.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині визначення розміру моральної шкоди в 30000,00 грн., що підлягає стягненню з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до наданого позивачкою висновку експертного дослідження №105 фахівця-психолога від 09 липня 2012 року ОСОБА_5 внаслідок порушення прав споживача (неякісне надання стоматологічних послуг), ОСОБА_1 були спричинені психологічні (моральні) страждання. Орієнтовний розмір компенсації завданих ОСОБА_1 моральних страждань становить 144 мінімальних заробітних плати (а. с. 29-34).
Проте, вказаний висновок не може бути безумовною підставою для визначення розміру моральної шкоди завданої позивачці, та не є обов'язковим для суду.
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України визначення розміру моральної шкоди належить до компетенції суду. На думку колегії суддів визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди в сумі 30000 грн. є достатнім для компенсації понесених позивачкою фізичних та душевних страждань, враховуючи принципи розумності і справедливості.
Враховуючи викладене, судова колегія відхиляє доводи апеляційних скарг ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 про необґрунтованість висновків суду в частині визначення суми морального відшкодування.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка зібраним доказам по справі, тому підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відхилити, а рішення Деснянського районного суду м.Києва від 24 липня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді